СИЛА ВОДИ I МОЛИТВИ
- Духовність
- 601
- коментар(і)
- 21-08-2009 18:04
Нове джерело для наших предків було майже дивом. Його розчищали, обгороджували, іноді посвячували і ставили каплички або церкви. Часто джерела мали свої легенди та історію, в якій були як радісні, так і сумні сторінки. Олександра ЧАУС розповідає про деякі з найбільш відомих цілющих джерел Західної України.
Цілющі джерела були відомі ще з біблійних часів. У християнських обрядах вода теж відіграє дуже важливу роль. Освячена вода є символом Божої благодаті, вона очищає віруючих. Предтеча Господній Іван хрестив людей водою, що було прообразом святої Тайни Хрещення. Ісус Христос у Таїнстві Хрещення омиває своєю ласкою душу людини від гріхів, а свята вода обновляє й відроджує для нового життя у Христі. Щороку відбувається освячення води, їжі, трав, ікон та ін. Сила свяченої води зберігається впродовж тривалого часу, і християни з вірою використовують її, як ліки для душі і тіла.
Скит Манявський розпочав свою історію, за народними переказами і твердженнями деяких істориків, саме від Блаженного каменя — розповідається у буклеті про святу обитель. Монахи Києво-Печерського монастиря, шукаючи чудодійну воду, яка мала бути схожою з водою Києво-Печерської лаври, дійшли з Києва аж до Карпат. Вони зупинилися біля каменя-печери з цілющим джерелом. Ченці облаштували в печері житло, зцілювали хворих та немічних молитвами, водою і травами. У 1281 році було засновано Хресто-Воздвиженський монастир.
Коли Австрійська імперія у 1785 році закрила монастир — з Блаженного каменя перестала текти вода! До 1998 року вона капала лише один раз на рік, 7 липня, — на свято Івана Предтечі. Від 1998 році, коли до монастиря повернулися монахи, з Блаженного каменя тече кілька літрів води на добу. Ця вода має цілющу силу, допомагає врятувати зір.
Свято-Успенська Почаївська лавра згадується ще у ХIII столітті. За легендою, перші ченці переховувалися від монголо-татар. Аж раптом вони побачили, як вершина гори спалахнула сяйвом, а над нею у вогняному стовпі з’явилася Діва Марія. Огорнута світлом Богородиця поволі піднялася на небо. Вражені видінням ченці та пастухи, які знаходилися неподалік, підійшли до каменя, де вона стояла, і побачили на ньому відбиток стопи. Зі сліду на камені витікала вода. Пізніше на тому місці збудували біля підніжжя гори храм Успення Пресвятої Богородиці. Це одна з найбільших святинь, щороку до Почаївської Лаври прибуває величезна кількість віруючих.
За кілька кілометрів на схід від Почаївської Лаври знаходиться Свято-Духівський скит. Він був заснований на місці об’явлення Божої Матері. За легендою, 17 квітня 1198 р. пану Туркулу з Тернополя та іншим поміщикам, які відпочивали на горі після полювання, з’явилася Пресвята Богородиця і промовила: «Ви обрали це місце для нічного відпочинку і дуже полюбили його, — і Я полюбила це місце тому, що явилася тут, і буде тут навіки підноситись хвала та честь до престолу Отця Небесного». Видіння зникло, але натомість з’явився вогник, який горів у повітрі всю ніч, витаючи то над горою Скит, то над горою Почаївською. Вражений побаченим, Туркул побудував дубову капличку, згодом на тому місці постав монастир. Як пише журнал «Мандри», в будь-яку погоду прочани йдуть до скита зазвичай пішки, щоб помолитися і напитися цілющої води з колодязя, що має глибину більше 100 м. У скиті знаходиться ікона Преподобного Серафима Саровського, яка намальована на камені, де впродовж 1000 днів і ночей святий неустанно молився.
Тернопільщину можна без перебільшення вважати краєм замків, джерел і легенд. Вже понад 450 років б’є цілюще джерело на околиці Смиківців Тернопільського району. Чудодійні джерела мають іще кілька сіл Тернопільського району: Ступки, Лучка, Дубівці, Острів, Красівка. Багато людей з вірою і молитвою приходять до цілющого джерела в с.Озерна (Зборівський район) та джерела Богородиці в с.Колодіївка (Підволочиський район). Воду з джерел біля церкви Святої Покрови у Чорткові вважають цілющою. У Чортківському районі джерельні води в селах Улашківці, Лисівці, Слобідка лікують хвороби очей. Вода з джерела «Від Ангела» біля церкви Ікони Казанської Божої Матері (с.Верещаки Лановецького району) лікує хвороби внутрішніх органів. Біля Кременця є джерело в урочищі Божа гора біля села Великі Бережці. Кажуть, що людина, яка тричі скупається у джерелі св.Анни (с.Лішня Кременецького району), цілий рік буде здоровою.
Недалеко від Почаєва, у с.Онишківці Дубенського району Рівненської області, знаходиться Скит святої праведної Анни Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря і джерело св.Анни. За переказами, купання в ньому допомагає від багатьох недуг, а також від безпліддя.
