КАМІННЯ ЛЕТИТЬ — ВЛАДА МОВЧИТЬ

КАМІННЯ ЛЕТИТЬ — ВЛАДА МОВЧИТЬ

\"КАМІННЯПлановий підрив гірської породи, що був проведений у гранітному кар’єрі за північними околицями міста 9 вересня, вкотре сколихнув громаду міського масиву індивідуальної житлової забудови «Олександрівський». За словами очевидців — жителів мікрорайону, стовп пилу та каміння здійнявся на невидану до цього часу висоту й під впливом вітру посунув у бік їхнього житла. Люди розповідали, що вибух був такої сили, що окремі незначні уламки каміння попадали навіть поблизу їхніх дворів. А пилова завіса спонукала водіїв, котрі в той момент рухалися об’їзною дорогою, поспиняти машини через значне погіршення видимості. Увесь цей пил кількаміліметровим шаром осів на садки й городину, що росте на присадибних ділянках…
Ось таку картину, що чимось нагадує уривки сценарію до фантастичного фільму про кінець світу, описали мешканці масиву «Олександрівський». Люди повідали, що з того часу, як відновив роботу гранкар’єр, їм немає спокійного життя. Щоразу вони з острахом чекають наступного вибуху й не знають, якими наслідками він для них обернеться.
Місцеві фахівці санітарно-епідемічної служби, яких викликали на місце події, підтвердили, що маса вибухової речовини, котру використали цього разу, становила 6,8 тонн. Із них — 3,8 тонн складала аміачна селітра (жителі масиву вбачають у цій речовині загрозу власному здоров’ю). Тим не менше, у висновках санстанції від 11 вересня, зокрема, відзначено: «При огляді кар’єру слідів розлітання окремих шматків породи за територію розробки родовища (прибережної захисної смуги річки Случ) не виявлено».
Схожі за змістом висновки дала й створена розпорядженням міського голови спеціальна комісія, до складу якої увійшли фахівці з містобудування та архітектури, працівники управління житлово-комунального господарства, відділу з питань надзвичайних ситуацій міської ради — загалом з півтора десятка осіб. Мета роботи цієї комісії (дослівно) — обстежити житлові будинки на вулицях Парковій, Магістральній, Кутовій, Пархоменка на предмет впливу на їх технічний стан в результаті діяльності кар’єру. Комісія встановила, що: «В результаті вибуху утворився пиловий викид з дрібними фракціями піску та твердих часток глинистого і каменистого походження. Слідів будь-яких руйнувань внаслідок осідання пилової хмари не виявлено».
Жителі сусідніх із кар’єром мікрорайонів — у відчаї. Скарги на шкідливий вплив вибухів, адресовані владі, вони не припиняють писати ще з 2003-го року. Відтоді, як у кар’єрі відновилися добувні роботи. А все, кажуть люди, марно. Крім цього, скільки не зверталися до міської влади з проханням бодай якось благоустроїти мікрорайон, обладнати хоча б основні дороги та з’їзд із об’їзної — нічого не зроблено. Ось і цього разу прийшли на прийом до міського голови, вкотре повідали свою проблему. Микола Боровець, за словами жителів масиву, сказав, що нічим допомогти не може, оскільки кар’єр розташований на землях району. І порадив звертатися до райдержадміністрації.
Очільник району Микола Іванюк повідомив кореспонденту «ЗІ», що він дав доручення комісії з надзвичайних ситуацій всебічно вивчити дане питання. Це передбачає отримання й аналіз висновків від усіх контролюючих служб. Лише тоді, маючи на руках відповідні папери, можна буде конкретно коментувати ситуацію, — резюмував голова РДА.
«У нашій роботі порушень немає», — запевняє головний на кар’єрі, начальник дільниці ДЗАТ «Гідроспецбуд» Юрій Тарар. «Ми маємо всі необхідні дозволи й ліценції на розробку даного родовища, — продовжує Юрій Васильович, — А от чи є всі дозволи на будівництво житла у жителів даного мікрорайону? Переконаний, що немає».
За словами керівника організації, що здійснює видобуток щебеню, доля вини у даному конфлікті належить міській владі, котра свого часу почала надавати землю під індивідуальну житлову забудову не просто в межах півкілометрової санітарної зони, а навіть у межах гірничого відводу. (Натомість перший заступник міського голови В.А.Костюк стверджує, що ділянки під житлову забудову надавалися без порушень, і всі вимоги щодо дотримання меж санітарної зони виконані.)
Свою правоту керівник підприємства доводить, спираючись на статті «Закону про надра України». Там чітко розписано, на якій віддалі від кар’єрів і за наявності яких дозвільних документів можна зводити споруди чи людське житло. І додає, що більшість житлових будинків були збудовані вже після того, як відновив роботу кар’єр. Отже, люди знали чи могли передбачити, яке сусідство на них чекає. Та, все-одно будувалися. Тож, кар’єр працює й продовжить працювати, оскільки з їхнього боку немає ніяких порушень. «Проблема є, — все-таки погодився Ю.Тарар, — але її мають вирішувати без нас».
Юрій Васильович додав, що вибухові роботи проводяться раз на три-чотири місяці. При їх підготовці намагаються все спланувати, щоб звести до мінімуму можливий вплив на навколишнє середовище. Однак погодні умови (дощ, напрям вітру), від яких безпосередньо залежить дальність розповсюдження пилу, передбачити вдається не завжди. Якщо вже вибухівка закладена, а погодні умови раптово змінилися, то підривати хоч-не-хоч, а приходиться.
Керівництво кар’єру пояснює, що намагається йти назустріч громаді сусіднього мікрорайону. На облаштування доріг було вивезено й розгрейдеровано 280 тонн щебеню та відсіву. «Своєю технікою відсипали, грейдерували», — каже Юрій Тарар.
* * *

Від безвиході жителі масиву «Олександрівський» були готові піти на відчайдушний крок — перекрити автодорогу міжнародного значення «Київ-Чоп» неподалік моста через Случ. Сподівалися, що, може, хоч так до їхньої проблеми вдасться привернути увагу чиновників. Але начальник міськвідділу міліції, який зустрівся із потенційними блокувальниками, роз’яснив, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність. Перекриття автотраси може «потягти» на 3-5 років ув’язнення. Від цієї ідеї довелося відмовитися.
Між іншим, стало відомо, що підприємство, котре нині добуває щебінь у кар’єрі за об’їзною, має дозвіл на розробку цього кар’єру до 28 лютого 2013 року. Більше того, нині видобувні роботи здійснюються лише на площі у 2,5 гектари. Тоді як загальна розвідана площа родовища складає майже 30 гектарів. Отже, очевидно, що роботи тут, як кажуть, — не початий край. Певно, вистачить ще на десятки років. А хто і як увесь цей час захищатиме громаду «Олександрівського» від пилу й каміння — на сьогодні відповіді немає.
Олег БРЮХАНОВ
Фото Віктора ТИМОЩУКА