«На сьогоднішній день треба популяризувати масовий спорт», — кандидат в народні депутати Олександр Оніщук

Олександра ОНІЩУКА жителі Житомирщини знають як підприємця, мецената і спортивного діяча. Як це все вдається поєднувати? Читайте в інтерв’ю.
— Коли і за яких обставин Ви пов’язали життя з Олімпійським комітетом? Якою зараз є ситуація із розвитком спорту на Житомирщині?
— Житомирське обласне відділення Національного олімпійського комітету України я очолив у грудні 2014 року. Обрання відбулось шляхом таємного голосування. Тоді мене підтримала більшість, а це — 31 голос, і лише двоє проголосували «проти». Я і раніше підтримував спортсменів, але коли йшов на цю посаду, то сказав, що, насамперед, працюватиму як менеджер, а тому завжди відкритий до діалогу та пропозицій.
У Києві в лютому 2014 року, коли я вперше зустрівся з Президентом Національного олімпійського комітету Сергієм Назаровичем Бубкою, ми говорили про те, що люди, які сьогодні в спорті,— свого роду ентузіасти. Ні для кого не секрет, що на спорт, особливо дитячий, сьогодні в нашій державі, на жаль, виділяється мало коштів. Тому спортсмени і тренери звертаються за допомогою до спонсорів і меценатів. Хоча, на мою думку, без розвитку дитячого спорту не буде і великого спорту. Серед основних проблем також можу виділити застарілу матеріально-технічну базу дитячих юнацьких спортивних шкіл і стан фізичної культури та спорту в селах. Крім цього, на жаль, ми — єдиний обласний центр в Україні, який до цього часу не має повноцінного центрального стадіону.
На мою думку, на сьогоднішній день треба популяризувати масовий спорт: від школяра — до пенсіонера.
— А які плани маєте на майбутнє?
— У кінці жовтня 2015 року відкрили І-шу частину «Галереї спортивної слави Житомирщини» на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, бо роботи щодо її створення розпочалися ще у 2013 році. Відкриття галереї — багаторічна мрія фізкультурно-спортивних працівників, ветеранів та спортсменів області, де історично будуть висвітлені всі етапи розвитку фізичної культури і спорту Житомирського краю, спортивні досягнення, спогади про видатних працівників спортивної галузі, ветеранів та активістів спорту.
У травні цього року ми приймали триденний Всеукраїнський семінар-нараду з регіональними відділеннями з усієї України (25 відділень) на чолі з Бубкою Сергієм Назаровичем. Під час семінару ми відкрили ІІ частину «Галереї спортивної слави Житомирщини», присвячену фізкультурно-спортивним товариствам нашого краю («Спартак», «Динамо», «Колос», «Авангард» та ін.), провели масштабний Олімпійський день, до якого залучили фізкультурно-спортивні товариства області, спортивні школи, дорослих та підростаюче покоління, також ми активно співпрацювали з органами місцевої влади.
Сергій Назарович, підбиваючи підсумки семінару, дав високу оцінку діям нашої команди, а також відмітив позитивну тенденцію розвитку олімпійського руху на Житомирщині.
Хочу зазначити, що цьогоріч ми підняли «планку» проведення спортивно-масових заходів на новий рівень і намагатимемось тримати її в майбутньому.
Я впевнений, що серед житомирян і мешканців нашої області багато тих, кому небайдужий спорт, хто хоче і готовий його розвивати. Давайте об’єднуватися! Головне, щоб в Україні був мир, щоб у кожній оселі настали взаєморозуміння і злагода. Все інше з часом, рано чи пізніше, реалізуємо.
— Якими олімпійськими спортсменами може пишатися Житомирщина, на Вашу думку?
— Кожен спортсмен талановитий по-своєму. Складно виділити когось одного або декількох. Це стосується і молодих, і старших спортсменів, олімпійських і неолімпійських видів спорту, а також паралімпійців. От, наприклад, візьмемо навіть зараз, із 21 по 30 червня в Мінську (Білорусь) тривають ІІ Європейські
ігри. Приємно, що участь в них бере і збірна команда України, до складу якої ввійшли троє спортсменів нашої області:

1. Четверікова Анастасія — веслування на байдарках та каное;


2. Рябченко Тетяна — велосипедний спорт;


3. Зборовський Олег — пляжний футбол (форвард збірної).

