Мама приїхала до сина-воїна в лікарню, а він помер…

Члени ГО «Родина Героїв» відвідали захисників,
 але не всіх застали живими

У ГО знають, що таке втратити близьких на війні, тому з усіх сил підтримують захисників та їхні сім’ї, підставляючи своє надійне плече. І нехай йдеться про короткочасну підтримку воїнів, котрі проходять лікування та реабілітацію в нашій лікарні, втім цей благодійний проєкт триває усі роки повномасштабного вторгнення. За цей час декілька сотень захисників отримали від ГО «Родина Героїв» подарункові пакунки із засобами гігієни та смаколиками, придбані за кошти меценатів та сімей загиблих Героїв. З нагоди Великодня родини Героїв також відвідали захисників.

— У приймальному відділенні нашої лікарні я познайомилася з військовим Денисом, — розповіла Ірина Мала. — Він міг і сам купити собі все необхідне, але важливі емоції — він був вдячний за увагу, обіймав і дякував за подарунок. Розповів, що його брат нещодавно зник безвісти — 19 березня 2025 року. Розповідав і плакав, обіймав і дякував…

Члени ГО «Родина Героїв» — це сім’ї нашої громади, котрі об’єдналися, щоб допомогти один одному пережити втрати близьких через війну. Вони не здаються і прагнуть допомогти захисникам. Як би важко їм не було залишатися наодинці з болем власних утрат, ці люди знаходять у собі сили, стаючи прикладом для всіх українців — про те, що здаватися в умовах війни не маємо права навіть у найважчих обставинах.

— Ми приходили до хлопців у лікарню упродовж декількох святкових Великодніх днів, — каже Ірина. — У нас залишалися пакуночки і хотілося відвідати якомога більше наших воїнів. В одному з відділень побачили, що біля медсестри сидить жіночка і плаче. Виявилося, що то мама приїхала з Харкова до свого сина-воїна, але, на превеликий жаль, він у вівторок помер… Вона ще його застала живим. Але ми запізнилися, не познайомилися... Смаколиками пригостили його маму…

У такі моменти членам ГО «Родина Героїв» дуже важко. Співчувають чужим утратам, згадують свій біль, губляться від безвиході, шукають нові сенси, стають прикладом незламності, хоч самим дуже болить… 

— У багатьох близькі далі на війні, — кажуть вони. — Будь-яку біду приміряєш до них. Хтось зараз рахується безвісти зниклим, і найважче — це невизначеність...

Хлопці були раді, що їх відвідали. Дякували, обіймали… Були й ті, хто не знав, як поводитися в оточенні чужих людей на лікарняному ліжку. На обличчі — сором’язливість, а в очах таки була радість.

Місцеві захисники просили віддати смаколики тим, хто перебуває в нас з інших міст, до кого рідше навідуються гості. «Але ми були непорушні, — кажуть члени ГО Родина Героїв», — бо всі ці чоловіки — наші воїни, наші Захисники. Тому ми дякували їм за їхню мужність і за те, що вони — справжні чоловіки».

ГО «Родина Героїв» дякує усім, хто приєднався до відвідин захисників у лікарні. Працівники складу-магазину «Добриня» — незамінні помічники родин Героїв. Завжди йдуть назустріч, допомагають. У кожному магазині, де скуповуються члени ГО, вони зустрічають однодумців — як серед керівництва, так і серед покупців. І це надихає, додає сил.

«У «Зелених» біля АТБ працює Тетяна, яка нам надала безкоштовно кульки для фасування смаколиків, — розповідають благодійники. — Сказала, якщо для наших воїнів, то гроші не візьме. Люди, які допомогли із закупівлею смаколиків, надали щось безкоштовно, пожертвували гроші на закупівлю продуктів і речей, прийшли провідати наших воїнів — це і є український народ. І поки ми разом — перемога за нами! Здоров’я і удачі нашим Захисникам».

Юлія КЛИМЧУК