Поминання 36/2020

10 вересня минає 40 днів, як немає з нами Руслана Олексійовича ЛОБАЩУКА з Гірок

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненький, а ми ніколи не забудемо.

Вічно сумуючі мама та всі рідні

5 сентября год, как ушла от нас дорогая наша Мария Петровна КОНЕВА

Не слышно голоса родного,

Не видно добрых, милых глаз.

Ты нас покинула, родная,

Настал разлуки скорбный час,

Но все по-прежнему живая

Ты в нашем сердце, среди нас.

Родные и близкие

2 вересня — 3 роки болючої розлуки, світлої пам’яті, вічної любові Галині Сергіївні ЖУРАВЕЛЬ

Знову літо відспівало

Веселками й хлібом.

Вже й осінь у права вступає,

Три роки ми без мами....

Твоя сім’я: чоловік, діти, онуки

Хто пам’ятає, — пом’яніть, а хто забув, — згадайте

7 вересня минає два роки, як пішов із життя у вічність коханий чоловік, турботливий тато та дідусь — Олександр Володимирович ЩЕГЛОВ

Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас. Не можна змиритись, не можна повірити, що ти вже ніколи не переступиш поріг рідної домівки. На цьому світі ти був дуже мало, але світла і добра пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Спи спокійно, Царство Небесне і вічний спокій тобі.

Сумуючі дружина, донька, зять, онук

6 вересня минає 1 рік, як нема з нами дорогої, люблячої матусі, бабусі — Світлани Миколаївни ШУМІК

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається. Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Рідненька, ми сумуємо за тобою. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє турботливе серце. Ти була для нас опорою, порадницею і дуже гарною господинею. Ти прожила життя для дітей, рідних, завжди за всіх піклувалася. В наших серцях ти житимеш вічно, ми завжди пам’ятатимемо тебе. Хай буде лебединим пухом тобі земля, а душіі — Царство Небесне.

Вічно сумуючі тато, дочки, зяті, внуки

Забути — не в силі, вернути — не в змозі...

9 вересня минає 4 роки, як пішов у вічність люблячий чоловік, батько, дідусь, ліквідатор аварії на ЧАЕС — Олексій Степанович СКИБА

Вогонь життя раптово згас, залишивши печаль і смуток. А біль втрати не згасне ніколи, в наших спогадах житимеш ти, твою посмішку, погляд, гумор і голос будемо ми пам’ятати завжди. Нехай у цей день усі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Вічного життя тобі в Царстві Небеснім та спокою твоїй добрій душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки

4 вересня минув рік, як відійшла у вічність наша дорогенька та люба дружина, мамочка, бабуся Марія Йосипівна МАЛИНОВСЬКА

Як рано затихли уста,

Як швидко закрилися очі.

Без тебе сумує сім’я,

Сумує щодня і щоночі.

Одною квіткою земля багатша стала,

Одною зіркою багатші стали небеса.

Хай зігріють твою могилу

Сонечко вдень, а місяць уночі.

Спи спокійно, наша рідненька.

Вічна і добра пам’ять про тебе. Царство Небесне Твоїй добрій душі.

Усі, хто знав нашу Марію, — пом’яніть і згадайте добрим словом.

У вічній скорботі твої рідні