ЯК ПРОМЕТЕЙ, ВОНИ СЛУЖАТЬ ЛЮДЯМ!
- 721
- коментар(і)
- 04-12-2009 02:58
Чимало добрих справ на рахунку маленьких доброчинців — учнів 6-А класу нашої школи, які рік тому стали до лав волонтерського загону, щоб дарувати тепло своїх сердець усім, хто на нього чекає. І назва їхнього загону — відповідна — «Прометей», і девіз говорить сам за себе: «Серце — в долонях, сонце — у грудях. Як Прометей, ми послужимо людям!».
І служать. Чесно і віддано. Не шкодуючи сил, часу, коштів і душевної снаги. А організовує шестикласників на добрі справи голова цього загону Поплавська Діана, яка знаходить час і на заняття спортом, і на улюблене хобі — вишивку, і на гарне навчання.
Небайдужі підлітки зігрівають теплом своїх сердець маленьких сиріт, котрі виховуються у стінах школи-інтернату, ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів освітянської ниви, самотніх малозабезпечених людей і тих, хто потрапив у біду.
Увесь загін поділений на «Промінчики», кожен з яких намагається бути найтеплішим, найлагіднішим, найніжнішим і найдієвішим. На чолі кожної групи-«промінчика» — командир.
А прагнення кожної групи бути найкращою підвищує дієвість загону в цілому.
Два роки поспіль загін займає І місце в шкільній акції милосердя «Дари твої, осінь», здаючи по 200 кг овочів для самотніх малозабезпечених людей і виявляючи цим свою громадянську зрілість.
Разом зі своїм класним керівником Щуровою Любов’ю Мусіївною шестикласники стають активними учасниками міських благодійних акцій. Так у минулому році вони радо долучилися до міської акції на користь хворої дівчинки Віки. Вони провели її під власним гаслом: «Хочу, щоб жила Віка!» і зібрали 151 грн. благодійних коштів.
Не залишилися байдужими діти і до біди маленької Валерії, яка втрачала слух. Цю акцію учні назвали теж життєстверджуюче: «Хай почує Валерія голос мами!». Найкращою нагородою волонтерам були сльози в очах мами дівчинки та її щира вдячність за людяність. 145 гривень дитячої щедрості — невелика сума, а от звичайне людське співчуття та готовність підставити слабке плече в біді — дорогого коштує.
Не покинули підлітки в біді і свого однокласника Назолу Сашка, який серйозно захворів у травні цього року. «Не бійся, ми з тобою!», — так назвали цю акцію маленькі волонтери. На лікування хворого в обласній лікарні вони зібрали 400 гривень благодійних коштів. Були і відвідини, і гостинці, і доставлені вчасно підручники, і слова підтримки, і дружні посмішки, і окрема допомога батьків.
Батьки Руденка Ігоря з сімейного бюджету виділили 200 гривень на лікування Сашка. Отож дітям є в кого вчитись добра і милосердя!
Вітають волонтери у свята та дні народження вчительку-пенсіонерку школи Петриковець Ганну Миколаївну та колишнього завуча школи, ветерана Великої Вітчизняної війни Гехмана Леонтія Лазаровича.
Волонтери загону «Прометей» є частими гостями школи-інтернату, де у 3-Б класі навчаються їх маленькі друзі діти-сироти. Гостинці, іграшки, книжки і тепло своїх сердець дарують знедоленим дітям маленькі добрі Люди із 6-А класу нашої школи.
У серпні цього року шестикласники організували і провели акцію на користь вихованців школи-інтернату, яку назвали: «Що живе в твоєму серці». Найактивнішими учасниками цієї акції стали Сницький Микола та Поплавська Діана, Заруцька Катерина та Боришкевич Андрій, Гарбарчук Павло та Петрова Настя, Паламарчук Євген та Бєлік Олексій. Радості малечі не було меж. А доброчинці зрозуміли, що це велике щастя — бути потрібним іншим.
А 1-го жовтня цього року, у Міжнародний день людей похилого віку, волонтери провели благодійну акцію «Я — громадянин», присвячену самотнім малозабезпеченим людям. До цієї акції діти готувались заздалегідь. Спочатку вони побували у територіальному центрі, де, поспілкувавшись з інспектором Грузд Г.П., визначили «гарячі точки» людської скрути. Ними виявилися шість мешканців нашого міста, які проживають у мікрорайоні школи.
Групи-«промінчики» закріпились за кожною із цих осіб. Спочатку склали план акції, визначили перелік продуктів, які потрібно принести, утворили так званий штаб по керуванню акцією. Акція проходила під девізом: «Якщо не ти, то хто, якщо не зараз, то коли?». Дітям допомагали і батьки. Тато Бєліка Олексія приніс 35 кг картоплі для самотніх старих людей.
Допомога і вітальні листівки доставлені, радісна посмішка і вдячність отримані, акція завершена… А безпомічні старенькі люди залишилися наодинці зі своєю бідою…
І сумно стає волонтерам, що не вистачає їхнього тепла на всіх, хто на нього очікує. Але всі вони вірять, що «Дорогу здолає той, хто йде». А на тих, хто шукає роботи, чекають вже нові справи. Підлітки розпочали акцію на підтримку міського музею імені Лесі Українки. Відповідальність за цю акцію взяли на себе Руденко Ігор та Заруцька Катерина.
Волонтери загону «Прометей» будуть раді всім бажаючим долучитися до цієї акції, яку вони назвали поетично «Щоб не всохли джерела». А ще звертаються з проханням до класних керівників та вчителів школи підтримати їхні добрі поривання.
