Чи буде компроміс між існуванням малих річок Тня і Теснівка та врожаями картоплі?

У липні 2025 року річка Тня, права притока Случі, на деяких ділянках повністю пересохла. Жителі сіл Брониківської громади Звягельського району пов’язували це не лише зі спекотною погодою, а й із наслідками діяльності фермерського господарства «Аделаїда», яке використовує воду з річки Тня для поливу картопляних полів. Місцеві жителі вважали, що ФГ викачує води понад дозволену норму. До того ж, самовільні дамби, споруджені для накопичення води, перешкоджають вільній течії річки.

Тня пересохла настільки, що, за словами місцевих, не було чим напоїти худобу, а в колодязях зникла вода. Намагаючись привернути увагу до проблеми, вони неодноразово зверталися в природоохоронні організації та до органів місцевої й обласної влади.

Напругу дещо зняли липневі зливи, які знову наповнили річку. Але на цьому питання не вирішилося. Стало відомо, що аграрії планують використовувати нові точки водозабору, частина з яких зараз знаходиться на території давно закинутих каналів. А в Житомирській обласній державній адміністрації розглядають можливість будівництва нових дамб.

Також залишається відкритим питання: річку Теснівка — притоку Тні — вважати річкою чи меліоративним каналом? Адже від цього залежить межа, де можна втручатися в її природну течію, і, зрештою, — наповнюваність усіх малих річок регіону.

«Звягель-інфо» зібрав точки зору й коментарі щодо цієї проблеми від органів влади, природозахисних організацій, екологів та керівництва ФГ «Аделаїда».

1. Річка чи канал? Від статусу залежить доля сотень малих річок України

«Українська природоохоронна група» постійно привертає увагу до проблем малих річок на Звягельщині — перетворення їх на каскад ставків, розорення прибережних смуг, накопичення у воді й грунтах шкідливих сполук внаслідок сільськогосподарської діяльності… Екологи довели справу до судів, і навіть виграли їх. Проте зараз ключовим є, чи визнає держава певні малі річки — річками, чи залишить їм статус «меліоративного каналу». Від цього залежить життя річки і сформованої навколо неї екосистеми, адже, для прикладу, захисна смуга для малої річки становить 25 метрів, а для каналу — лише 1 метр.

Русло р. Тня штучно перегороджене для накопичення води.

Слово «Українській природоохоронній групі»:

«…Річка чи канал? Від відповіді на це питання залежить доля сотень малих річок України. Бо осушувальна меліорація здійснювалась часто по колишніх заплавах річок.І саму річку спрямляли, шлюзували, поглиблювали й каналізували, перетворюючи на «магістральний канал осушувальної системи». Але при цьому вона не втрачала статус річки.

Наразі триває реформа меліорації, яка полягає у поступовій передачі зрошувальних і осушувальних систем аграріям — так званим, «об’єднанням водокористувачів» (ОВК).

У випадку передачі їм річок, які є одночасно магістральними каналами, виникне ситуація, що річками фактично керуватиме аграрний бізнес, який, звісно, думатиме, в першу чергу, про свої економічні інтереси у вигляді зрошення та осушення, а не про довкілля.

Ми вже бачимо, як це відбувається на прикладі річок Тня та Теснівка й ОВК «Лесині Джерела», де річки розглядаються, насамперед, як резервуари води для зрошення полів картоплі. І як наслідок — на них уже з’явилися нові греблі».

1. Річка Тня в межах Брониківської громади.

2. Суд став на захист річок Тня і Теснівка

У 2024 р. «Українська природоохоронна група» виявила, що р. Теснівка перегороджена греблями з будівельного сміття, русло розчищене, дерева по берегах знищені, прибережна смуга й прибережні луки розорані.

«Ми звернулися до Державної екологічної інспекції Поліського округу. Екоінспектори підтвердили наявність порушень і зобов’язали підприємство почати працювати за законом. Але ФГ «Аделаїда» замість виконати припис інспекції вирішило оскаржити його в суді.

