Нова реформа освіти: чого чекати?

Минулого тижня в Будинку рад збиралися батьки, директори шкіл та чиновники. Усіх турбує одне питання — нова реформа освіти. Що ж чекати найближчим часом освітянам і жителям міста, — ми запитали в начальника управління освіти і науки Тетяни ВАЩУК.
ЧОМУ ПОТРІБНА РЕФОРМА ОСВІТИ?
Країна та світ змінилися, змінилося суспільство, а підходи до освіти залишилися далеко в минулому сторіччі. В українських школах і вишах учні та студенти здебільшого здобувають знання без розуміння того, як це може допомогти їм реалізуватися в житті. Кожен другий випускник не працює за професією. Реформування почалося з ухвалення у 2017 році нового Закону України «Про освіту».
ЯК ПРОХОДИТИМЕ РЕФОРМА?
Реформа здійснюватиметься за чотирма напрямами: реформування середньої освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти та створення нової системи управління й фінансування науки. Під час цього планується впровадити нові стандарти освіти, покращити матеріально-технічну базу освітніх закладів, залучити найкращих педагогічних та наукових працівників і запровадити справедливу й прозору систему фінансування галузі освіти та науки. Передбачається запровадити зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічних працівників. У нашому місті вперше виявили бажання цього року скласти ЗНО два вчителі початкових класів ліцею №11. Учителі, які успішно пройдуть сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати й стануть носіями змін у шкільній освіті.
Важливим досягненням реформи є започаткування конкурсного відбору на посаду керівника закладу загальної середньої освіти (на 6 років та не більше двох строків поспіль), а також розширення їх повноважень щодо організації діяльності закладу освіти.
ЯК ЗМІНИТЬСЯ ШКОЛА?
Школа буде місцем, де діти здобувають не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Вона буде безпечним середовищем для розвитку, де діти вчаться спілкуватися між собою. Ухвалений 16 січня 2020 року Закон України «Про повну загальну середню освіту» став продовженням освітньої реформи Нової української школи та викликав чимало питань щодо створення нової мережі закладів загальної середньої освіти.
Мова йде про переформатування шкіл: вони будуть поділені на три групи. Перша — початкова, де діти навчатимуться чотири роки. Друга — базова середня, яка називатиметься гімназією, ще п’ять років навчання. І профільна середня школа, що матиме статус ліцею академічного або професійного спрямування. Там навчання триватиме три роки. Фактично трансформація української школи запланована за західним зразком. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному — паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.
Імплементація Закону України «Про повну загальну середню освіту» має відбутися не пізніше 2025 року. Засновник шкіл, а в нас це міська рада, визначає, за якою траєкторією рухатися і коли перепрофільовуватися. Якщо дехто говорить, що ми спізнилися чи навпаки дуже поспішаємо, то ствердно скажу, що процес розпочався, і наше спільне головне завдання — правильно формувати суспільну думку, пояснювати, бути виваженими, поміркованими, водночас наполегливими, адже розуміємо, що надзвичайно важко виходити із зони комфорту, відмовлятися від усталених правил.
Тому нині створили робочу групу із фахівців галузі освіти, яка має напрацювати перспективний план поступового переходу системи закладів загальної середньої освіти в новий формат та винести його на обговорення громадськості й затвердження засновником. Є бачення, щоб ті школи, які планують бути ліцеями, уже з вересня не набирали дітей у перші класи. Київські школи, наприклад, уже почали таку практику. Це означатиме, що поступово до 2024 року в майбутньому профільному ліцеї не буде початкової школи, а до 2029 року залишаться лише 10-12 класи, як того вимагає законодавство.
