Поминання 46/2020

12 листопада — рік, як пішов у вічність Петро Данилович СТАРОВОЙТ

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій.

Сумуюча дружина

12 листопада минуло 7 років, як не стало дорогої нам людини — чоловіка, батька, дідуся, зятя, хрещеного, кума — Олександра Івановича СВІДЕРСЬКОГО

Рано Ти пішов від нас, це — непоправна втрата для нашої родини. Ти був працьовитим, людиною величезної душі, безсумнівної честі, сумління, людиною життя. Ми Тебе ніколи не забудемо. Низько схиляємо голови над Твоєю могилою. Вічного життя Тобі у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі рідні

13 ноября исполняется год светлой памяти, как нет с нами Александра Алексеевича ПЕТРОВСКОГО

Для нас он жив и где-то рядом, в воспоминаньях, в сердце и в мечтах. Душа всегда жива, она всё знает и видит, как страдаем мы сейчас! На небе стало больше ангелом одним, и это очевидно, точно знаем. Сегодня, завтра и всю жизнь мы помним, любим и скорбим.

Кто помнит, — помяните тихою молитвою.

Братья и родные

13 листопада минає рік, як пішов у вічність Олександр Олексійович ПЕТРОВСЬКИЙ

О земле! Не тяготи його собою.

Він так любив життя і дорожив тобою.

Завчасно сонечко його зайшло,

Як мати й батько дай йому тепло.

Вічно пам’ятаємо.

Родина Заінчковських

15 листопада — 9 років світлої пам’яті Сергія Анатолійовича ГОРДІЙЧУКА із села Пилиповичі

Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі батько, брат, племінник Дмитро та всі рідні