Допомагати їм у цьому взялося Басейнове управління водних ресурсів (БУВР) річки Прип’ять, яке вирішило, що річка Теснівка — це не річка, а меліоративний канал.

Суд першої інстанції став на їхній бік. Як наслідок, влітку 2025 р. під час чергової експедиції Житомирщиною ми виявили новозбудовану греблю на річці Тня, яка повністю перекрила стік річки, але забезпечила потрібний рівень води в місці водозабору для зрошення полів картоплі ФГ «Аделаїда».

29 жовтня 2025 р. остаточну крапку поставив Верховний Суд України. Він відмовив ФГ «Аделаїда» у відкритті касаційного провадження: рішення апеляційного суду щодо законності дій Екоінспекції Поліського округу залишається чинним.

Не лише Тня і Теснівка, а й усі українські річки мають право на життя, а не мають перетворюватися на канави й каскади ставків!» — пише у Фейсбуці «Українська природоохоронна група».

1. Використання дамб і гребель заперечують

«Ми щиро підтримуємо підхід, коли розмова про воду грунтується на фактах, вимірюваннях і прозорій комунікації з громадою. Для нашого господарства вода — це не лише виробничий ресурс, а й спільна природна цінність території, від якої залежить якість життя людей, стан екосистем і довгострокова стійкість сільського господарства», — йдеться у відповіді ФК «Аделаїда» на інформаційний запит «Звягель-інфо».

«Наразі ФГ «Аделаїда» не використовує дамби, греблі чи інші гідротехнічні споруди на річці Тня для акумуляції води з метою поливу.

Голова ФГ «Аделаїда» Сергій Рибалко.

Гідротехнічні споруди меліоративної системи перебувають на балансі не в нас, а в Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм і Брониківської сільської ради. Вони відповідають за їхню функціональність і технічний стан», — зазначив голова ФГ «Аделаїда» Сергій Рибалко.

Він додав, що для зацікавленої громадськості є можливість контролю лімітів водокористування для поливу.

«Для мешканців сіл Несолонь і Кропивня (а також інших населених пунктів, на території яких ми здійснюємо полив: Тупальці, Теснівка та Новозелене) передбачена практична можливість ознайомлення з роботою точок водозабору. Цей підхід ми обговорили з громадою та погодили під час зустрічі ще у 2023 році, коли розпочали водозабір і, відповідно, виникли питання щодо контролю.

Будь-хто з представників громади може разом із нашими спеціалістами приїхати до точок водозабору та ознайомитися з показниками обліку води на місці. Із 2023 року до нас жодного разу не надходили звернення з проханням організувати такий виїзд для ознайомлення», — стверджує Сергій Рибалко.

1. Річки немає — її «вигадали» місцеві?

Таке стверджує Житомирська регіональна філія ДУ «Українські гідромеліоративні системи». Там пояснюють, що історія сягає у 1967 рік, коли будували новий магістральний канал для відведення повеневих і талодощових вод із сільськогосподарських земель.

«Капітальне будівництво Теснівської осушувальної системи Новоград-Волинського району Житомирської області» велося, відповідно до проєкту «Укргіпроводгоспу». Наявності будь-яких природних об’єктів у межах будівництва не було. Цей магістральний канал став забезпечувати повною мірою всі потреби сільгоспвиробників у вологості грунтів.

За часи експлуатації магістрального каналу Теснівської осушувальної системи, місцеві мешканці почали називати його струмком або річка Теснівка — за назвою населеного пункту, поблизу якого він знаходиться», — йдеться в листі філії.

1. Німецька триверстовка, 1914 р., доводить існування річки Теснівка з природним звивистим руслом, що впадала у р. Тню.

2. Річку Теснівку «оцифрують» і внесуть дані на геопортал «Водні ресурси України»

«В управлінні відсутній паспорт річки Теснівка, разом із тим повідомляємо, що річка Теснівка належить до категорії малих річок. Відповідно до геопорталу «Водні ресурси України», — довжина річки становить 16,0 км, площа водозбору — 72,0 кв км.

