ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС — НА ВИМУШЕНІЙ ПАУЗІ

Нещодавня трагедія в одному із дніпропетровських закладів ігрового бізнесу, що забрала 10 людських життів, поставила гральний бізнес в Україні на вимушену паузу, котра триватиме щонайменше три місяці. Такий закон ухвалили народні депутати. Вітчизняні інформагентства повідомляють, що за цей час народні обранці пообіцяли вирішити, куди перенести всі казино та гральні зали. Виділити для них окремі зони — щось на кшталт американського Лас-Вегаса, чи заборонити цей вид діяльності в Україні взагалі.
Не секрет, що міська влада Новограда-Волинського, а особливо — міський голова Микола Боровець, вже тривалий час виступають проти поширення грального бізнесу в місті. Таку позицію влада пояснювала соціальною небезпекою, котру приховують у собі гральні автомати. Адже, як неодноразово повторював міський голова, окремі громадяни, залежні від ігор, ладні останню копійку з дому винести й програти її в автоматі. По місту є чимало прикладів, коли ігроманія ставала причиною розпаду сім’ї тощо.
Тож, закон, ухвалений Верховною Радою, у міській раді Новограда-Волинського зустріли із майже неприхованим задоволенням — нарешті на державному рівні взялися за те, що на міському рівні вважали проблемою вже понад рік.
— 24 квітня 2008 року рішенням сесії міської ради було затверджено положення про розміщення та утримання об’єктів грального бізнесу та комп’ютерних ігор на території міста Новограда-Волинського. У положенні було чітко визначено умови. Зокрема, що заклади грального бізнесу не можуть бути розміщені у житлових будинках та на території, що ближче 150 метрів від них. Також заборонили встановлення ігрових автоматів на ринках та в тимчасових архітектурних спорудах (читай — кіосках, павільйонах). Крім цього, обумовили низку правил щодо роботи самих закладів — зовні закриті, наявність роздягалень, санвузлів тощо, — розповідає начальник відділу підприємницької діяльності міської ради Олена ДАНИЛЮК.
— Проте, це рішення міської ради суб’єктами підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу було проігноровано, — продовжує далі Олена Володимирівна. — Більше того, через тиждень після його прийняття один із бізнесменів подав позов до суду. Ухвалою суду було призупинено дію рішення сесії міської ради до з’ясування обставин справи. На сьогодні справа знаходиться на розгляді в столичному апеляційному суді. Дату слухання поки що не призначено, — розповіла про перебіг «гральної війни» на місцевому рівні начальник відділу підприємницької діяльності.
Однак, на наступний день після трагедії у Дніпропетровську, 8 травня, постановою Кабміну (а згодом — і законом Верховної Ради) було призупинено роботу грального бізнесу в Україні. А вже 9 травня всі заклади Новограда-Волинського цього профілю були закриті. Хто порушить закон, — відкриє зал ігрових автоматів — заплатить штраф у розмірі 5 мільйонів гривень. Принаймні, таку суму називають українські ЗМІ.
Натомість суб’єкти підприємницької діяльності, в яких Верховна Рада щонайменше на три місяці «забрала» бізнес, ситуацію бачать дещо під іншим кутом. Один із тих, хто в Новограді-Волинському працює у сфері ігрового бізнесу, є Андрій ГАЗАРОВ:
— Лише за минулий рік від грального бізнесу у міський бюджет надійшло майже 2 мільйони гривень податками (міська влада називає цифру в 1,5 мільйони, — прим. автора). І це — не рахуючи інших видів податків і зборів, — пояснює важливість для міста такого виду діяльності як гральний бізнес Андрій Газаров. — Усі заклади, що належать компанії, котру я представляю, на сьогодні закриті. А це значить, що 19 новоград-волинців — працівників ігрових залів — залишилися без роботи. Що з ними робити — звільнити, надати відпустку за власний рахунок? Ніхто, в тому числі й податкова, не можуть відповісти на таке моє запитання. У мене укладені договори оренди приміщень, сплачені наперед податки (немалі суми), заплачено за ліцензію — невже можна вірити, що хтось ці гроші колись поверне? Вийшло так, що Верховна Рада ухвалила закон, але не передбачила усіх його можливих наслідків.
За словами Андрія Газарова, він особисто схвально б сприйняв таке рішення щодо грального бізнесу, яким би ігрові заклади зобов’язали винести за межі населених пунктів: «Це — навіть економніше, адже за оренду на околицях платять менше, аніж у самому місті. А щодо клієнтів — то для тих, кому подобається такий вид розваги, ізоляція гральних автоматів у окремих зонах не стане перепоною».
— Я розумію, що гральний бізнес у деякій мірі можна розглядати як шкідливий для окремих людей. Але ж нікотин і алкоголь — теж шкідливі для здоров’я. Їх же ніхто не забороняє. На кожен товар чи вид послуг є свій покупець. Серед нас є азартні люди. Вони ж десь повинні мати змогу задовольнити свою жагу до гри. До того ж, державна лотерея — це теж гра. Але її ніхто не забороняє, — приводить свої аргументи підприємець.
Андрій Газаров повідав деякі деталі дніпропетровського інциденту, котрі йому вдалося почути від очевидця — жінки, яка перебувала в тому залі під час пожежі. Ця ж жінка невдовзі потому брала участь у акції працівників сфери грального бізнесу біля стін Кабміну. Як розповідає Андрій Газаров, незадовго до початку пожежі жінка помітила, що за ігровими автоматами практично всі перебували у напівсні. Вона щось запідозрила і пішла до виходу. Аж раптом — вибух і загорілися вхідні двері. З цього дехто робить висновок про невипадковий характер пожежі.
Натомість пан Газаров переконує, що в його новоград-волинських залах ігрових автоматів є декілька ступенів захисту — пожежна сигналізація, охоронець, можливість виклику воєнізованої охорони за першим натиском відповідної кнопки, що завжди знаходиться у працівниці залу.

Через три місяці побачимо, чиї аргументи на державному рівні прозвучать переконливіше — тих, хто вважає, що ігрові автомати — це зло, чи тих, хто пропонує кожному охочому (крім дітей, звичайно) «азарт, виграш, задоволення». Але вже зараз зрозуміло — якщо щось, де «крутяться» великі гроші, заборонити зовсім, то воно обов’язково десь «спливе». І ще не зрозуміло, хто в підсумку залишиться у виграші. Тож, очевидно, що треба шукати золоту середину.