Щоб у холодних бліндажах було трохи тепліше — підтримайте майстра

Торік ми писали про зварювальника із Сусел Володимира Луценка, який переробляє старі бойлери на засоби обігріву для війська. Тема знов актуальна.  Коли приходять холоди, до нього починають надходити масові запити від військових на буржуйки та пічки для окопних свічок.  Звертатися за допомогою до інших Володимир не любить — скромно робить свою волонтерську роботу. Але запитів багато, з усіма самотужки справитися важко. 

Відтак потрібні кошти на розхідники для виготовлення засобів обігріву, але наразі збір зупинився. Днями мала розмову з майстром, і він розчаровано повідомив: «Збір стоїть, буду надалі працювати своїми силами. Це останній раз, коли просив когось мене підтримати». Сумно таке чути. 

«Багато чого ми намагаємося закривати власними силами, — написала про це у Фейсбуку Алла Володіна, яка допомагає Володимиру в його роботі. —  Певно, ви помітили, що ми звертаємося до вас лише тоді, коли своїх ресурсів справді не вистачає. Тож сьогодні знову просимо про підтримку. Ночі вже холодні, попереду зима, маємо гуртуватися та разом допомагати. Тож розпочинаємо збір на розхідники для наших ЗСУ. Продовжуємо зварювати тепло для наших хлопців і дівчат, щоб у холодних бліндажах було хоч трохи тепліше».

Для виготовлення буржуйок також необхідні старі бойлери. Якщо маєте такий металобрухт удома, а для майстра і військових — дуже необхідну річ, повідомляйте за номером тел.: (068) 052-34-37. 

Нагадаємо, Володимир виготовив уже з півтори сотні буржуйок на фронт, також ремонтує військову техніку. До роботи долучає свої синів. Називає їх помічниками, без яких не впорався би. Каже, що обидва сини допомагати йому беруться залюбки. Менший полюбляє фарбувати, хоча йому лише сім років. Старший син хоче працювати як тато, тому навчається на зварювальника. 

Буржуйки виготовляють різних модифікацій. На жодну із них від військових не було скарг — лише вдячні слова. За підтримку ЗСУ Володимиру дарують шеврони, які є для нього великою цінністю. Він колекціонує шеврони різних підрозділів, яким допомагав — у його автівці вони прикріплені на почесному місці. А ще воїни присилають подяки та українські прапори з автографами.

Володимир каже, що добрі люди підкидають трішки заліза, а от грошима долучаються неохоче. Собівартість буржуйки для приготування їжі торік складала понад 5 тисяч гривень, а назбирати вдавалося 3-4 тисячі. Коли було зовсім сутужно, не було матеріалів чи не вистачало коштів, то військові надавали потрібну суму.

«Кожну буржуйку, кожну машину я роблю зі щирою душею, — розповідав у минулому інтерв’ю майстер. — За цей час, поки роблю, я з хлопцями зближуюся настільки, що вони мені стають рідніші за тих людей, яких я знаю. Вони — там, а ми — тут, і поки ми тут, маємо будь-якою ціною їм допомагати».

Підтримати майстра у його справі можна на карту: 4149 4990 8155 3396.

Юлія КЛИМЧУК