Гідрологічний режим р. Теснівка характеризується весняною повінню, літньо-осінньою меженню та короткочасними паводками після інтенсивних опадів. У маловодні періоди можливе істотне зменшення водності, а на окремих ділянках — часткове пересихання русла», — інформує БУВР р. Прип’ять.

«Інформація про детальні морфометричні показники, гідрологічні спостереження (витрати води, рівні, стік), а також про сучасний екологічний та хімічний стан вод р. Теснівка в межах державної системи моніторингу вод відсутня. Тому хімічний та екологічний стани масиву поверхневих вод р. Теснівка не визначались.

Після оновлення та уточнення даних «Поверхневі води» інформацію буде оприлюднено у відкритому доступі, зокрема, висвітлено на геопорталі «Водні ресурси України», порталі відкритих даних: data.gov.ua та Національному геопорталі Національної інфраструктури геопросторових даних», — йдеться у листі від БУВР р. Прип’ять.

1. «Назви річок пам’ятають тоді, коли сама річка вже не має змоги нагадати про себе»

Історію про те, що р. Теснівка нібито виникла на місці меліоративного каналу еколог Михайло Микицей називає «черговою вигадкою чиновників, яка, мабуть, дуже зручна для картопляного бізнесу».

Річка Теснівка на архівній мапі. Фрагменти мапи з сайту: 

https://freemap.com.ua/zhitomirskaya-oblast/novograd-volynskij-rajon/

«Незважаючи на твердження цієї експлуатуючої організації про відсутність природних водних об’єктів у межах будівництва Теснівської осушувальної системи, картографічні матеріали початку ХХ століття, зокрема, німецька триверстовка, складена Картографічним відділом Генерального штабу армії Стелло, 1914 р., (Аркуш 6 — Новоград-Волинськ), як і всі інші давні карти (наприклад с. Тупальці на мапі Шуберта Ф.Ф., 1875 р.), доводить існування річки Теснівка з природним звивистим руслом, що впадала у р. Тню. На цій карті чітко позначене і русло, і назва річки. Це вказує на те, що меліоративні роботи здійснювалися в межах трансформованого природного водотоку, а не на території без гідрографічної мережі.

Наявність назви Теснівка у довіднику «Словник гідронімів України» також свідчить про її статус як гідроніма та підтверджує, що Теснівка є річкою, зафіксованою в історико-гідрографічному контексті», — вважає Михайло Микицей, інженер геолог-гідрогеолог, провідний хімік лабораторії моніторингу вод Західного регіону, до якого «Звягель-інфо» звернувся за фаховим коментарем.

Річка Теснівка на архівній мапі.

«Річки отримують імена не після появи проєктної документації, а задовго до неї», — продовжує він: — Тоді, коли вони ще визначають ландшафт, а не підпорядковуються йому. Те, що у другій половині ХХ століття природний водотік був випрямлений, поглиблений або включений до меліоративної системи, не скасовує його походження й історичну назву. Людська пам’ять тут виявляється точнішою за архів експлуатаційних документів, а старі карти — надійнішими за формальні формулювання».

Історичні мапи, на яких чітко видно річку Теснівка — від впадіння у Тню — надав і еколог, член ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов.

1. Річка Теснівка на архівній мапі.

2. «Ми виходимо з вимог законодавства та застосовуємо їх у господарюванні»

«ФГ «Аделаїда» розглядає річку Теснівка — як річку чи меліоративний канал? Чи буде дотримано вимоги щодо прибережної захисної смуги (що становить 25 метрів) — як території, де заборонено розорювання, садівництво, будівництво складів пестицидів, баз відпочинку та влаштування звалищ — для малої річки Теснівка?» — запитали ми у фермерського господарства.

Нам відповіли: «ФГ «Аделаїда» не наділене повноваженнями самостійно визначати або змінювати статус водних об’єктів чи гідротехнічних споруд (зокрема, чи є певний водний об’єкт річкою або меліоративним каналом). У своїй діяльності ми керуємося винятково чинним законодавством та офіційними даними/визначеннями, які надаються і встановлюються уповноваженими державними органами.

