ПОМИНАННЯ 48/2009
- Поминання
- 793
- коментар(і)
- 27-11-2009 01:10
30 листопада минає 6 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі Лідії Микитівни КАРПОВИЧ Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Нестерпний біль не вгамувати словами, а горе не виплакати сльозами. Як важко і боляче змитирися з тим, що ми Вас більше не побачимо, не почуємо ваших мудрих порад. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Хай Господь дарує Вам Царство Небесне і Вічний Спокій. Вічно сумуючі дочка, зять, син, невістка, онуки, правнучок та всі рідні | |
25 ноября — 40 дней светлой памяти Елены Михайловны ШПИНЬ Нам нелегко живётся без тебя, но каждый день ты с нами. Теперь с небес глядишь на нас любя, своими нежными глазами. О Боже, почему в тот страшный час ты забираешь лучших за собою? Невосполнима пустота в сердцах и льются слёзы горькою рекою. Скорбящие дети, внуки | |
26 ноября — 16 лет, как ушёл из жизни дорогой наш сыночек Алексей Васильевич САФРОНОВ Но не смотря на время, которое так быстро пролетело, ты всегда останешься в нашей памяти. Мы всегда будем помнить о тебе. Царство Небесное тебе и вечный покой твоей душе. Скорбящие мама, брат, сёстры, все родные и друзья | |
З Днем народження, сину! У відповідь — тиша… 18 листопада виповнилося б 38 років, а 25 листопада минає півтора року, як пішов у вічність наш єдиний, дорогий синочок, чоловік, батько Ярослав Сергійович КОРНІЙЧУК Поздоровити, обняти тебе, рідний наш синочок, ми не зможемо. Лиш на могилку ми прийдемо, квіти і сльози принесемо. Приходять до сина дружина, дочка і синочок, кладуть свої квіти, в зажурі стоять... Не передати словами крик душі, біль серця. І яке велике горе — втратити люблячого єдиного сина. Яким же пекельним стало життя, у якому немає більше тебе, наш рідний, незабутній. Прости, рідненький, що не спасли тебе від невблаганної смерті. Спи спокійно, хай Господь береже твою Вічно сумуючі мама, тато, дружина, дочка, синочок | |
27 листопада — рік світлої пам’яті нашого дорогого Василя Івановича ДУБОВЦЯ Щемить душа і капає сльоза, і щось немов стискає й тисне груди. Тебе із нами рік вже, як нема, а туга нас не покидає всюди. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах, тебе ніколи не забудем, назавжди в наших ти серцях. Дружина, сини, невістки, онуки | |
28 листопада — 40 днів з дня смерті Володимира Платоновича та Галини Петрівни МАМАЙЧУКІВ Земля Вам хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Вас ніколи не забудем, назавжди Ви в наших серцях. Сумуючі друзі Романюки | |
28 ноября — 9 дней светлой памяти нашего дорогого Василия Анатольевича ТАРТАЧНОГО Горе выжгло душу в пепел, муки, боль разносит ветер и тоска кружится в доме, но душа твоя на воле. Любим, помним, верим, знаем, что душей живешь ты с нами. Прикоснуться лишь не можем, от того и боль нас гложет. Ты рядом здесь и нет тебя. Скорбят и помнят все друзья. Семья смириться лишь не может, что там ты есть, здесь — нет тебя. Вечно скорбящие мама, жена, сыновья, сестра, брат, тесть, тёща | |
Минає рік, як пішов з життя Микола Афанасійович ЛІТВІН Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне і вічний спокій. Сестра і вся родина |
Коментарі відсутні