Поминання 13/2020

25 березня минуло вже 4 роки, як пішов у Вічність наш коханий батько, дідусь — Анатолій Миколайович ЛАВРЕНЮК

Не гасне пам’ять та свіча згоріла

Твого і доброго, і світлого життя.

Туди ідемо, де твоя могила,

А в серці біль і спогади летять.

Ти вже у Бога в золотій заграві,

А ми не забуваємо й на мить

І образ твій, і всі слова ласкаві

Завжди у серці нашім будуть жить.

Ти був найкращим батьком, дідусем і Людиною, тож нехай у цей день пом’януть тебе всі, хто знав, поважав, любив. Нехай свята земля буде тобі пухом і береже твій вічний сон. Хай Бог дарує тобі Царство Небесне. Ти подарував нам безмежну турботу, ласку, любов і назавжди будеш в наших серцях.

Твої діти, онуки, рідні

28 березня — 15 років світлої пам’яті Зінаїди Григорівни ПОВОРОЗНЮК

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи. Минає час, ти вічно будеш жити в наших серцях. Земля буде пухом, вічне Царство в Небесах.

Сумуючі чоловік, донька, зять, онуки

1 квітня минає 5 років, як пішла з життя наша рідна, дорога мама, теща, бабуся — Антоніна Олексіївна КОЗИЦЬКА

Як сумно без Тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Ти була для нас опорою, порадницею, дуже-дуже працьовитою бджілкою-трудівницею. Хай ангел Господній хранить Твою душу, хай Царство Небесне Господь Тобі дасть.

Хто знав та пам’ятає, — пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.

Сумуючі дочки, зять, онуки, рідні

31 березня минає рік, як пішла у вічність дорога нам дружина, мама, бабуся — Лариса Іванівна ЛЕВКОВИЧ

Твій світлий образ серед нас,

Душою щедра, сильна духом.

Скорбота в нас увесь цей час,

Тобі земля хай буде пухом.

У печалі чоловік, дочка, онуки

27 березня минає 40 днів, як трагічно загинув Василь Іванович РОМАНЮК

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Не знайти слів, щоб передати наше горе і біль душі. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Сумуючі дружина, дочка, онуки, зять і всі рідні

30 березня— 40 днів, як пішов із життя наш любий син — Володимир Сергійович МИХАЙЛОВ

Осиротіла наша хата, нема тебе, твоїх очей. Ніхто тебе до нас не верне, хоч ми і плачем кожен день.

Тебе ніколи не забудем,

Стискає наші душі жаль.

Забрав ти радість із собою,

Лишив для нас — одну печаль.

Сумуючі мама, папа, брат і всі рідні