Відповідно, у питаннях використання земель поблизу водних об’єктів, у тому числі щодо дотримання режиму прибережних захисних смуг, ми виходимо з вимог законодавства та застосовуємо їх у практиці господарювання в межах встановлених компетентними органами фактів і статусів».

1. Нині площа водозбору р. Теснівка усіяна меліоративними каналами. Власне, у такий же канал спрямовано й саму річку.

2. «Знищити річки та болота заради полів картоплі?»

Так реагує на розвиток подій «Українська природоохоронна група». У Фейсбуці вони написали, що найближчим часом ЖОДА має визначитись, що їм важливіше: з одного боку — збереження річок і боліт, з іншого — зрошення полів картоплі.

«Бо саме вони мають вирішувати, чи надавати висновок з оцінки впливу на довкілля щодо зрошення ФГ «Аделаїда». Всі юридичні підстави відмовити у висновку у чиновників ОДА є — звіт містить неправдиву інформацію. Наприклад, не згадує існування р. Теснівка, бреше про відсутність боліт у точках водозабору тощо.

Чому це важливо? Бо мова йде не лише про узаконення тієї діяльності, яка ведеться зараз. Аграрії планують використовувати нові точки водозабору, частина з яких знаходиться на території давно закинутих каналів. Це значить, що їх почистять, поглиблять, знищать боброві загати і фактично проведуть повторне осушення боліт, які почали відновлюватись» — вважають в «УПГ».

1. Планують нові дамби на малих річках

Тим часом будівництво гідротехнічної споруди для відновлення водосховища на р. Тня поблизу с. Несолонь Звягельського району обговорили на нараді в Житомирській ОВА торік у жовтні.

Нарада в Житомирській ОВА. 

«Практика доводить, що забезпечені зрошенням посіви мають у кілька разів вищу урожайність. Тому питання модернізації та розвитку зрошувальних систем є одним із ключових для забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку аграрного сектору.

ФГ «Аделаїда» у 2023 році створило перше в області об’єднання водокористувачів — «Лесині Джерела», яке діє на базі Теснівської осушувальної системи. Для подальшої господарської діяльності підприємство ініціювало будівництво гідротехнічної споруди з метою відновлення водосховища. Розроблено рекомендації для подальшого опрацювання ініціативи, відповідно до вимог чинного законодавства», — йшлося в повідомленні ЖОВА.

1. ФГ «Аделаїда»: конкретні рішення не затверджені

«ФГ «Аделаїда» розглядає різні підходи та технологічні рішення, спрямовані на водозбереження і ефективніше використання водних ресурсів у межах розвитку зрошення. Ми аналізуємо можливі технічні варіанти, їхню доцільність, вплив на довкілля та відповідність вимогам законодавства.

На сьогодні конкретні рішення щодо будівництва гідротехнічних споруд на річці Тня у 2026-2027 роках не затверджені, а також строки і формат можливих робіт ще не визначені. У разі переходу від опрацювання варіантів до практичної реалізації будь-яких рішень, господарство діятиме винятково в межах законодавства, із проходженням передбачених процедур та погоджень з уповноваженими органами і з урахуванням позиції громади», — йдеться у відповіді.

1. Природні болота на Поліссі почали відновлюватися, але їм знову загрожує людська діяльність.

2. А Брониківська сільрада вже робить перші кроки

На р. Тня за межами с. Несолонь в межах Брониківської громади знаходиться дамба (будувалася в 1949 р. колгоспом «Прогрес» як гідроелектростанція для потреб господарства та освітлювала с. Несолонь). У 1953 р. ця ГЕС була введена в експлуатацію і пропрацювала до 1963-1965 років. Потім була зруйнована. До 2025 р. дамба так і стояла зруйнована, в 2025 р. ФГ «Аделаїда» за власні кошти частково підремонтувало її, зробили дерев’яний настил і по ній можна пройти, прогнати худобу та дістатися другого берега річки. Ця дамба не перебуває на балансі сільради, її ніхто не експлуатує. Таку відповідь дали у Брониківській сільраді за підписом голови Надії Залевської.

