Поминання 46/2019
- Поминання
- 557
- коментар(і)
- 15-11-2019 22:09
19 листопада — рік світлої пам’яті і вічної любові Петру Івановичу СУРАЮ Лунав його голос — Сім’я, колеги, друзі | |
15 листопада — 8 років світлої пам’яті Сергія Анатолійовича ГОРДІЙЧУКА із села Пилиповичі Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічно сумуючі батько, брат, племінник Дмитро та всі рідні | |
20 листопада минає 5 років, як відійшов у вічність наш тато — Борис Іванович ПАЦЕР і 3,7 років, як у Царстві Небеснім наша мама — Катерина Арсентіївна ПАЦЕР Спасибі за невтомні руки золоті, Вся ваша велика родина | |
20 ноября — 10 лет, как нет с нами нашего любимого человека — Василия Анатольевича ТАРТАЧНОГО Ты нёс нам свет волшебный, добрый, Всегда любящие тебя Жена, сын, тёща | |
20 листопада минає 10 років болю та гіркої розлуки, відколи білим красенем-лебедем вознісся на небеса наш дорогий і незабутній Вася ТАРТАЧНИЙ Та чорна звістка все накрила, болючу рану залишила. Одна лиш мить все обірвала, одна лиш мить — тебе не стало. У вічній печалі мама. | |
Завжди з нами... 15 листопада — 9 днів світлої пам’яті дорогої нам людини — Наталії Василівни МАЛЬЦЕВОЇ Якби могла ти довше жити, — було б світліше на землі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Колектив ТОВ «Ювілейне» | |
13 листопада минуло 9 нестерпно болючих днів, як немає з нами рідного, дорогого Володимира Михайловича ОРЛА Минають дні тяжкої скорботи й печалі, як ти пішов у вічність. Ти був гарним чоловіком, батьком, дідусем. Сумуючі дружина, донька, зять, онуки та всі рідні | |
14 листопада минуло 10 років, як пішов із життя Станіслав Адольфович КУР’ЯТА Глибокий сум і вічна пам’ять про тебе залишиться в наших серцях. Сумуючі діти, невістка, онука, правнучка | |
19 листопада минає 2 роки, як немає нашого рідного брата — Олега Миколайовича ГАЛЬСЬКОГО Як тяжко повірити в горе, Люблячі сестри, швагро, племінники | |
16 листопада — рік, як перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся — Михайла Григоровича МОСКАЛЬЧУКА Вже рік горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні Твою радість, ні Твою печаль. Немає Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд з нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе. Сумуючі дружина, діти, внуки | |
11 листопада минуло 9 днів, як пішла з життя наша дорога мама — Ганна Домініківна РОЖОК Минають дні скорботи і печалі, а біль втрати стає гострішим і болючішим — тебе немає поруч з нами. З глибоким сумом діти, онуки, невістка, зять |
Коментарі відсутні