Житомирська кава

— Алло! Сєрий?

— Ну, я. А це хто?

— Льоха! Бурий! Не впізнав?

— Та вже…

Павло Сіряченко (Сєрий) і Олексій Сичов (Льоха Бурий) — колишні однокласники. Колись завзяті друзяки. Одразу після закінчення школи Олексій втягнув Павла в одну аферу, через яку той мало не загримів за грати. Тоді отримав умовне покарання. Олексію Сичову присудили три роки позбавлення волі.

Після того минуло сім років. І тут раптом Сичов об’явився…

— У гості приймеш?

Сіряченко відповів не зразу:

— Пам’ятаєш, де я живу, Льоха?

— Ну, хоча води трохи спливло… То як?

Павло знову відповів не одразу:

— Чекаю.

Хоча насправді він не хотів, щоб Сичов був його гостем. Та що вже…

Але поцікавився:

— А ти зараз де?

— Із шосе звернули до твого села.

— Звернули?

— А. Вибач. Не сказав одразу. Зі мною двоє друзяк. Їдемо на відпочинок. В Карпати. Довго їдемо. Втомилися. От я і згадав про тебе. Ми на часинку. Чи тобі це буде в тягар?

І знову після деякого мовчання (не може забути ту позашкільну Сичову оборудку):

— Та чого. Їдьте. Хоч і давно у мене був, але, гадаю, дорогу не забув?

— О! Та хіба вашу навколишню красу забудеш! І твою хатину, потопаючу в яблунево-вишневому саду!

— Лірично.

— Готуй закусь, друзяко! Випивка є!

— Ясно.

1. * * *

Вони приїхали на іномарці через хвилин двадцять. Веселі. По-модному одягнені. У всіх короткі зачіски.

Олексій Сичов навіть з нальоту обійняв Павла, приказуючи:

— Тебе і не впізнати! Он який у плечах став!

— Та й ти не пасеш задніх.

Сіряченко, потиснувши руки супутникам Сичова, запросив усіх до господи.

Зайшовши до хати, Олексій пильним зором обвів кімнату.

— Сам живеш?

— Дружина на фермі. Син у школі.

— Син — це добре. О! — Сичов перевів погляд на стіл. — Сальце! Огірочки, помідорчики, укропчик! Молоток, Сєрий! — І він звернувся до свого приятеля. — Мітяй. Пошурши там у рюкзачку. Чого відтягувати. А твої коли прийдуть?

Павло у цьому запитанні колишнього однокласника вловив не тільки цікавість, а й якусь настороженість.

— Через години дві.

— Ну… За стіл?

— Певна річ.

Після другої чарки водій іномарки (він спиртного не пив) ледь помітно кивнув Сичову.

І той зрозумів натяк. Після чого взяв за лікоть Павла.

— Вийдемо? Поговоримо.

Трохи захмелівши, Сіряченко з посмішко відказав:

— Давай.

1. * * *

Роззирнувшись навколо, Сичов, пильно дивлячись на Сіряченка, упівголоса сказав:

— Є справа. Серйозна. Коротше. Є наркота. Хочу в тебе залишити. На деякий час. Частину, якщо конспіративно зможеш комусь…

Павло різко урвав Льоху:

— Як гостей — прийму. Без питань. А з цим… Нічого не вийде.

— Та ти чого, Сєрий? Злякався? Та все буде чики-чик. Платимо непогане бабло. Якого ти тут ніколи не заробиш.

— Ні. І це остаточно. Пішли в хату.

— Ну, пішли… Дружок.

1. * * *

Ввійшовши до кімнати, Сичов зиркнув таким поглядом, що всі все зрозуміли.

Сидіти далі не було ніякого сенсу. 

Вийшовши з хати, Сичов на прощання навіть не потиснув Сіряченкові руку. Лише якось потаємно посміхнувся.

1. * * *

Виїхавши на шосе, водій роздратовано спитав у Сичова (старшого цієї банди):

— Він знає про геру. Може, його пришить треба було?

— Він мовчатиме.

— Йо-йой.

— Охолонь. Подумаємо.

— Лади.

1. * * *

Цього вони не чекали…

На шосе їх одразу спинив поліцейський патруль.

Олексій Сичов зло кинув:

— І де вони взялися? Блін. Три тачки!

Затим смачно виматюкався.

— Відкупимося. Мітяй. Бабло давай.

Не вийшло. Трійку наркоділків одразу поклали пиками на асфальт.

1. * * *

У багажнику, замаскованому «в друге дно», поліцейські виявили целофанові пакетики, як пізніше з’ясувалося, з марихуаною, вагою більше ста кілограмів.

На допиті Олексій Сичов, знаний у кримінальному середовищі як Льоха Бурий, взагалі відколов кумедний номер:

— А я тут не при чому. Я їхав, як пасажир.

Слідчий поцікавився:

— А куди їхали?

— Каву попити.

— У село?

— Ну, да.

— А що, там кава смачніша, ніж в обласному центрі?

Сичов на це запитання не відповів.

1. * * *

Цих зальотників на шосе чекали. Працівники поліції заздалегідь знали про появу наркокур’єрів на території району. Тому і підготувалися, як слід.

Микола МАРУСЯК

(Імена в матеріалі змінено)