Водночас додали: «Рішенням 59-ї сесії 8-го скликання від 23.12.2025 р. №3316 Брониківської сільської ради надано дозвіл на проведення технічної інвентаризації гідротехнічної споруди на річці Тня біля с. Несолонь для подальшого взяття на баланс сільської ради».

І це може бути першим кроком для подальшої здачі уже комунального майна в довгострокову оренду приватнику. Не складно припустити, хто буде першим у черзі на оренду й експлуатацію цієї дамби.

1. «Внаслідок зрошення в русло надходять нітрати, фосфати, залишки пестицидів»

«Забір води з річки для зрошення супроводжується зволоженням грунтів, у які вносяться мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Значна частина цих речовин не засвоюється рослинами і під час поливу або опадів вимивається з орного шару, потрапляючи у поверхневий стік, дренажні канали та грунтові води.

Супіщаний і легкосуглинковий склад грунтів цієї території зумовлює високу водопроникність верхніх горизонтів та низьке поглинання, що сприяє інтенсивному вимиванню розчинних сполук. За умов зрошення це створює умови для потрапляння нітратів, фосфатів і залишків засобів захисту рослин у грунтові води та дренажну мережу, які пов’язані з руслами малих річок Тня і Теснівка», — пояснює еколог Михайло Микицей.

1. Може забруднитися вода в криницях

На його думку, в русло потраплятимуть нітрати, фосфати, залишки пестицидів і продукти їх розкладу, серед яких чимало особливо небезпечних і токсичних сполук, що призводитиме до істотних змін гідрохімічного складу води. Ця проблема також стосується грунтових і підземних вод. Тому вода в криницях та природних джерелах може швидко забруднитися нітратами та іншими небезпечними хімічними сполуками.

«Дамби на р. Тня та її притоці — р. Теснівка — загострюють ці процеси та їхні наслідки. Зменшення швидкості течії й формування застійних ділянок сприяють накопиченню забруднення у воді та на дні. Тоді активізуються процеси евтрофікації та знижується концентрація розчиненого кисню. Забруднювальні речовини не розсіюються потоком, а концентруються, формуючи хронічне навантаження на водні екосистеми.

1. Ризики для ландшафтного заказника «Зелена лагуна»

У середній течії р. Тня це додатково створює ризики для ландшафтного заказника «Зелена лагуна», де навіть незначні зміни трофного стану води та гідрологічного режиму можуть призвести до деградації водно-болотних угруповань і втрати чутливих до якості води видів флори та фауни», — вважає Михайло Микицей.

Екологи додають, що для об’єктивнішої картини потрібно створити більше пунктів спостереження за якістю води в річках Звягельського району.

1. Пункт спостереження за якістю води на р. Тня біля с. Броники.

2. Вода у Тні вже зараз забруднена свинцем і нікелем

Це випливає з аналізу результатів моніторингу якості води у р. Тня в районі с. Броники у 2025 році, які ми отримали від БУВР р. Прип’ять. Результати проаналізував Михайло Микицей.

«Найбільш значущим забруднювачем є нікель та його сполуки, концентрації яких досягали 102,2 мкг/л, що перевищує середньорічний екологічний норматив приблизно у 25 разів та максимальний разовий норматив — майже у 3 рази. Перевищення мають систематичний, а не випадковий характер і створюють умови хронічного токсичного впливу на фітопланктон, безхребетних та риб. Це також підвищує ризик накопичення металу в донних відкладах.

Результати моніторингу якості води у р. Тня поблизу Броників у 2025 р.

Епізодично зафіксовано перевищення екологічних нормативів для свинцю: у квітні концентрація становила 17,6 мкг/л (перевищення близько 1,25 рази). Хоча воно було короткочасним, з екологічної точки зору є критичним, оскільки свинець належить до речовин без безпечного порогу дії для водних організмів і навіть разові піки можуть негативно впливати на репродуктивні процеси та розвиток риб і безхребетних.

