Дві гідроелектростанції в Городницькій громаді: «зелена енергетика» — проти екосистеми Случі
- Актуально
- 96
- коментар(і)
- 25-01-2026 19:43
У Городницькій громаді Звягельського району мають намір побудувати дві міні-ГЕС. Одну поблизу села Лучиця — загальною потужністю до 500 кВт, другу — в Городниці загальною потужністю до 400 кВт. Обидві ГЕС планує спорудити ТОВ «Городницька енергетична компанія», зареєстрована, згідно з інформацією сервісу youcontrol, у травні 2023 року.
Ініціатори проєкту наголошують на позитивному соціально-економічному впливі — підвищенні енергонезалежності місцевої громади та створенні нових робочих місць. У подальшому — зростання податкових надходжень до бюджету громади.
Однак екологи б’ють на сполох. Вони стверджують, що ці об’єкти негативно вплинуть на екосистему річки Случ, якість води на водозаборі Звягеля, а також суттєво знизять туристичну привабливість Случі. «Звягель-інфо» розглянув ситуацію під різними кутами. Деталі — у матеріалі.
Селищний голова Городниці Іван Онищук: «ГЕС працюватимуть за принципом млина»
Реалізація проєкту перебуває на етапі відведення земельних ділянок та проходження процедури оцінки впливу на довкілля. Тобто, громадські організації, екологи та інші зацікавлені особи ще можуть вплинути на особливості будівництва.
Околиці Городниці, нижче за течією Случі, 2017 рік.
У відповідь на інформаційний запит «Звягель-інфо» городницький селищний голова Іван Онищук, зазначив, що будівництво гідроелектростанцій може розпочатися тільки в тому випадку, коли будуть пройдені всі етапи оформлення дозвільних документів. Станом на грудень 2025 року детальні плани територій земельних ділянок знаходилися на погодженні в містобудівній раді Житомирської ОВА. Опрацьовується звіт про стратегічну екологічну оцінку та оцінка впливу на довкілля, надані обласним департаментом екології та природних ресурсів.
Околиці с. Маринин, Рівненська область. Надслучанський регіональний ландшафтний парк, 2017 рік.
«Ці станції за своєю роботою близькі до водяних млинів. Різниця в тому, що робоче колесо млина крутить жорна, а в міні-ГЕС робоче колесо обертає генератор. Такі станції дуже поширені в європейських країнах, що дозволило їм практично повністю перейти на відновлювальну енергетику, і в комплексі з сонячними та вітровими електростанціями відмовитися від великих ТЕС. Такий підхід створює передумови для енергетичної незалежності району та покращення якості енергозабезпечення в регіоні», — каже селищний голова Іван Онищук.
Річка Случ у Звягельському районі.
«Такі греблі широко експлуатують у Європі»
Наголошуючи на безпечності об’єктів, він додав, що однією з умов при плануванні проєкту будівництва ГЕС було наголошено, що діяльність має бути без затоплення територій та з гарантією проходження повеней, які, хоч і рідко, але трапляються на Случі.
Ситуаційна схема розміщення земельної ділянки під проєкт міні-ГЕС в системі забудови селища Городниця.
«Інвестор запропонував використання полімерних гребель, що працюють за рахунок закачування в них води (принцип повітряної кульки). Такі греблі широко використовують в Європі. Наповнення полотна греблі відбувається за рахунок перепаду води до та після дамби або за допомогою насосів. При наповненні полімерної греблі в середину її полотна потрапляє вода, що змушує греблю надуватися та, тим самим, перекривати частину русла річки. При повному наповненні надлишкові витрати, що йдуть руслом, перетікають поверх греблі.
Ситуаційна схема розміщення земельної ділянки під проєкт міні-ГЕС у системі забудови с. Лучиця.
Спускання греблі відбувається за рахунок системи трубопроводів, що сполучені з внутрішнім простором греблі та нижнім б’єфом — вода витікає з внутрішнього простору греблі до річки. Час, за який відбувається опускання греблі до дна річки (повне спорожнення), орієнтовно становить 1-1,5 години. На випадок аварійного спускання час спорожнення скорочується до 5-15 хвилин.
Дамби — виробництва польської компанії «Акватех». Вона побудувала в Польщі десятки таких об’єктів, їх успішно експлуатують. Термін експлуатації полотна греблі становить не менше 25 років», — каже Іван Онищук.
