ДВІ ВЕРСІЇ ОДНІЄЇ ПОЖЕЖІ АБО «ПОДЯКА» ЗА РОБОТУ В КРИТИЧНИХ УМОВАХ

За чотири роки журналістської роботи не пригадую, аби до редакції газети надходили відверті скарги на місцевих пожежників-рятувальників. При цьому не варто відкидати, що, можливо, й траплялися ситуації, коли пожежні команди спрацьовували не так ефективно, як на те сподівалися погорільці. На все є об’єктивні причини. Але ось таких листів, ключові уривки з якого наведено нижче, не траплялося.
«Добрий день, шановна редакція «ЗІ». Наша сім’я дуже давно виписує вашу газету, та звертаємося ми до вас вперше. А причина в тому, що в мене особисто вже просто, як то кажуть, накипіло на душі. Прочитала я статтю Брюханова О. в №31 (836) за 31 липня «Запобігти, врятувати, допомогти» і не витрималася, щоб не написати вам.
Я знаю, на жаль, не з пліток і розповідей, як рятують і допомагають «еменесівці». У минулому році, 9.09, у нас сталася пожежа — вщент згорів будинок і все, що було в ньому. Живемо ми в 20 кілометрах від Новограда-Волинського, в селі Піщів. Маршрутка із своїми численними зупинками приїздить до нашого села за 20-25 хвилин, але пожежна машина їхала чомусь аж 40 хв. Приїхали — а гасити пожежу нічим. Води вони, бачте, захопити забули. Поки закачали воду, поки приїхали…
А коли перша машина спорожніла, інша теж прибула не раніше, як за півгодини. Рятувати вже не було що, жодної смітинки не врятували. А ви пишете в газеті, що пожежники вже 6 років проводять показові акції. Кому треба подібні шоу із псевдопожежами? Чому не покажуть себе тоді, коли до людей стукає біда?

Аби перевірити факти та вислухати позицію самих пожежників, ми звернулися до начальника Новоград-Волинського районного управління головного управління МНС України в Житомирській області Ю.А.Цимбалюка. Щоб не бути голослівним, Юрій Аркадійович дістав із архіву офіційний документ — справу за фактом пожежі, де є пояснення пожежників, свідків, погорільців, висновки експертів тощо. На підставі цих відомостей прозвучав коментар:
— Пожежу спричинило коротке замикання електропроводки. Доки господарів не було вдома (а це підтверджено відповідними поясненнями), вогонь встиг розгорітися. О 16 годині 28 хвилин черговий отримав повідомлення про пожежу. Вже о 16.50 (через 22 хвилини, а не через 40) перший пожежний автомобіль прибув на місце, — спростовує звинувачення керівник районного управління МНС, — Запас води в одному автомобілі — 2,1 тонни. А при інтенсивній подачі цього об’єму вистачає всього на 3-5 хвилин. Щойно використали запас, машина вирушила на додаткову заправку. А в цей час на підмогу було викликано резервний пожежний автомобіль. Ось це у листі люди називають як «приїхали без води»… Хочу наголосити, що машини, що перебувають у бойовому розрахунку, ніколи не знаходяться без води!
Пожежа завдала господарю багато збитків, бо на час прибуття підрозділу до місця виклику внаслідок вибуху газового балону полум’я вже охопило весь будинок зсередини та його покрівлю. Другий газовий балон, що теж знаходився у приміщенні, палав, неначе факел… Внаслідок цих факторів уже практично неможливо було врятувати будинок, а тим більше, майно, що в ньому було.

Власне умови, в яких доводиться працювати українським рятувальникам (а новоград-волинські — звісно ж, не виняток), без перебільшення — критичні.
— У цьому році (та хіба тільки в цьому!) гроші із держбюджету надходять лише на заробітну плату, — веде далі Юрій Цимбалюк, — На всі пожежні підрозділи Житомирської області на цей рік профінансовано всього 5 тисяч гривень (!) на пальне. І це — при нинішніх цінах. Нехай навіть вдасться за ці 5 тисяч придбати тонну пального. Так це ж тільки нашому підрозділу для повноцінної роботи — всього на місяць. А виділено — на всю область!
Єдине, що нас рятує, — меценатська допомога від місцевих підприємств, установ, організацій та деякий дохід від надання платних послуг. Всі виручені від цих послуг кошти спрямовуємо на придбання пального. У минулому році було фінансування з міського бюджету, в цьому — немає. Звернулися до керівництва району — там відповіли, що, коли переглядатимуть виконання бюджету за 9 місяців, то, може, щось виділять, — розповідає про фінансовий стан справ начальник райуправління МНС.
Про оновлення матеріально-технічної бази годі й говорити — лише ось недавно, вперше з 1993-го року, новоград-волинський пожежний підрозділ отримав новий автомобіль. А так на озброєнні ще є навіть машина 1966-го року випуску.
Після розмови із головним місцевим «еменесівцем» вкотре склалося враження, що держава фактично самоусунулася від підтримки рятувальних підрозділів. Може, у столиці та інших великих містах воно й по-іншому. Але на периферії… Що й казати, якщо до 1996-го року в селах Новоград-Волинського району діяло 28 укомплектованих, боєздатних команд — так звана, пожежно-сторожова охорона. Зараз її розформовано.
Діяв такий підрозділ і в згаданому вище Піщові, мав свій пожежний автомобіль. До речі, цей автомобіль там і зараз є, але гасити ним нічого не можна, бо не організовано чергування, немає депо, відсутня пожежна команда…
— Якби така пожежно-сторожова охорона збереглася, то її силами можна було б призупинити розповсюдження вогню. Бодай до приїзду автомобілів із міста. І тоді б збитки від пожежі були не такі, — повертаючись до попередньої ситуації, пояснює фахівець. — За нормативами радіус виїзду пожежної частини — до 5 кілометрів. А в нас, якщо розібратися, всі 30 набереться.
Між тим, впродовж поточного року в районі сталося 82 пожежі, в місті — 38 (це — без урахування загорянь трави, сміття, лісу). Від вогню загинуло вже 9 осіб — стільки ж, як за увесь минулий рік.