Увага! Нерест

Управлінням Державного агентства рибного господарства у Житомирській області видано наказ №15-у «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Житомирської області у 2019 році».
Відповідно до наказу, забороняється вилов водних біоресурсів у наступні строки:

• на річках та їх притоках: із 01 квітня до 20 травня;


• на водосховищах та ставках: із 01 квітня до 10 червня;


• у новостворених водних об’єктах, а також у придатковій системі річок та інших водних об’єктів: із 01 квітня до 30 червня.

Забороняється будь-який лов раків у водоймах, що підконтрольні Управлінню Державного агентства рибного господарства у Житомирській області з 01 квітня до 20 червня та з 15 липня до 05 вересня, під час виношування ікри, личинок, а також першої і другої линьок.
Забороняється в терміни, вказані вище, пересування будь-яких плавзасобів, що належать фізичним та юридичним особам, за винятком суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області.
Крім цього, забороняється в нерестовий період на акваторії водосховищ і річках проводити гідромеханізовані, днопоглиблювальні, вибухові та інші роботи, добування будівельних матеріалів.
Забороняється суб’єктам господарювання всіх форм власності, в тому числі — суб’єктам енергетики, різкі коливання рівня води у рибогосподарських водних об’єктах. Рівень води у рибогосподарських водних об’єктах має бути достатнім для забезпечення природного відтворення та життєдіяльності гідробіонтів.
Проте, на період весняно-літньої заборони, дозволяється любительський і спортивний лов риби з берега в межах населених пунктів, розташованих на берегах водойм і річок та за межами місць нересту, однією поплавковою або донною вудками з одним гачком і спінінгом. Місцями нересту вважати мілководні, зарослі вищою водною рослинністю або закорчовані ділянки водойм, стариці, заплави та заливні луки, прибережну рослинність водних об’єктів.
Виходячи з цього, кожен рибалка повинен заздалегідь ознайомитися з Правилами спортивного і любительського рибальства, щоб випадково не стати порушником.
За порушення правил рибальства під час нерестової заборони передбачається як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Згідно зі ст.85 ч.3 КУпАП, передбачена відповідальність — від попередження до накладення штрафу: на громадян — від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34-170 грн.) і попередження або накладення штрафу; на посадових осіб — від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-510 грн.).
Грубе порушення правил рибальства (ст.85 ч.4 КУпАП) тягне за собою накладення штрафів: на громадян — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-680 грн.); на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-850 грн.) із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Відповідно до ч.1 ст.249 Кримінального кодексу України, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, із конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Згідно із ч.2 ст.249 Кримінального кодексу України, ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, із конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Крім того, із порушників стягуватимуться збитки за кожну незаконно виловлену рибу, незалежно від її розмірів та ваги. Так, за 1 екземпляр незаконно виловленого судака доведеться сплатити 510 грн., за 1 екз. щуки — 340 грн., за 1 екз. коропа (сазана) — 306 грн., за 1 екз. білого амура — 255 грн., за 1 екз. товстолоба — 255 грн., за 1 екз. ляща — 170 грн., за 1 екз. лина — 119 грн., за 1 екз. плітки — 85 грн., за 1 екз. краснопірки — 68 грн., за 1 екз. карася — 17 грн.
Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області просить кожного громадянина свідомо долучитися до збереження рибних запасів у нерестовий період і своєчасно повідомляти про незаконний вилов водних біоресурсів за телефонами «гарячої лінії»: (0412) 24-57-81, (067) 414-60-74.