Акція «Школо, квітни!»: війна — війною, а квіти на території мають бути

«Друзі, звертаємося до вас із проханням! — написали на офіційній сторінці гімназії. — Під час будівництва укриття на території нашого закладу улюблені клумби, створені з великою любов’ю та турботою, були перекопані. 

На жаль, ми втратили значну частину багаторічних рослин, які роками прикрашали нашу територію й дарували радість усім, хто проходив повз. Дуже хочемо відновити красу клумб, повернути їм життя та кольори. Тому звертаємося до всіх небайдужих: якщо маєте змогу, подаруйте нам, будь ласка, саджанці або квіти. Особливо будемо вдячні за: геліхризум, лаванду, хости, троянди, розсаду чорнобривців, петуній, лобелію, кущів тамарикса, вейгели, декоративних гортензій та барбарису».

І люди відгукнулися. Не лише квітами підтримали, а й фінансово, поповнюючи банку. Чималу допомогу в таких випадках надають сім’ї загиблих Героїв. І, звісно, випускники закладу.

«Найбільше коштів перерахувала мама нашого загиблого випускника і вчителя Максима Левковського, а також інші люди та випускники нас підтримали, за що всім дуже вдячні! — розповіла директор Гімназії №9 Лідія Хоменко. — Дружина Кирила Марача — Людмила — запропонувала облаштувати своїми руками з двома доньками клумбу біля меморіальних дощок — трояндами та лавандою. Ми, звісно, завжди підтримуємо такі ініціативи. Підприємець і випускник нашої школи Володимир Марон подарував саджанці. Поки банку з коштами ми не розбили, будемо працювати наступного тижня».

Як би не ламало українців під час війни, вони згуртовуються, живуть і намагаються зробити своє життя кращим, комфортнішим. І в них багато входить, бо завжди поруч є ті, хто підтримає.

Юлія КЛИМЧУК