Околиці с. Маринин, Рівненська область. Надслучанський регіональний ландшафтний парк, 2017 рік.
Він додає, що полотно має декілька армуючих шарів, які забезпечують його міцність та запобігають пошкодженню при проходженні криги чи корчів.
Міні-ГЕС може забезпечити електрикою невелике село або виробництво
Передбачається, що міні-ГЕС біля села Лучиця із загальною потужністю до 500 кВт у середньому за місяць при цілодобовому режимі вироблятиме 321 383 кВт-год. Міні-ГЕС у Городниці загальною потужністю до 400 кВт продукуватиме в місяць 229 559 кВт-год.
Обидва гідроагрегати — польського виробництва «ВТВ Поланд». Як йдеться у відповіді на запит, такими ж турбінами обладнано міні-ГЕС на річці Горинь у м. Славута на Хмельниччині та міні-ГЕС у с. Стара Чорторія на Случі у Житомирській області.
«Потужності відрізняються за рахунок напорів води: за межами с. Лучиця він більший, а в межах Городниці — менший, хоча кількість води практично однакова, і це все відбувається через особливості рельєфу», — пояснює у відповіді на запит Іван Онищук.
Такі гідроелектростанції здатні забезпечити електрикою невелике село, фермерське господарство, лікарню чи школу в невеликій громаді або невелике виробництво (наприклад, млин, деревообробний цех, живлення систем поливу, приміщень для тварин), дозволяючи замінити дизельні генератори, забезпечити освітлення та роботу техніки (наприклад, насосних станцій), а також продавати надлишки енергії в загальну мережу.
До переваг відносять автономність (що актуально для віддалених об’єктів), екологічність (зменшення викидів у атмосферу) та відносну дешевизну експлуатації (нема витрат на паливо й довготривалий термін служби).
Економічний ефект для Городницької громади
«На цих міні-ГЕС планується влаштувати 6 робочих місць для постійного персоналу, також передбачено до 10 місць для тимчасового персоналу, що буде задіяний при підготовці гідровузла до пропуску паводків. Підприємство, яке планує будувати міні-ГЕС, зареєстроване в Городниці, тому місцеві податки сплачуватимуться за місцем діяльності. Це — податок на землю та ЄСВ. Буде проведено зариблення в зоні впливу підпору води. Також є впевненість, що, в разі реалізації цих проєктів, інвестор братиме активну участь у соціально-економічних ініціативах у громаді. Є домовленість, що будуть облаштовані зони відпочинку на річці Случ за кошти інвестора», — зазначив Іван Онищук.
Землі для ГЕС лежать у Смарагдовій мережі — особливо цінних природоохоронних територіях
Обидві земельні ділянки під плановані ГЕС (0,892 га — за межами Лучиці та 0,5168 га — в межах Городниці) знаходяться у Смарагдовій мережі №UA0000335 (Sluch river valley in Zhytomyr region) та №UA0000160 (Horodnytskyi).
Це загальноєвропейська система (Emerald Network) особливо цінних природоохоронних територій для збереження рідкісних видів рослин і тварин та їхніх оселищ, що створюється за ініціативи Ради Європи, відповідно до Бернської конвенції. Вона об’єднує території особливого природоохоронного інтересу у країнах Європи, що не є членами ЄС. Мета — гармонійне співіснування людей та природи, захист біорізноманіття шляхом виділення ключових місць існування видів та створення екологічних коридорів.
Території проєктування входять до Смарагдової мережі (https://emerald.eea.europa.eu).
Втім, в органах місцевого самоврядування Городницької громади стверджують, що особливого впливу на русло річки не буде.
«Станції запроєктовані так, щоб при піднятті води зі сторони верхнього б’єфу вода залишалася у бровках русла та не виходила на заплави. Рівень води в руслі в межах бровок буде приблизно таким, як середньорічний при багатоводному році. При такому підході затоплення територій не буде, зона впливу підпору буде коливатися від 1 до 7 км вгору за течією, в залежності від водності року. Ці станції не акумулюватимуть воду для планового спрацювання, вони працюють на побутовому стоці води, тобто, на тій витраті, що йде руслом. Наповнення водойми для створення перепаду (напору) відбувається лише на початку експлуатації у весняний період, коли є достатньо води», — каже Іван Онищук.
