Городницький скарб: копав пісок, а знайшов тисячолітні монети
- Сторінки історії
- 50
- коментар(і)
- 04-09-2020 20:39
Перші монети Руси-України біля селища Городниці знайшов 36-річний місцевий житель Сергій Комар. Загалом — 32 срібні монети, датовані приблизно тисяча шістнадцятим роком.
— Тільки копнув лопатою, як дивлюся: дві монети лежать, а зверху ще, — розповів Сергій.
Фото знахідки чоловік скинув знайомим, а ті переслали історику. Виявилося, що знайдені монети — срібники Володимира Святого і Святополка Ярополковича.
Історики назвали знахідку сенсацією. Чоловік, який знайшов скарб, добровільно передав його державі, тож має отримати 20% вартості скарбу. І хоч офіційно вона ще не встановлена, попередньо фахівці говорять про мільйон гривень. Монети передали в Міністерство культури на дослідження та реставрацію.
— Це скарб національного значення! Понад 100 років історики не знали подібних знахідок! На срібних монетах, що датуються 1000-1019 рр., зображено київського князя, а на зворотній стороні княжий знак — тризуб у Володимира та двозуб у Святополка, — прокоментував у Фейсбуці Олександр Алфьоров, науковий співробітник Інституту історії НАН України, який спеціалізується на темах монет і геральдики. — Нам необхідно убезпечити цю передачу, бо вона є прецедентом за всі роки незалежності. Монети не мають загубитися «на калідорах», а бути передані до музею. Для історії та науки це можна назвати «Городницьким скарбом».
На питання про те, звідки могли взятися монети в Городниці, Олександр Алфьоров відповів: «Скарби бувають двох типів: ситуативно заховані в якихось критичних ситуаціях чи ті, які поступово й спеціально накопичували. Вочевидь, тут мова йде про сховані монети в критичній ситуації». Відомо, що на березі річки Случі в районі Городниці колись знаходили римські монети.
Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко подякував мешканцю Городниці за благородний вчинок, адже за часів незалежності України не було жодного подібного випадку, коли шукачі «скарбів» віддавали знахідку у власність держави. Очільник області пообіцяв посприяти, аби срібники якнайшвидше потрапили до історичного музею.
Цікавими коментарями обросла новина про знахідку в мережі: «Красиво дивиться тризуб на монетах початку ХІ століття. Повезло чоловіку з лопатою». «Молодець! Нехай тепер рашка спробує щось розказувати про те, що України не існувало!».
Днями Спілка археологів України, яка виїхала на дослідження місця скарбу, повідомила, що там знайшли ще 6 срібників часів Київської Русі. «Досліджено об’єкт — яму, у якій було виявлено скарб. У заповненій ямі та у відвалах було виявлено 6 цілих та фрагментованих срібників», — повідомив керівник Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Андрій Петраускас. За його словами, так званий «Городницький скарб» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного нині налічує вже 38 монет.
Його планують передати в наш краєзнавчий музей. Про це у Фейсбуці інформує Міністерство культури та інформаційної політики: «Після реставрації та опрацювання скарб варто передати до фондів Новоград-Волинського краєзнавчого музею, де є всі необхідні умови для його належного зберігання та охорони», — йдеться в повідомленні.
— Тільки копнув лопатою, як дивлюся: дві монети лежать, а зверху ще, — розповів Сергій.
Фото знахідки чоловік скинув знайомим, а ті переслали історику. Виявилося, що знайдені монети — срібники Володимира Святого і Святополка Ярополковича.
Історики назвали знахідку сенсацією. Чоловік, який знайшов скарб, добровільно передав його державі, тож має отримати 20% вартості скарбу. І хоч офіційно вона ще не встановлена, попередньо фахівці говорять про мільйон гривень. Монети передали в Міністерство культури на дослідження та реставрацію.
— Це скарб національного значення! Понад 100 років історики не знали подібних знахідок! На срібних монетах, що датуються 1000-1019 рр., зображено київського князя, а на зворотній стороні княжий знак — тризуб у Володимира та двозуб у Святополка, — прокоментував у Фейсбуці Олександр Алфьоров, науковий співробітник Інституту історії НАН України, який спеціалізується на темах монет і геральдики. — Нам необхідно убезпечити цю передачу, бо вона є прецедентом за всі роки незалежності. Монети не мають загубитися «на калідорах», а бути передані до музею. Для історії та науки це можна назвати «Городницьким скарбом».
На питання про те, звідки могли взятися монети в Городниці, Олександр Алфьоров відповів: «Скарби бувають двох типів: ситуативно заховані в якихось критичних ситуаціях чи ті, які поступово й спеціально накопичували. Вочевидь, тут мова йде про сховані монети в критичній ситуації». Відомо, що на березі річки Случі в районі Городниці колись знаходили римські монети.
Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко подякував мешканцю Городниці за благородний вчинок, адже за часів незалежності України не було жодного подібного випадку, коли шукачі «скарбів» віддавали знахідку у власність держави. Очільник області пообіцяв посприяти, аби срібники якнайшвидше потрапили до історичного музею.
Цікавими коментарями обросла новина про знахідку в мережі: «Красиво дивиться тризуб на монетах початку ХІ століття. Повезло чоловіку з лопатою». «Молодець! Нехай тепер рашка спробує щось розказувати про те, що України не існувало!».
Днями Спілка археологів України, яка виїхала на дослідження місця скарбу, повідомила, що там знайшли ще 6 срібників часів Київської Русі. «Досліджено об’єкт — яму, у якій було виявлено скарб. У заповненій ямі та у відвалах було виявлено 6 цілих та фрагментованих срібників», — повідомив керівник Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Андрій Петраускас. За його словами, так званий «Городницький скарб» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного нині налічує вже 38 монет.
Його планують передати в наш краєзнавчий музей. Про це у Фейсбуці інформує Міністерство культури та інформаційної політики: «Після реставрації та опрацювання скарб варто передати до фондів Новоград-Волинського краєзнавчого музею, де є всі необхідні умови для його належного зберігання та охорони», — йдеться в повідомленні.
За матеріалами з мережі підготувала Юлія КЛИМЧУК
Коментарі відсутні