Маленькі «добрики» нашої школи прагнуть зробити світ веселим і кольоровим, радісним і затишним, надійним і неповторним. Та головнішим є те, що змінюючи світ, вони змінюються на краще самі. Вони переконані, що найбільше щастя на Землі — бачити в очах інших людей запалену ними радість.
І служать. Чесно і віддано. Не шкодуючи сил, часу, коштів і душевної снаги. А організовує шестикласників на добрі справи голова цього загону Поплавська Діана, яка знаходить час і на заняття спортом, і на улюблене хобі — вишивку, і на гарне навчання.
Небайдужі підлітки зігрівають теплом своїх сердець маленьких сиріт, котрі виховуються у стінах школи-інтернату, ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів освітянської ниви, самотніх малозабезпечених людей і тих, хто потрапив у біду.
Увесь загін поділений на «Промінчики», кожен з яких намагається бути найтеплішим, найлагіднішим, найніжнішим і найдієвішим. На чолі кожної групи-«промінчика» — командир.
А прагнення кожної групи бути найкращою підвищує дієвість загону в цілому.
Два роки поспіль загін займає І місце в шкільній акції милосердя «Дари твої, осінь», здаючи по 200 кг овочів для самотніх малозабезпечених людей і виявляючи цим свою громадянську зрілість.
Разом зі своїм класним керівником Щуровою Любов’ю Мусіївною шестикласники стають активними учасниками міських благодійних акцій. Так у минулому році вони радо долучилися до міської акції на користь хворої дівчинки Віки. Вони провели її під власним гаслом: «Хочу, щоб жила Віка!» і зібрали 151 грн. благодійних коштів.
Не залишилися байдужими діти і до біди маленької Валерії, яка втрачала слух. Цю акцію учні назвали теж життєстверджуюче: «Хай почує Валерія голос мами!». Найкращою нагородою волонтерам були сльози в очах мами дівчинки та її щира вдячність за людяність. 145 гривень дитячої щедрості — невелика сума, а от звичайне людське співчуття та готовність підставити слабке плече в біді — дорогого коштує.
Не покинули підлітки в біді і свого однокласника Назолу Сашка, який серйозно захворів у травні цього року. «Не бійся, ми з тобою!», — так назвали цю акцію маленькі волонтери. На лікування хворого в обласній лікарні вони зібрали 400 гривень благодійних коштів. Були і відвідини, і гостинці, і доставлені вчасно підручники, і слова підтримки, і дружні посмішки, і окрема допомога батьків.
Батьки Руденка Ігоря з сімейного бюджету виділили 200 гривень на лікування Сашка. Отож дітям є в кого вчитись добра і милосердя!
Вітають волонтери у свята та дні народження вчительку-пенсіонерку школи Петриковець Ганну Миколаївну та колишнього завуча школи, ветерана Великої Вітчизняної війни Гехмана Леонтія Лазаровича.
Волонтери загону «Прометей» є частими гостями школи-інтернату, де у 3-Б класі навчаються їх маленькі друзі діти-сироти. Гостинці, іграшки, книжки і тепло своїх сердець дарують знедоленим дітям маленькі добрі Люди із 6-А класу нашої школи.
У серпні цього року шестикласники організували і провели акцію на користь вихованців школи-інтернату, яку назвали: «Що живе в твоєму серці». Найактивнішими учасниками цієї акції стали Сницький Микола та Поплавська Діана, Заруцька Катерина та Боришкевич Андрій, Гарбарчук Павло та Петрова Настя, Паламарчук Євген та Бєлік Олексій. Радості малечі не було меж. А доброчинці зрозуміли, що це велике щастя — бути потрібним іншим.
А 1-го жовтня цього року, у Міжнародний день людей похилого віку, волонтери провели благодійну акцію «Я — громадянин», присвячену самотнім малозабезпеченим людям. До цієї акції діти готувались заздалегідь. Спочатку вони побували у територіальному центрі, де, поспілкувавшись з інспектором Грузд Г.П., визначили «гарячі точки» людської скрути. Ними виявилися шість мешканців нашого міста, які проживають у мікрорайоні школи.
Групи-«промінчики» закріпились за кожною із цих осіб. Спочатку склали план акції, визначили перелік продуктів, які потрібно принести, утворили так званий штаб по керуванню акцією. Акція проходила під девізом: «Якщо не ти, то хто, якщо не зараз, то коли?». Дітям допомагали і батьки. Тато Бєліка Олексія приніс 35 кг картоплі для самотніх старих людей.
Допомога і вітальні листівки доставлені, радісна посмішка і вдячність отримані, акція завершена… А безпомічні старенькі люди залишилися наодинці зі своєю бідою…
І сумно стає волонтерам, що не вистачає їхнього тепла на всіх, хто на нього очікує. Але всі вони вірять, що «Дорогу здолає той, хто йде». А на тих, хто шукає роботи, чекають вже нові справи. Підлітки розпочали акцію на підтримку міського музею імені Лесі Українки. Відповідальність за цю акцію взяли на себе Руденко Ігор та Заруцька Катерина.
Волонтери загону «Прометей» будуть раді всім бажаючим долучитися до цієї акції, яку вони назвали поетично «Щоб не всохли джерела». А ще звертаються з проханням до класних керівників та вчителів школи підтримати їхні добрі поривання.
Маленькі «добрики» нашої школи прагнуть зробити світ веселим і кольоровим, радісним і затишним, надійним і неповторним. Та головнішим є те, що змінюючи світ, вони змінюються на краще самі. Вони переконані, що найбільше щастя на Землі — бачити в очах інших людей запалену ними радість.
Л.ПЕРЕХОДЮК, соціальний педагог ЗОШ №9
Коментарі відсутні