Ще одна святиня на Рівненщині — Свято-Троїцький Корецький жіночий монастир, у якому є чудотворна Корецька ікона Божої Матері «Споручниця грішних», часточки мощів Києво-Печерських угодників і монастирська криниця з цілющою водою.
Цілющі джерела були відомі ще з біблійних часів. У християнських обрядах вода теж відіграє дуже важливу роль. Освячена вода є символом Божої благодаті, вона очищає віруючих. Предтеча Господній Іван хрестив людей водою, що було прообразом святої Тайни Хрещення. Ісус Христос у Таїнстві Хрещення омиває своєю ласкою душу людини від гріхів, а свята вода обновляє й відроджує для нового життя у Христі. Щороку відбувається освячення води, їжі, трав, ікон та ін. Сила свяченої води зберігається впродовж тривалого часу, і християни з вірою використовують її, як ліки для душі і тіла.
Скит Манявський розпочав свою історію, за народними переказами і твердженнями деяких істориків, саме від Блаженного каменя — розповідається у буклеті про святу обитель. Монахи Києво-Печерського монастиря, шукаючи чудодійну воду, яка мала бути схожою з водою Києво-Печерської лаври, дійшли з Києва аж до Карпат. Вони зупинилися біля каменя-печери з цілющим джерелом. Ченці облаштували в печері житло, зцілювали хворих та немічних молитвами, водою і травами. У 1281 році було засновано Хресто-Воздвиженський монастир.
Коли Австрійська імперія у 1785 році закрила монастир — з Блаженного каменя перестала текти вода! До 1998 року вона капала лише один раз на рік, 7 липня, — на свято Івана Предтечі. Від 1998 році, коли до монастиря повернулися монахи, з Блаженного каменя тече кілька літрів води на добу. Ця вода має цілющу силу, допомагає врятувати зір.
Свято-Успенська Почаївська лавра згадується ще у ХIII столітті. За легендою, перші ченці переховувалися від монголо-татар. Аж раптом вони побачили, як вершина гори спалахнула сяйвом, а над нею у вогняному стовпі з’явилася Діва Марія. Огорнута світлом Богородиця поволі піднялася на небо. Вражені видінням ченці та пастухи, які знаходилися неподалік, підійшли до каменя, де вона стояла, і побачили на ньому відбиток стопи. Зі сліду на камені витікала вода. Пізніше на тому місці збудували біля підніжжя гори храм Успення Пресвятої Богородиці. Це одна з найбільших святинь, щороку до Почаївської Лаври прибуває величезна кількість віруючих.
За кілька кілометрів на схід від Почаївської Лаври знаходиться Свято-Духівський скит. Він був заснований на місці об’явлення Божої Матері. За легендою, 17 квітня 1198 р. пану Туркулу з Тернополя та іншим поміщикам, які відпочивали на горі після полювання, з’явилася Пресвята Богородиця і промовила: «Ви обрали це місце для нічного відпочинку і дуже полюбили його, — і Я полюбила це місце тому, що явилася тут, і буде тут навіки підноситись хвала та честь до престолу Отця Небесного». Видіння зникло, але натомість з’явився вогник, який горів у повітрі всю ніч, витаючи то над горою Скит, то над горою Почаївською. Вражений побаченим, Туркул побудував дубову капличку, згодом на тому місці постав монастир. Як пише журнал «Мандри», в будь-яку погоду прочани йдуть до скита зазвичай пішки, щоб помолитися і напитися цілющої води з колодязя, що має глибину більше 100 м. У скиті знаходиться ікона Преподобного Серафима Саровського, яка намальована на камені, де впродовж 1000 днів і ночей святий неустанно молився.
Тернопільщину можна без перебільшення вважати краєм замків, джерел і легенд. Вже понад 450 років б’є цілюще джерело на околиці Смиківців Тернопільського району. Чудодійні джерела мають іще кілька сіл Тернопільського району: Ступки, Лучка, Дубівці, Острів, Красівка. Багато людей з вірою і молитвою приходять до цілющого джерела в с.Озерна (Зборівський район) та джерела Богородиці в с.Колодіївка (Підволочиський район). Воду з джерел біля церкви Святої Покрови у Чорткові вважають цілющою. У Чортківському районі джерельні води в селах Улашківці, Лисівці, Слобідка лікують хвороби очей. Вода з джерела «Від Ангела» біля церкви Ікони Казанської Божої Матері (с.Верещаки Лановецького району) лікує хвороби внутрішніх органів. Біля Кременця є джерело в урочищі Божа гора біля села Великі Бережці. Кажуть, що людина, яка тричі скупається у джерелі св.Анни (с.Лішня Кременецького району), цілий рік буде здоровою.
Недалеко від Почаєва, у с.Онишківці Дубенського району Рівненської області, знаходиться Скит святої праведної Анни Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря і джерело св.Анни. За переказами, купання в ньому допомагає від багатьох недуг, а також від безпліддя.
Ще одна святиня на Рівненщині — Свято-Троїцький Корецький жіночий монастир, у якому є чудотворна Корецька ікона Божої Матері «Споручниця грішних», часточки мощів Києво-Печерських угодників і монастирська криниця з цілющою водою.
Коментарі відсутні