Ймовірний інший, радикальніший спосіб: у 2024 році перевести всі початкові класи ліцею в інші заклади освіти. До речі, за роз’ясненнями Міністерства освіти і науки зміна типу закладу не передбачає проведення конкурсу на посаду директора. На нашу кількість учнів 10-11 класів, а в середньому — це 650, таких ліцеїв має бути не більше двох. Решта шкіл стануть гімназіями (1-9 класи) або початковими школами (1-4 класи).
Бути профільним закладом — це водночас велика честь і надзвичайно велика відповідальність, оскільки необхідно забезпечити відповідні умови для освітнього процесу: профільні навчальні кабінети, лабораторії, ресурсні студії, потужне комп’ютерне обладнання і, безумовно, прогресивні вчителі відповідного фаху. Це вже завдання міської влади — забезпечити всім необхідним. Це буде заклад, де учням не потрібні будуть репетитори, щоб скласти ЗНО. Кожна дитина матиме змогу обрати саме той профіль, який вона бажає, та вивчати замість 12-13 обов’язкових предметів лише 5-6, а також спілкуватися з однолітками, у яких спільні інтереси.
НА БАЗІ ЯКОГО ЗАКЛАДУ МАЄ БУТИ ПРОФІЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ?
Це питання хвилює керівників, батьків, учителів. Зрозуміло, що на таке рішення впливатиме багато факторів. Зокрема, зручне географічне розташування закладу, можливість забезпечення початковим навчанням дітей мікрорайону найближче до місця проживання, достатня кількість навчальних кабінетів, прогресивний керівник, який візьметься за таку нелегку справу, у тому числі — підбору висококласних кадрів.
Що буде із учителями в разі вивільнення годин як у початковій, так і в старшій школі?
За їхнім бажанням вони будуть переведені в інші заклади і, однозначно, забезпечені роботою та відповідною заробітною платою. Це складно, але можливо.
ЯКІ КЛЮЧОВІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМИ У 2018-2019 РОКАХ?
З 1 вересня 2018 та 2019 років у всіх школах міста розпочали навчання за новим Державним стандартом початкової освіти першокласники, які навчатимуться за програмами 12-річної школи. Оновили освітнє середовище для 1-х та 2-х класів НУШ. У всіх школах закупили: комп’ютерне обладнання, меблі, дидактичні матеріали, на що використано 2,8 млн грн
державної субвенції та близько 1 млн грн співфінансування з міського бюджету.
Нині чекаємо надходження коштів для забезпечення учнів третіх класів з 2020-2021 року. Підвищено кваліфікацію всіх педагогічних працівників для роботи в Новій українській школі. У місті працює 2 педагоги-тренери, які проводять курсову перепідготовку вчителів, які працюватимуть у Новій українській школі.
За новим порядком провели конкурс на посаду директорів двох шкіл міста (ЗОШ №8 та ліцею №11). Заклади загальної середньої освіти міста отримали реальну автономію.
ЯКІ ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ РЕФОРМОЮ В 2020-2022 РОКАХ?

• Формування мережі опорних шкіл базового рівня.


• Формування нової системи підвищення кваліфікації вчителів і керівників закладів освіти.


• Створення професійних стандартів педагогічної діяльності в початковій та середній школах та мережі установ незалежної сертифікації вчителів.


• Забезпечення умов безперешкодного доступу для дітей із особливими освітніми потребами до якісної освіти.


• Формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти в школах.


• Початок роботи базової школи (гімназії) за новим Державним стандартом базової середньої освіти на компетентнісній основі (2022-й рік).


• Переведення на контрактну форму роботи всіх керівників шкіл та вчителів пенсійного віку (2020-й рік).
  

ЯКІ ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ РЕФОРМОЮ В 2023-2029 РОКАХ?

• Розроблення і затвердження нового Державного стандарту профільної середньої освіти на компетентнісній основі (2023-й рік).


• Формування мережі закладів профільної освіти: ліцеїв професійного та академічного спрямування (не пізніше 2025-го року).


• Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників ліцеїв професійного спрямування.


• Початок роботи профільної школи за новим Державним стандартом профільної середньої освіти на компетентнісній основі (не пізніше 2027-го року).


• Перший дванадцятий клас Нової української школи (не пізніше 2029-го року).