Зона впливу водойми міні-ГЕС «ГОРОДНИЦЯ». При влаштуванні напірного фронту зона впливу водойми матиме довжину 11,5 км. Вплив закінчується в створі існуючого мостового переходу в с. Курчиця.
В описі проєкту йдеться, що з метою мінімізації впливу планованої діяльності на іхтіофауну річки Случ передбачається встановлення рибозахисного пристрою «Цикада», який працює за принципом біоактивного відлякування риби шляхом створення електричного поля, що рухається.
Зона впливу водойми міні-ГЕС «ЛУЧИЦЯ». При влаштуванні напірного фронту зона впливу водойми матиме довжину 5,8 км. Вплив закінчується в створі існуючого мостового переходу в межах селища Городниця.
Еколог Михайло Микицей: «Ситуація все одно погіршиться — річка деградуватиме»
«Насправді їхні технології з урахуванням уже наявних дамб на річці Случ погіршують ситуацію. Можливо, менше, ніж при класичному будівництві, але вплив все рівно буде в негативний бік, а річка деградуватиме», — переконаний Михайло Микицей, еколог, інженер геолог-гідрогеолог, провідний хімік лабораторії моніторингу вод Західного регіону, до якого «Звягель-інфо» звернувся за фаховою оцінкою наслідків роботи проєктуємих гребель.
З огляду на представлені дані, він стверджує, що, незважаючи на плановане застосування технології полімерних (надувних) гребель, — це все ж не є екологічно нейтральним гідротехнічним будівництвом.
Вплив можливий навіть на водозабір у Звягелі
«Навпаки, вже на етапі проведення оцінки впливу на довкілля потрібно ретельно врахувати поточний стан водного об’єкту (часто таку оцінку ігнорують чи не забезпечують її повноту). Чергове будівництво неминуче створить підпір води вище греблі, що матиме все таки значний вплив, якщо врахувати кумулятивну (спільну — прим. ред.) дію всіх наявних гребель вище за течією. В цьому випадку відбуватиметься подальше каскадне гідродинамічне «запирання» русла. Це, своєю чергою, суттєво знижуватиме водообмін не тільки на ділянці до 7 км вище дамби, а навіть у верхньому б’єфі питного водозабору м. Звягель — через зменшення гідравлічного ухилу, швидкості течії та інтенсивності водообміну на міждамбових і верхніх ділянках річки», — каже еколог Михайло Микицей.
Річка Случ у районі водозабору в м. Звягель.
Часті літні «цвітіння» води — лише один із можливих екологічних ризиків
«Запирання» русла та зниження водообміну обумовлюватиме подальше погіршення якості води та стану річки Случ в цілому: порушення кисневого режиму, інтенсифікацію процесів акумуляції та седиментації (накопичення осадів — прим. ред.) органо-мінеральних речовин і зниження аерації (насичення киснем — прим. ред.) водної товщі, формування гіпоксичних і анаеробних умов (нестача або відсутність кисню — прим. ред.), заморних явищ серед іхтіофауни, деградації середовищ існування водних організмів, частими літніми «цвітіннями» води.
При знижених швидкостях течії різко зменшується здатність річки до розбавлення, самоочищення та перенесення забруднень, що призводить до їх накопичення у воді та донних відкладах із поступовим зростанням концентрацій. Особливо небезпечним є накопичення біогенних елементів та органічних сполук, що фактично трансформує річку у слабко проточну систему з підвищеними екологічними ризиками», — вважає еколог Михайло Микицей.
Еколог Руслан Гаврилюк: «Будь яке будівництво ГЕС — це удар по річці, якого варто уникати, як тільки можна»
«Звісно, в кожному окремому випадку важко довести неприпустимість впливу на довкілля через невизначеність багатьох чинників. Важко оцінити вигоди від збереження річки в природному стані — не завжди вони мають виражену матеріальну складову. Але загальний тренд в ЄС є звільнення вільної течії річок, в що вкладаються суттєві ресурси (зокрема, це передбачено Стратегією з біорізноманіття до 2030 р.). Нам же важливо зберігати те, що є у природному стані. А для генерації електроенергії, за можливості, використовувати інші альтернативні джерела», — каже про перспективи будівництва цих двох міні-ГЕС на Случі Руслан Гаврилюк, учений секретар Інституту геологічних наук НАН України.
