ПОМИНАННЯ 42/2009

17 жовтня — вже 20 років, як немає з нами Петра Максимовича СНІЖКА

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустрінеш посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнучка

21 октября — 7 лет, как нет с нами нашего любимого, лучшего на свете мужа, папы, дедушки — Николая Васильевича НАЛИВАЙКО

Тот день, когда погас твой ум, и сердце перестало биться, стал самым страшным днём для нас, и мы не можем с ним смириться. Нам очень нелегко живётся без тебя, летят года, но каждый день ты с нами. С небес глядишь на нас, любя, своими нежными, лучистыми глазами. Кто знал его, — помяните добрым словом.

Жена, дочь, зять, внук

21 жовтня — річниця світлої пам’яті Стефана Євгеновича ЧОЛІВСЬКОГО

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Пом’яніть добрим словом, хто знав його. Вічна пам’ять і Царство Небесне тобі.

Сумуючі дружина, діти, онуки

15 жовтня минає рік, як немає поруч дорогої людини — Віктора Герасимовича ЄВПАКА

Вже рік, як ти пішов від нас, з життям так рано розлучився. Та знай, наш рідний, що в серцях у нас навіки ти лишився. Яка глибока в серці рана, який нестерпний біль в душі, пробач, що від невблаганної смерті ми не змогли тебе спасти. Спи спокійно, наш дорогий. Царство Небесне тобі.

Дружина, діти, онуки

17 жовтня — 40 днів, світлої пам’яті Фелікса Петровича КАЛІНСЬКОГО

Хто забув, — згадайте,

Хто пам’ятає — пом’яніть.

Царство Небесне,

Вічний спокій.

Сумуючі діти, онуки, рідні

15 жовтня — 40 днів, як пішов з життя Віктор Миколайович КИРИЛЮК

Немає на світі таких слів, щоб передати наше горе. Кожну мить — ти з нами, в наших серцях. Земля тобі хай буду пухом і вічне Царство в небесах.

Сумуючі дружина, син, рідні та близькі