ПОДОЛАТИ БІДНІСТЬ!

Першого серпня в Україні стартувала «Пряма лінія Сергія Тігіпка». На сьогодні свої запитання поставили понад 7 тисяч людей. Наша газета публікує відповіді на найактуальніші з них.
Валентина, Дніпропетровськ:
— Сергію Леонідовичу, мій чоловік узяв кредит у «ПриватБанку» на розвиток бізнесу. Але криза підірвала справу. Підкажіть, що робити, як бути, якщо немає можливості виплатити кредит? Прострочення — вже три місяці.
— Криза вдарила по багатьох ділових людях. Я вважаю, що й у критичній ситуації потрібно шукати цивілізоване рішення. Якщо ви не можете виплачувати кредит, повідомте про це банк, почніть переговори про реструктуризацію заборгованості.
— Яким чином?
— Для початку, підготуйте і направте письмове звернення в банк, додайте до нього документи, що підтверджують складне матеріальне становище, наприклад, фінансову звітність. Якщо ж мова йде про іпотечний кредит, — це може бути довідка з місця роботи чи зі Служби зайнятості.
— І що, банк піде назустріч?
— Чому ні? В банку ж не роботи працюють! Якщо рішення банку буде на вашу користь, з вами повинні укласти додаткову угоду до кредитного договору. Варто пам’ятати, що у випадку реструктуризації боргу банк може продовжити початковий термін кредитного договору не більше, як на два роки.
У випадку відмови банку в реструктуризації ви можете передати на реалізацію майно, куплене на кредитні кошти, з наступним погашенням заборгованості.
Для фізичних осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності, є ще один вихід — процедура банкрутства з повним списанням залишку заборгованості. Головне, вирішуйте питання якомога швидше. Якщо ви просто продовжуватимете не платити, банк буде змушений забрати ваше заставлене майно. Невиплачений кредит — це неприємно, але нічого ганебного в цьому немає. Просто в кожного в житті бувають складні періоди. Шукайте компроміс із банком. У ситуації з іпотечним кредитом, зважаючи на нинішній низький попит на житло, банку буде вигідніше реструктуризувати ваш борг, ніж продавати ваше житло дешево, тому шанси є. Бажаю, щоб ця чорна смуга у вашому житті швидше закінчилася, і ви з чоловіком поліпшили свій матеріальний стан.
До слова, для тих, хто має проблеми з погашенням кредитів в іноземній валюті, Національний банк України проводить спеціальні валютні аукціони, на яких можна купити валюту за пільговим курсом. На останньому такому аукціоні долар продавали по 7,75 грн. за обмінного курсу 8 грн. Для участі у валютному аукціоні зверніться в банк, у якому ви брали кредит, подайте заявку і покладіть на свій рахунок необхідну суму в гривнях.
Іван, Одеська область:
— Поясніть, як це можливо: у нас — найродючіші чорноземи в Європі, а сільгосппродукцію імпортуємо. Руки, чи що, не з того місця в нас ростуть?
— Річ не в людях і руках. З цим у нас все нормально — і народ працьовитий, і руки золоті. Річ — в економічній політиці держави. Маючи 30 відсотків світових запасів чорнозему, ми могли б годувати півсвіту. Впевнений, так і буде. Але для цього потрібно зараз провести рішучі реформи в агропромисловому комплексі, перевести його на ринкові рейки господарювання. Не варто боятися ринку. Адже ринок — не просто вольниця й економічна свобода, а й грамотне регулювання. Держава повинна надавати пільгове довгострокове кредитування сільгосппідприємствам, дотувати нерентабельні, але важливі для держави напрями, активно залучати приватних інвесторів у галузь. Дуже важливо в цей складний період реформування захистити внутрішній ринок від необгрунтованого ввезення імпортної продукції. Якщо її виробляє вітчизняний АПК, який сенс купувати за кордоном? А там, до речі, фермери вміють відстоювати свої права. І держава, як правило, йде назустріч, захищаючи внутрішній ринок. Це вже політика. А як інакше досягати проривів?
Віктор, Сумська область:
— Народ у нас розколотий за ідеологічними принципами. Сергію Леонідовичу, як Ви вважаєте, чи взагалі можливо об’єднати Україну, і якщо так, то на основі якої ідеології?
— Насправді розмови про розкол української нації здебільшого нерозумні й безглузді. Ми й зараз єдині. Просто ми різні. Коли «Шахтар» грав у фіналі Кубка УЄФА, жителі Львова так само гаряче вболівали за гірників, як і, наприклад, луганці чи сімферопольці. У єдності — наша сила.
А що стосується ідеології, то її необхідно будувати на образі українців як волелюбного народу. Однак ідеологія щербатої копійки не варта буде, якщо не реалізовувати проект економічного зростання. Перемогти бідність — ось один із основних ідеологічних принципів, на якому ми повинні стояти. І тоді не буде ні територіальної заздрості, ні регіональних ревнощів, ні образ, ні роздратування.
Сильна влада й економічний розвиток — це дві головні опори, на яких стоїть і моя особиста ідеологія. Я впевнений, що такі ідеї готовий сприйняти будь-який українець, незалежно від походження, території проживання, релігійних уподобань чи політичних поглядів.
З іншими відповідями на запитання можна ознайомитися на Інтернет-сайті www.sprosi.tigipko.com і на сторінках газети «Комсомольская правда» в Украине».