«Лесині джерела» сподобалися, але без ложки дьогтю в нас не можуть!»

«Таке враження склалося в мене після відвідування свята. Дійсно, було все добре організовано. Не було штовханини в парку, майстри могли зручно представити свою продукцію в «Містечку майстрів» на вул.Шевченка, можна було підійти і все роздивитися. Не важко було знайти, де перекусити, а в парку вільно могли гуляти мами з дітьми.
Концертна програма була на різні смаки. Мабуть, уперше «Лесині джерела» були такими душевними. Запам’яталася бабуся в червоній блузі з намистом, яка витирала сльози під час співу Христини Панасюк, голос якої нікого не лишив байдужим. Ще й досі я під враженням від виступу гурту «Тартак». Свято було насиченим та цікавим.
Проте, без «ложки дьогтю» у нашому місті не можуть обійтися. Добре, що цьогоріч до мене не приїхали на свято друзі з інших міст, як це було раніше, тому ми вирушили з донькою.
Більшість містян живе не в центрі міста, і я у тому числі. Вимушені добиратися автобусами, а вони на свято були вщент переповнені!
В автобусах — жарко, діти плачуть, а поки доїдеш — уже й свята не хочеться. Додаткових рейсів, звісно, ніхто не робив. Тим більше — додаткових нічних рейсів, які були колись, у моєму дитинстві. Ми тоді без проблем їздили додому зі свята маршруткою. Але прогрес — це не про наше місто? Якщо дослухатись до водіїв і кондукторів, то вони кажуть: «Не подобається — їдьте на авто». А де його поставити? І хто відповідатиме за безпеку, коли на святі багато алкоголю і нетверезих? Адже в центрі міста, як в мурашнику.
Картина, яку можна було спостерігати з автобуса (якщо пощастило бачити вигляд з вікна) — гори невивезеного сміття по вул.Житомирській — тротуар був встелений пакетами! Виглядало так, ніби господиня, чекаючи гостей, сміття підмела під поріг і виставила увесь безлад на показ… По Житомирській був зосереджений основний рух транспорту, так як центр міста був перекритий, тому безгосподарність змогли побачити всі, зокрема гості міста. Сміття вивезли аж у неділю, у завершальний святковий день.
Дуже прикро, що бур’яни на обочинах і тротуарах прибирають лише раз на літо, перед святом, або взагалі не прибирають, і не скрізь. Пам’ятаю, як мили колись вулиці міста. Чому зараз ми маємо ходити по брудові, який лишили за собою гості свята та працівники торгових місць із їжею? Далеко ходити не потрібно, пройдіться в центрі після свят і відчуєте увесь аромат. У багатьох містах, у кожній країні проводять різні фестивалі. Скрізь залишається сміття, але якось це все прибирають, вулиці миють, а в нас чекають, поки все змиє дощ.
Сподіваюся, наступного року ці зауваження врахують і «Лесині джерела-2020» пройдуть на найвищому рівні».