НЕЩАДНО БИЛИ ВОРОГА

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. для радянських людей була священною, всенародною. У смертельній битві наш народ нищив ворога, звільняючи рідну землю від жорстоких, знахабнілих гітлерівських окупантів.
Тим, кому судилося долею вижити в тому страшному кровопролитті, і з перемогою повернутися до мирного життя, Вітчизна шле нагороди. А співвітчизники увічнюють пам’ять про подвиг героїв страшної війни, зберігаючи їх спогади про ті грізні роки. Поруч із нами живуть учасники бойових дій — мужні ветерани, для яких 65-та річниця визволення України від фашистської навали — особисте. Вони звільняли Україну, будучи готовими за її свободу віддати своє життя. У складі 1-го і 4-го Українських фронтів звільняли рідну землю: молодий лейтенант винищуючого авіакорпусу Володимир Андрійович Палажченко, 18-річний рядовий піхотинець Валентин Полікарпович Лихобабін, молодий червоноармієць, кавалер ордена «Червона зірка» Григорій Григорович Романюк, курсант Ленінградського артилерійсько-технічного училища Арон Вольфович Ребель, випускник військово-інженерного училища 19-річний Євген Сергійович Опьонишев. Юні Леонід Георгійович Шарварко, Антон Васильович Будішевський, Олександр Антонович Пашкевич, котрі вступили в діючу армію із партизанських загонів, і багато інших відважних наших земляків. Їхні спогади про свою участь у Великій Вітчизняній війні — це правда про страшну війну, свідчення мужності і героїзму нашого нескореного народу.
У раді міської організації ветеранів заведена Книга спогадів живих свідків бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., яка, як і інші книги різного видання про наших відважних земляків, є значною історичною цінністю, свідченням величі подвигу в ім’я свободи Вітчизни.