«Мої ляльки завжди добрі та веселі». Прикрашають інтер’єри, беруть участь у зборах волонтерів

«Диворучки» — так назвала в тік току свій канал рукоділля звягелянка Наталія Мирончук. «Життя така дивна штука, — каже вона, — за освітою я — хлібопекар, а за покликом душі — лялькар!» 

На думку майстрині, її ляльки не розраховані на широке коло людей. Як свідчить практика, ручна робота — це не дешевий масовий маркет, її розуміють не всі. А тут двох однакових робіт не існує, у кожної — свій стиль, неповторність і сенс.

Утім, ніхто не може залишитися байдужим, споглядаючи добрі, милі фігурки, які прикрашають інтер’єри, викликаючи позитивні емоції. А ще вони — патріоти, адже беруть участь у волонтерських зборах, стаючи заохоченням для активних донаторів.

— Роблю гномів, українців, вікінгів — парами, — розповіла Наталя. — Завжди є хлопчик і дівчинка, мені цікаво працювати над їхнім виглядом. Виготовляю ляльок для зборів волонтерів — пропоную свою роботу, як внесок. Виготовляю за власний кошт, віддаю на збори, таким чином доначу. Нещодавно розмалювала тубуси для волонтерки Ольги Карнаух — тубуси і кошти на фарби вона надала.

Пара моїх виробів брала участь у зборі місцевого волонтера Сергія Горного. Зараз вони прикрашають ДНЗ №6. Ще створюю для дитсадків  мотанки, Берегинь — дітей змалку навчаємо любові до національних традицій, — каже Наталія.

У житті майстрині був переломний момент, після якого вона змінила погляди і стала реалізовуватися творчо.

Поки нечасто отримує замовлення на виготовлення ляльок через Інтернет, але працює над цим, рекламує свою роботу. Нещодавно в тік току творчість Наталки побачила директорка Будинку дитячої творчості зі Славути. І замовила парочку українців для свого закладу. Тож звягельські гноми тепер живуть на Хмельниччині. 

— Я ніби прокинулася від сну. Зрозуміла, що декілька останніх років жила не своє життя, — каже Наталя. — Раніше часто задивлялася на фігури скандинавських гномів, але була переконана до певного часу, що це мені не під силу. 

А торік восени сестра подарувала мені маленького гнома. Коли я його взяла в руки, мене ніби осяяло: «Хочу робити таких!» Почала шукати відео в ютубі, тік току. І стала власноруч виготовляти чудернацькі створіння.

1. — Чому ти вирішила створювати саме ляльок?

— Колись у дитинстві ми всі уявляли, як вони оживають. От я їх тепер оживляю: придумую, створюю… Цікаво, що вони ніколи в мене не виходять сумними! Навіть, маючи на обличчі лише носа й очі, вони веселі та добрі!

Потім мені захотілося одягнути своїх ляльок в український одяг. І це була вдала ідея — незвичайна, оригінальна. Щоправда, гноми не завжди актуальні, тому почала робити ляльок-українців. Із радістю в душі створюю красу для людей.

1. — А з яких матеріалів виготовляєш?

— З абсолютно різних: використовую непотрібні речі, щось шукаю в секонді, щось купую нове. Наприклад, атлас, мішковину, вишиту тканину, шнури, стрічки, буси, квітки тощо.

Основа — це дерево, картон, пісок (для ваги), синтепон, поролон (в якості наповнювача). Для військових гномів використовую піксельну тканину. Для вікінгів  шукаю хутро, коміри, шкіру або замінник. Ось уже й шубу свою розкроїла (сміється — авт.).

1. — Які персонажі вдаються тобі легше, а які — навпаки?

— У кожній ляльці є як складні елементи, так і простіші. Починаю з ідеї, ніколи точно не знаю, яким буде остаточний результат, бо в процесі завжди якась нова ідея. Виріб має бути зі смаком, не зліплений зі всього підряд. Тому ляльки в мене стильні, ошатні, у гарних костюмах.

Якщо нема натхнення, то якби не старалася, нічого зробити не зможу — уява зникає.

1. — Ідея зі сторінкою в тік току коли з’явилася в тебе?

— Коли побачила, як майстри ведуть стріми, показуючи свою роботу в прямих  ефірах. Таким чином рекламуються, продають вироби. Так і вирішила створити власну сторінку.

1. — Яку ставиш перед собою мету, займаючись цією творчістю?

— Хочу мати власну справу, ділитися знаннями. Можливо, хтось захоче реалізувати себе в цьому ж напрямку. 

Мрію про власну майстерню, де люди зможуть не лише придбати, а й побачити виготовлення, долучитися до майстер-класів. До речі, проводжу майстер-класи в тік току і для дитсадків.

1. — Як вигадуєш образи, відповідно до яких потім створюєш ляльок? 

— На новий рік, коли розпочинала працювати в цій сфері, зрозуміло, у моїх робіт була святкова тематика. Тепер переважають військова і патріотична теми: роблю гномів у камуфляжі, патріотичних українців, обереги для захисників. Багато болю тепер в Україні, тому хочеться підтримати людей, дарувати позитив, акцентувати на українському. 

Конкретного значення в образах не шукаю, головне, щоб це в результаті виглядало як рідне,  з теплим і затишним сенсом. Дивлюся на своїх ляльок очима покупців: які емоції вони хочуть відчувати, чого їхній душі не вистачає, від чого радітимуть?

Мабуть, моя мета — в тому, щоб підіймати настрій і щоб гордість за Україну переважала зневіру чи розчарування.

1. — Мета — суперова, бажаю успіху в реалізації!

— Дякую щиро за увагу до моєї творчості! 

Юлія КЛИМЧУК