Околиці селища Городниця, нижче за течією річки Случ, 2017 рік.
Еколог Петро Тєстов: «Каскад ставків» поставить під загрозу існування червонокнижних риб»
«Ділянка річки Случ, де планують будувати ці дві ГЕС, знаходиться в доброму екологічному стані, на відміну від вище за течією, де річка перегороджена дамбами. Не дарма ж за декілька кілометрів нижче за течією від планованого місця будівництва ГЕС, на Рівненщині, триває процедура створення національного парку «Соколині Гори». А будівництво дамб на зазначеній ділянці призведе до погіршення цього стану.
Річка Случ у Звягельському районі.
Якщо простими словами, то будівництво ГЕС перетворить річку в каскад ставків зі стоячою водою. А нижче за течією через зменшення обсягу води буде так само відбуватися деградація річки. Особлива загроза буде для тих видів риб, які не можуть жити у ставках і яким треба саме сильна течія. А в Случі мешкає щонайменше 6 видів риби з Червоної книги України: ялець звичайний, минь річковий, бистрянка російська, марена дніпровська, йорж носар, мінога українська», — каже еколог Петро Тєстов.
Ділянка, де планується спорудження міні-ГЕС у с. Лучиця.
Під загрозою туризм: у Лучиці планують ГЕС на найбільш цінній ділянці річки
«Ще важливий момент: ГЕС остаточно знищить привабливість річки для водного туризму. Бо ставків в Україні багато, а от ділянок вільно текучих мальовничих річок — зовсім небагато. І їхати з інших міст, аби плавати ставками, люди не будуть.
Околиці с. Маринин, Рівненська область. Надслучанський регіональний ландшафтний парк.
А в Лучиці ГЕС планують будувати прямо на перекаті, міні-порозі — одній із найбільш цінних ділянок річки як для туризму, так і для природи», — додає Петро Тєстов.
Околиці с. Маринин, Рівненська область. Надслучанський регіональний ландшафтний парк, 2017 рік.
Євроінтеграційні зобов’язання: ГЕС, яка перегороджує стік річок, «зеленою» не є
«Водна Рамкова Директива ЄС в частині управління басейнами річок вводить басейновий підхід до управління річками, вимагаючи від країн-членів розробки планів управління річковими басейнами з метою досягнення «доброго стану» всіх водних об’єктів.
Що це значить? Що оцінюється стан кожної річки за низкою показників: хімічні показники якості води, зарегульованість тощо і визначається, так званий, екологічний стан. Далі це все зводять в один план на весь річковий басейн, проводиться комплексний аналіз і плануються заходи, спрямовані на досягнення мети — покращення екологічного стану всіх річок. А Случ — це суббасейн Прип’яті, басейн Дніпра.
Околиці с. Маринин, Рівненська область. Надслучанський регіональний ландшафтний парк, 2017 рік.
Також в ЄС є, так звана, «зелена таксономія», яка визначає, в якому випадку будь-яка діяльність може вважатись умовно «зеленою». І щодо ГЕС там є критерії: чітко вказано, що ГЕС, яка перегороджує вільний стік річок, «зеленою» не є», — каже Петро Тєстов.
У питному водозаборі Звягеля фіксують перевищення шкідливих показників
Оскільки річка Случ належить до суббасейну річки Прип’ять, «Звягель-інфо» звернувся з інформаційними запитами щодо результатів державного моніторингу поверхневих вод у районі питного водозабору м. Звягель до Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять і Державного агентства водних ресурсів України. Проаналізувати надані результати за 2024-ий і 2025-ий роки ми попросили еколога Михайла Микицея.
Річка Случ у районі водозабору в м. Звягель.
«За даними державного моніторингу у р. Случ (питний водозабір м. Звягель) зафіксовано стійкі перевищення концентрацій заліза загального, марганцю, нікелю, кадмію та показника БСК₅ (біохімічне споживання кисню — прим. ред.), що зумовило класифікацію хімічного стану водного масиву як «недосягнення доброго». Вказані перевищення мають переважно басейновий і кумулятивний характер та обумовлені поєднанням природних гідрогеохімічних особливостей регіону з хронічним антропогенним гідроморфологічним впливом (постійний вплив людської діяльності — прим. ред.), зокрема зарегулюванням стоку каскадом міні-ГЕС, водозаборів і дамб.