У воді виявлено поліароматичні вуглеводні, зокрема бензо(b)флуорантен, концентрація якого досягала 0,002 мкг/л, що перевищує середньорічний екологічний норматив приблизно у 12 разів. Флуорантен фіксувався у нижчих за нормативні концентраціях, проте його регулярна присутність вказує на стабільне надходження продуктів згоряння органічної речовини та транспортного або техногенного походження.

Наприкінці року зафіксовано підвищений вміст трихлорметану (хлороформу) — 9,45 мкг/л (понад норму у 3,8 рази). Хоча гігієнічний норматив не було перевищено, така концентрація може створювати хронічний токсичний вплив на риб та інші гідробіонти і свідчить про антропогенне походження забруднення.

Пестициди (тербутрин, хлорфенвінфос) протягом року виявлялися без перевищення екологічних нормативів, однак сама їх наявність є показовою. У контексті досліджуваної ділянки це узгоджується з наявністю вище за течією від створу спостережень у с. Броники правої притоки Тні — річки Теснівки, та функціонуванням Теснівської осушувально-зрошувальної системи. Інтенсивне землеробство, зокрема, вирощування картоплі, а також відомі проблемні питання щодо водокористування і дренажу цілком можуть бути з цим пов’язані», — виснував еколог.

1. Під загрозою — якість води у водозаборі звягельського водоканалу

Михайло Микицей: «Враховуючи відстань від пункту моніторингу до гирла р. Тня (близько 5 км), та від гирла до Звягельського водозабору на р. Случ — ще приблизно 5 км, цю ділянку не можна вважати ефективним гідрологічним «буфером». Вона практично не забезпечує достатнього розбавлення або природної трансформації забруднювачів.

Відстань від місця впадіння р. Тня у р. Случ до водозабору м. Звягель.

Ситуація може бути вкрай поганою під час інтенсивних опадів або швидкого танення снігу, коли зростає ризик короткочасного, але значного змиву пестицидів, важких металів і токсичних органічних сполук із сільськогосподарських угідь та дренажних систем безпосередньо у водотік. Далі ці забруднювачі швидко транспортуються до р. Случ і можуть потрапляти в зону питного водозабору. Проблема в тому, що такі пікові забруднення майже неможливо виявити в межах чинної системи моніторингу.

Случ в районі водозабору.

А стандартні технології водопідготовки не завжди ефективно видаляють пестициди та стійкі органічні мікрозабруднювачі, а то й не видаляють узагалі. Тому низькопорядкові водозбори р. Теснівки та р. Тня потребують особливої уваги з боку екологів. Тут необхідно впроваджувати заходи, які покращать функціонування системи водозбору, зменшать швидкість і концентрацію забруднень, підвищать водно-екологічну безпеку та мінімізують ризики для водних екосистем і джерел питного водопостачання. Такі дії можуть включати контроль за стоком із сільгоспугідь, оптимізацію дренажних систем і створення природних або штучних буферних зон для затримки та трансформації забруднювачів».

1. Довідково про ФГ «Аделаїда»

Згідно з інформацією сервісу youcontrol, ФГ «АДЕЛАЇДА» зареєстровано 25.08.1992 р. у Херсонській обл. Розмір статутного капіталу юридичної особи складає 1 млн грн.

Основний вид діяльності — перероблення та консервування картоплі. Серед інших — забір, очищення та постачання води. Наразі господарство на Житомирщині обробляє 2800 га. Картоплі вирощують близько 1000 га у двох підрозділах.

Зрошення є основним напрямком, тому питання водного регулювання вкрай актуальне для господарства, бо картопля потребує дуже багато води. Як вказано на сайті господарства, ціни на насіннєву картоплю елітних сортів стартують від 20 грн за кг.

Олег БРЮХАНОВ

Фото Петра Тєстова, зі сторінки ГО «УПГ», з сайту ЖОВА 

Публікація підготовлена в рамках курсу Texty.org.ua «Клімат і вода: навички аналізу даних для журналістів» за підтримки Journalismfund Europe