«Не хочеться бігати із храму в храм… Але й за російського патріарха молитися не хочеться»

Днями до редакції «Звягеля» надійшов лист від місцевої мешканки, яка висловила свою думку щодо актуального нині питання об’єднання церков у єдину українську церкву. Авторка листа сподівається почути міркування інших людей із цього приводу. Водночас наголошуємо, що газета «Звягель», як засіб масової інформації, готова надати можливість висловити різні думки незалежно від того, чи співпадають вони з позицією редакції.
Доброго дня, шановна редакціє!
На сторінках вашої газети обговорюються різні теми нашого сьогодення. А от питання релігійні чомусь ігноруються. У наш час вирішується питання єдиної української церкви Київського патріархату. Я відвідую храм Московського патріархату, як і більшість у нашому місті. Але зараз стоїть вибір перед кожним прихожанином: яку церкву відвідувати. На богослужіннях ні разу я не чула, що з цього питання думають священнослужителі. Ніхто не питає думки у прихожан, які чекають наказу «зверху».
А «зверху» зрозуміло, що скажуть: Москва проти об’єднання. Але наші священики являються також, як і ми, громадянами України. І всі знають, що на Сході України йде війна. І хто б що не говорив, а зброю, танки поставляє Росія. Російські найманці вбивають наших батьків, братів і синів на нашій українській землі. Тому мені дуже хотілося б, щоб наші церкви Московського патріархату об’єдналися в одну церкву.
Комусь ріже слух, що Київський патріархат — це «бандерівська церква». Бо до Бандери у нашому суспільстві різне відношення. Але як повинна називатися церква, коли столицею України є Київ. А зародилося православ’я в Києво-Печерських лаврах.
Від того, якою буде наша українська церква, залежить від патріарха. Якщо Московський патріархат не ввійде до об’єднаної церкви, то патріархом залишиться нинішній. А якщо більшість буде Московського патріархату, то можна обрати патріарха, якому більшість довіряє.
Хотілося б, щоб церква була менш політизованою. Колись казали, що не можна ходити в храми Київського патріархату, бо церква — не канонізована, вона не має благословення Вселенського патріархату. Зараз знято анафему, отримано дозвіл від Вселенського патріарха. Сподіваюсь, що буде надано Томос. У цей же час Московський патріархат розриває зв’язок із Вселенським патріархатом. То хто є розкольником?
Хтось скаже: ходіть до будь-якої церкви, ніхто вам не указ. Це правильно. Але більшість прихожан обирають один храм для себе і, навіть, місце, на якому стоять під час богослужіння. Тому не хотілося б бігати із храму в храм. На Літургії молимося за об’єднання усіх церков в одну помісну церкву. А коли постає питання об’єднання, то чомусь наші архієреї мовчать…
Хотілося почути думки інших людей, а також наших архієреїв щодо цього питання. Зараз пройшов у Києві синод Московського патріархату, хотілося б знати, що там вирішували. Мені не хочеться молитися за патріарха Кирила, який і кроку не ступить без Путіна, який сидить у Російській думі, де приймають закони проти України.