Має місце ослаблення самоочищення Случі
Зниження швидкості течії та інтенсивності водообміну призводить до мобілізації заліза й марганцю з донних відкладів, а також до повторного надходження нікелю і кадмію, накопичених у руслових наносах та грунтах водозбору. Незначне, але стабільне перевищення БСК₅ свідчить про вже значне ослаблення процесів самоочищення річки. Звісно, коли річка вільно тече, такого не відбувається.
Оглядова карта земельної ділянки площею 0,5168 га, розташованої в межах селища Городниця. Ситуаційна схема розташування ділянки проєктування.
Зазначені фактори формуються вище точки розташування водозабору, що підтверджує системний характер проблеми та необхідність урахування кумулятивного впливу при будівництві нових міні-ГЕС.
Оглядова карта земельної ділянки площею 0,892 га, розташованої за межами с. Лучиця. Ситуаційна схема розташування ділянки проєктування.
Зважаючи на масштабність проєкту та високий рівень потенційних ризиків для стану річки, вже на етапі проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД), перш за все, слід забезпечити виконання серії інструментально-лабораторних досліджень щодо поточного складу та властивостей води, а також показників забруднення на всіх ділянках русла, що можуть зазнати впливу. Зокрема, це стосується: ділянки русла у місці проєктованого розташування міні-ГЕС; ділянки нижче підпірної дамби Чижівської міні-ГЕС; ділянки від дамби Чижівської міні-ГЕС до дамби питного водозабору м. Звягель. Такі дослідження слід проводити з урахуванням сезонних коливань гідрологічного режиму та періодичності впливу антропогенних факторів, щоб отримати достовірну оцінку поточного стану води у різні сезони року. Лише такий підхід забезпечить систематичний моніторинг поточного стану води у ключових створах, який не покривається державною програмою моніторингу, і є обов’язком розробника проєкту. Крім того, це потрібно, щоб забезпечити адекватний аналіз результатів післяпроєктного моніторингу», — стверджує Михайло Микицей.
Його порада: «Оцінка впливу на довкілля — це той етап, який саме може застерегти від реалізації екологічно небезпечних проєктів. Але потрібна активна громадська участь, подання зауважень від екологів тощо».
Околиці с. Маринин, Рівненська область. Надслучанський регіональний ландшафтний парк, 2017 рік.
Звягельська міська рада: треба дотримуватися принципу вільної річки
Оскільки надмірна зарегульованість Случі може позначитися на якості води на ділянці питного водозабору в Звягелі, «Звягель-інфо» звернувся за коментарем до начальника УЖКГЕ Звягельської міської ради Олега Годуна.
«За результатами науково-практичної конференції «Малі річки: кліматичні та екологічні виклики», яка відбулася у Звягелі у жовтні 2023 року, науковці не рекомендують будувати гідротехнічні споруди в руслі річок, оскільки це порушує природну течію, міграцію живих організмів та призводить до застійних явищ.
Річка Случ у межах Звягеля.
Необхідно дотримуватися принципу вільнотекучості річки та проводити розчистку русла річки Случ від надлишкової водної рослинності та мулу зі збереженням природних морфологічних характеристик русла та берегів. Вже другий рік поспіль триває очищення річки Случ із використанням багатофункціональної самохідної установки класу амфібія Truxor T-40. Результатом робіт є зменшення надмірної рослинності в руслі, покращення водного обміну, природного очищення води, а також упорядкування берегів і підвищення рекреаційної привабливості території», — зазначив Олег Годун.
Ніхто, крім Городниці, у Звягельському районі будувати ГЕС на Случі не планує
У грудні 2025 року «Звягель-інфо» направив інформаційні запити до керівників усіх громад, територією яких протікає Случ, щоб з’ясувати, чи мають вони наміри у 2026-2027 роках будувати міні-ГЕС чи греблі на Случі.
Із шести громад відповідні плани підтвердили тільки в Городницькій. Від Чижівської, Брониківської, Стриєвської сільських рад, а також від Звягельської та Баранівської міських рад надійшли відповіді про відсутність намірів такого будівництва.
