ШКІЛЬНІ РОКИ — НЕЗАБУТНІ

Дитинство... Це найщасливіша пора нашого життя. Прикро, що ми починаємо усвідомлювати це тоді, коли воно минає. Як на мене, то дитинство, починаючись з моменту народження, закінчується останнім шкільним дзвоником. Мені дуже шкода, що, тільки навчаючись в 11 класі, я зрозуміла, наскільки швидко промайнуло дитинство, немовби помахало яскравим крилом з минулого, в яке немає вороття. Найщасливіший, найбільш наповнений яскравими подіями і зустрічами період дитинства — це шкільні роки. Адже саме школа дає нам путівку у майбутнє.
Я навчаюсь у школі-родині №2. Будучи першокласницею, я зрозуміла, що моя школа найкраща вже тому, що вона маленька, і в ній неможливо заблукати. Просто тоді я ще не усвідомлювала, наскільки важливу роль вона відіграє в творенні моєї особистості. А скільки чудових свят та заходів проводиться в нашій школі! Всіх їх не перерахуєш, але вони залишаться у моїй пам’яті. Адже я завжди була їх активною учасницею.
Особливу роль у моєму житті відіграло знайомство з новими людьми, які повели нас у світ знань. Це, безперечно, мої любі вчителі. Завжди бракуватиме слів, щоб висловити вдячність цим мудрим наставникам. Дивно, що, навчаючи велику кількість дітей, вчитель може запам’ятати і зрозуміти кожного з нас. Важливо для вчителя зазирнути у внутрішній світ дитини і побачити її унікальність.
Мені пощастило, бо у мене було дві перших вчительки, яких я пам’ятатиму і дякуватиму їм за все, що вони для мене зробили, — це Корсун Софія Станіславівна та Костюк Галина Михайлівна. Неможливо не згадати берегиню нашого шкільного родинного вогнища, директора школи — Гарбовську Любов Георгіївну. Я поважаю її як добру, душевну людину, справжнього фахівця своєї справи та мудрого психолога, який володіє вмінням вирішити будь-яку ситуацію, пов’язану з батьками і дітьми.
Вчителі школи №2 вирізняються особливою доброзичливістю, людяністю, душевною красою. Я розумію, наскільки важко вислухати думку кожного та провести дискусію на морально-етичну тему. Назавжди в пам’яті залишаться уроки української та зарубіжної літератури, де ми мали можливість розкрити свої декламаторські та акторські здібності. Я — випускниця в цьому році, тож не можу не скористатися нагодою подякувати своєму класному керівнику Скок Ганні Вікторівні, вчителям економіки та географії — Тимощук Ніні Костянтинівні, історії — Никоненко Валентині Іванівні, курсу «Людина і світ» — Гопончуку Віктору Валентиновичу, біології — Коржиневській Альбіні Володимирівні, інформатики — Корнійчук Людмилі Валентинівні, англійської мови — Верещазі Любові Іванівні, фізичної культури, української мови — Олексюк Раїсі Іванівні, зарубіжної літератури — Краснопьоровій Раїсі Павлівні. Велике спасибі та низький уклін вам за розуміння, турботу, терпіння. Бажаю вам наснаги, натхнення та довгих років життя. Нехай сторицею вернуться вам сила, здоров’я та розум! А всім випускникам — успіхів та здійснення їх сподівань і задумів!