Поминання 53/2020

1 січня минає 2 роки, як немає нашої люблячої матусі — Євдокії Петрівни КАРПЛЮК

Обгорнута смутком ця рідна могила, у якій незабутня матусенька мила. Гіркою сльозою вмиваючи квіти, схилились в печалі зажурені діти.

Вічно сумуючі діти, зять, внуки

1 января — 8 лет, как трагически погиб единственный внук и сын — Тарасий Викторович ОКСАНЧУК

23.07.1995-01.01.2013

8 лет светлой памяти, 8 лет страшной трагедии и вечная скорбь.

Ушёл из жизни ты в юные годы, красоту и молодость забрал ты с собой. С распускающимся цветком пиона сравнить тебя мы можем, который не увянет никогда. Мир этот зол, но мир другой настанет — прекрасный, с новым небом, с новою землёй, с безграничной любовью и благодатью Божьей — лишь тогда мы встретимся с тобой.

Вечно любящие, до встречи скорбящие о тебе бабушка, прабабушка, папа, родные

5 січня минає рік нашому дорогому, любимому Миколі Олександровичу ОСТАПЧУКУ

Так пусто стало на душі і серце плаче кожен день від болю і огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за Тобою. Не вистачає усмішки, і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті Ти залишив і скільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей. Тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, живим Ти будеш у серцях. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.

Вічно сумуючі рідні

6 січня минає 40 днів, як раптово покинула цей світ чудова, світла людина — Ванда ЧЕРВІНСЬКА

19.03.1990-28.11.2020

Ти була прикладом оптимізму й уміння боротися з проблемами, але, на жаль, хвороба тебе здолала... Важка, невимовна втрата для нас. Нам усім Тебе дуже бракує...

Ти назавжди залишишся в нашій пам’яті промінчиком сонця, що сяяв навіть у найтемніші часи... Вічне царство і спокій Твоїй світлій душі...

Сумуючі рідні, друзі