Думаю, нам можна пишатися, і гарні результати в майбутньому ще покаже талановита спортивна молодь Житомирщини. Ми надіємось та підтримуємо її!
— Раніше Ви грали у волейбол. Зараз займаєтесь якимось спортом?
— У дитинстві я займався плаванням, а з 12 років — волейболом. Під час навчання в Житомирському автомобільно-дорожньому коледжі був капітаном збірної команди з волейболу.
Я граю у великий теніс, є членом Ради директорів Українського тенісного клубу і четвертий рік поспіль організовую чоловічий парний турнір з великого тенісу «Кубок Полісся» серед аматорів і тих, хто професійно займався тенісом. Турнір — це спосіб показати підростаючому поколінню своїм прикладом, як можна проводити свій час і чим можна займатись у житті.
— Ви багато уваги приділяєте дитячому спорту. Два питання: як виявляєте таланти, і як сприяєте розвитку спортсменів?
— Усі діти — талановиті. Так склалось, що тривалий час я підтримую волейбольну команду юнаків ДЮСШ №1 Житомира. Вона вже втретє упродовж декількох років входить до трійки кращих команд України, є бронзовим призером чемпіонату України з волейболу серед юнаків. У Житомирі та області таких досягнень раніше не було, і це мене дуже радує.
Як вихованець цієї дитячої спортивної школи разом із тренером Вадимом Кравченком заснували Всеукраїнський турнір з волейболу серед юнаків, присвячений пам’яті нашого тренера Григорія Ніколайчука. Григорій Володимирович майже двадцять років працював у ДЮСШ №1 Житомира і за цей час підготував багатьох спортсменів високого класу, серед яких і чемпіон світу з волейболу Сергій Козлюк.
Крім заходів, які є в календарному плані обласного осередку Національного олімпійського комітету — «Олімпійське лелеченя», «Свято Олімпійського прапора», «Олімпійський день» та інші, — намагаюся підтримувати різні ініціативи.
Оскільки я є віце-президентом Федерації рукопашного бою Житомирської області, то підтримую змагання серед дітей. Бійці нашої команди часто беруть участь у міжнародних турнірах.На постійній основі (починаючи з 2014 р.) ми проводимо турнір, присвячений пам’яті загиблих військових під час АТО (ООС), а ще в Житомирі проходив навіть чемпіонат України.
— Крім спортивних проектів і допомоги спортсменам, займаєтеся іншою благодійною допомогою, волонтерством?
— Мені подобається реалізовувати дитячі проекти. Беру участь у щорічному святі напередодні Міжнародного дня захисту дітей «Країна дитинства — країна мрій!», під час якого нагороджую наймолодших житомирян за їхні таланти.
Оскільки очолюю Житомирську міську організацію роботодавців, то разом із іншими підприємцями в червні 2014 року облаштували і передали переїзну пральну станцію для українських військових, які підпорядковуються оперативному командування «Південь». Крім цього, передавали радіостанції, виділяли і виділяємо матеріальні допомоги пораненим.
Особисто передавав спальники, лампи, на яких солдати можуть готувати їжу, та іншу гуманітарну допомогу через волонтера Юлію Толмачову для бійців 30-ї окремої механізованої Новоград-Волинської бригади. Прикладів багато. Це — лише декілька, які вдалося одразу згадати.
— Крім волонтерства, чим Ви ще захоплюєтесь? Як проводите своє дозвілля?
— Крім волонтерства, полюбляю рибалити. Вільний час я присвячую дітям, сім’ї. (Усміхається).
У мене четверо дітей — дві доньки і два сини. Я ними пишаюся. Як на мене, я недостатньо приділяю їм часу, тому що багато працюю, але при кожній можливості намагаюся надолужувати згаяне: беру їх із собою на спортивні змагання, іноді — на природу, на риболовлю.