Із унікальної екосистеми в Брониківській громаді крадуть валуни: чи має місце злочин?

Про факт вивезення з лісу великих гранітних каменів редакцію «Звягель-інфо» повідомив житель села Марушівка Брониківської громади. На його думку, має місце незаконний видобуток корисних копалин, який, до того ж, псує сформований роками ландшафт, руйнує екосистему і загалом завдає шкоди довкіллю. На вказаному місці видно характерні ями-«сліди» від уже відсутніх пів десятка валунів, а також сліди від коліс важкої техніки. Ще декілька каменів підкопані та підперті дерев’яними важелями, щоб у подальшому було зручно завантажувати. Що це: злочин чи невинний промисел, на кшталт, збирання ягід чи грибів?

1. Сільська рада дозволу не давала

Неподалік села Марушівка Брониківської громади, ближче до річки Тня, у сосновому лісі сформувався своєрідний ландшафт. Особливу роль відіграють великі гранітні валуни, які запросто можна було б наректи Звягельським (чи Брониківським) стоунхенджем. Однак хтось природну красу псує, вивозячи ці камені з лісу.

«Звягель-інфо» звернувся за коментарем до голови Брониківської сільської ради Надії Залевської. Вона повідомила, що їй відомо про те, що сільськогосподарське підприємство «Цефей-еко» проводить розчищення пайових земель. Зокрема, вивозить камені з полів. Однак про те, що камені вивозять із лісу — їй нічого не відомо. «Ми не давали на таке жодного дозволу», — зазначила вона й додала, що декілька років тому певні особи намагалися вивезти гранітні валуни з території Парку нескорених. Тоді цьому перешкодило звернення до правоохоронних органів.

1. Ями-«сліди» від уже вивезених валунів.

2. Незаконне видобування корисних копалин?

У цьому випадку «Звягель-інфо» також звернувся до правоохоронних органів. Ми направили заяву в поліцію про подію, яка містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України (Порушення правил охорони або використання надр), якою передбачене покарання за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі. Заяву зареєстровано у Звягельському районному відділі поліції 1 липня.

1. Обкопаний камінь — готують до вивезення. Поруч — яма, де був ще один камінь.

2. Захист дає статус пам’ятки

Місцевий краєзнавець Віктор Ваховський висловив думку, що згадана екосистема була б більш захищеною від подібних дій, якби мала статус пам’ятки бодай місцевого значення. Для прикладу привів пам’ятку «Кам’яний гриб», розташовану у Звягелі неподалік від мікрорайону «Болгарбуд».

Пам’ятка природи «Кам’яний гриб» у Звягелі.

Професійний фотограф природи й екозахисник Іван Лавренчук вважає, що вивезення автентичних валунів із їх природного місця розташування завдає суттєвої шкоди екосистемі. Він висловив припущення, що цей «дорогий декор» став прикрасою приватних садиб чи туристично-розважальних комплексів на Звягельщині.

1. В Інтернеті валуни продають направо й наліво

До слова, в Інтернеті безліч пропозицій за пошуком «купити валуни». У наявності — камені будь-яких розмірів. Ціна залежить від маси, форми, структури і варіюється в широкому спектрі. Спробуємо приблизно порахувати ринкову вартість такого природного ресурсу. Згідно з табличними даними, густина граніту становить 2600 кг на кубометр. Отже, валун об’ємом кубометр заважить 2600 кг (або 2,6 тонни). Два кубометри, відповідно, 5200 кг (5,2 тонни). За одним із перших покликань за ключовими словами «камінь валун для ландшафтного дизайну гранітний» пропонують купити за ціною 5380 грн за тонну. Тобто, валун об’ємом кубометр коштуватиме майже 14 тисяч гривень. Два кубометри — 28 тисяч гривень. Доставка — «Новою поштою». Як бачимо, умовно «нічийні» лісові валуни мають досить таки солідну ринкову вартість.

1. Галявина, звідки вивезли камені, неподалік Марушівки, Брониківська громада.

2. А міг би бути туристичний магніт

Є в Україні й інші, некомерційні приклади. Один із таких — урочище Камінне Село має статус геологічного заказника місцевого значення, розташоване на схід від села Рудня-Замисловицька Коростенського району Житомирської області. Являє собою скупчення великих валунів на площі 15 гектарів. 

Урочище Камінне Село — геологічний заказник на Коростенщині.

Цікавими є гіпотези виникнення. Згідно з однією, 20 тис. років тому валуни були принесені льодовиком. За іншою гіпотезою вони являють собою залишки підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від грунтових нашарувань. Щоправда, обидві гіпотези називають малоймовірними. Науковці більше схиляються до припущення, що валуни виникають внаслідок виходу на поверхню Українського кристалічного щита. Як би там не було, а Камінне Село на Коростенщині оповите міфологією й легендами, що приваблюють туристів.

Водночас і там не обійшлося без казусів. У 2020 році злодії вкрали мох, який ріс на валунах в «українському Стоунхенджі» — згаданому вище Камінному селі. Пишуть, що подальша доля цього моху невідома.

1. * * *

Що стосується валунів із урочища поблизу Марушівки, то щойно отримаємо відповідь на наш запит до поліції, поінформуємо. Сподіваємося і на належну реакцію правоохоронців щодо сміттєзвалища неподалік Марушівки, яке має ознаки несанкціонованого.

Сміттєзвалище дорогою до лісу неподалік Марушівки, Брониківська громада.

Олег БРЮХАНОВ

Фото автора