Річка Случ у Звягельському районі.
Водночас, як стало відомо «Звягель-інфо», саме на притоках Случі — малих річках Тня і Теснівка — має намір побудувати греблю (греблі) фермерське господарство, яке діє в Брониківській громаді. Але ймовірні переваги та наслідки такого проєкту — це вже тема окремої публікації.
Чижівка: після будівництва ГЕС річка Случ періодично пересихає
У 2016 році на Случі у с. Чижівка (нижче за течією від Звягеля) збудували малу гідроелектростанцію. Її ліцензійна потужність — 0,621 МВт (або 621 кВт). Середній річний виробіток — 1,45 млн кВт-год (або 120 833 кВт-год в місяць у середньому).
«Протягом експлуатації виконано низку ремонтних робіт, включаючи заміну сальника турбіни, встановлення рибозахисного пристрою та модернізацію системи збудження генератора», — зазначено в описі на сайті ТОВ «ЕКОГІДРО» — компанії, якій належить ГЕС.
Проте на інших інформаційних ресурсах, зокрема: https://epl.org.ua/ (Екологія. Право. Людина) йдеться про випадок пересихання річки влітку 2017 року — через рік після спорудження ГЕС.
Річка Случ в с. Чижівка, травень 2017 року.
«На жаль, протягом останніх років на р. Случ були введені в експлуатацію дві нові гідроелектростанції — в м. Баранівка та в с. Чижівка. Внаслідок цього фатальних змін зазнав гідрологічний режим річки — окремі ділянки обміліли, а інші, навпаки, перетворилися на ставки. У серпні 2017 року проблема в Чижівці набула таких масштабів, що для вирішення проблем із пересиханням русла була утворена спеціальна комісія з представників усіх гілок районної влади. Що зовсім недивно — рівень води в Случі, від якого і відштовхувалися проєктувальники ГЕС, у реальності виявився набагато меншим, ніж очікувалося», — писав у квітні 2018 року Петро Тєстов.
Еколог Петро Тєстов: «Якщо зараз швидко все робитимуть, то на кінець весни можуть почати будувати»
У департаменті екології та природних ресурсів Житомирської ОДА відповіли, що ТОВ «Городницька енергетична компанія» 26.08.2025 р. розпочала процедуру оцінки впливу на довкілля щодо будівництва двох міні-ГЕС. Невдовзі, у встановлені законом терміни, до департаменту надійшли зауваження і пропозиції від громадськості, про що було повідомлено інвестора, який має або врахувати (повністю чи частково), або аргументовано їх відхилити.
«Станом на 24.12.2025 р. ТОВ «Городницька енергетична компанія» не оприлюднило оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та самі звіти з оцінки впливу на довкілля в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля на онлайн-платформі «ЕкоСистема», — інформує Житомирська ОДА.
Городницька селищна рада проводила стратегічну екологічну оцінку детальних планів територій для будівництва гідроелектростанцій (орієнтовною площею 0,5 га — в межах селища Городниця, 3,0 га — в межах с. Лучиця, 3,0 га — за межами с. Лучиця). Департамент надав свої зауваження і пропозиції.
Петро Тєстов зорієнтував, як довго можуть тривати ці процедури: «Стратегічна екологічна оцінка — мінімально місяців три, потім треба сесія селищної ради. Оцінка впливу на довкілля теж місяців три. Далі — вже дозволи на будівництво, але це швидко. Якщо зараз будуть швидко все робити, то на кінець весни можуть почати будувати».
* * *
Пропозиції та зауваження можна подавати до виконавчого комітету Городницької селищної ради: 11714, Житомирська обл., Звягельський район, селище Городниця, вул. Заводська, 8. Тел./факс: (04141)-6-52-35, е-mail: md6.8gorsel@gmail.com (або md6.8gorsel@ukr.net), телефон: 067-362-60-14.
Олег БРЮХАНОВ
Фото Івана ЛАВРЕНЧУКА, Петра ТЄСТОВА, з архіву «Звягель-інфо», також при підготовці матеріалу використано ілюстрації, що містяться в документах, розміщених на ЕкоСистемі (https://id.eco.gov.ua).
Коментарі відсутні