НАВІКИ В ПАМ’ЯТІ НАРОДНІЙ
- Сторінки історії
- 530
- коментар(і)
- 04-12-2009 03:20
Ще 23 вересня цього року виконавчий комітет міської ради прийняв рішення про вшанування, у вигляді меморіальної дошки, пам’яті про Оржевську Наталію Іванівну, уроджену княжну Шаховську, яка тривалий час була головою Новоград-Волинської повітової організації Червоного Хреста, почесною попечителькою міського училища, відомою меценаткою і очолювала в нашій області Свято-Миколаївське братство. Дошка була виготовлена у майстерні приватного підприємця, депутата міської ради Ємбергенова Р.А.Отож прийшли 26 листопада у сонячний день до одноповерхового старого приміщення міськрайТМО десятки людей: медики, педагоги, краєзнавці, представники громадськості і ЗМІ, кому не байдужа дивовижна доля і діяльність цієї непересічної особистості.
Виступаючи на урочистому мітингу, вчитель міської гімназії, депутат обласної ради В.В.Вітренко, відповідальний секретар редколегії книги «Реабілітовані історією» в Житомирській області Є.Р.Тіміряєв, журналіст-краєзнавець І.В.Александров, завідувачка відділом обласної наукової бібліотеки Л.А.Мозгова, заступник міського голови В.С.Титяневич, благочинний протоієрей Української православної церкви у Новоград-Волинському районі отець Стефан Маркевич висвітлили окремі життєві сторінки Н.І.Оржевської, її громадської і просвітницької діяльності, меценатства. Вона вклала частину своїх коштів у будівництво у нашому місті примішення лікарні та лікування бідних хворих, опікувалася підготовкою для неї сестер-жалібниць, займалася питанням добору педагогічних кадрів міського училища і допомагала фінансово зміцненню його матеріальної бази, призначала іменні стипендії здібним учням із бідних родин і частково оплачувала квартири для вчителів.
У своєму маєтку в с.Нова Чартория, що входив тоді до складу Новоград-Волинського повіту, Н.І.Оржевська відкрила і утримувала своїм коштом сільську амбулаторію, працюючи у ній сестрою-жалібницею, допомагала фінансово місцевому сільському училищу. В тяжкий час голодних 1932-1933 років, не боячись переслідувань з боку тодішньої влади, вона отримувала на своє ім’я грошові перекази, купувала на них у торгсині продукти і роздавала їх безкоштовно сім’ям священиків, віруючим, багатьом людям у місті Житомирі та його околицях, врятувавши таким чином від голодної смерті чимало людей. Пам’ять про благодійну діяльність Н.І. Оржевської живе і понині в переказах і архівних документах.
Спадає біле покривало. На меморіальній дошці викарбувано портрет благодійниці в одязі сестри-жалібниці і напис: «Дошка встановлена на честь Оржевської Наталії Іванівни, (1856-1939), засновниці Новоград-Волинської повітової організації Червоного Хреста, почесної попечительки міського училища.» Отець Стефан здійснив християнський обряд освячення меморіальної дошки. Потім гості та пристутні на мітингу були запрошені до музею лікарні; екскурсію у ньому провів лікар, краєзнавець Е.О.Соломін.
Виступаючи на урочистому мітингу, вчитель міської гімназії, депутат обласної ради В.В.Вітренко, відповідальний секретар редколегії книги «Реабілітовані історією» в Житомирській області Є.Р.Тіміряєв, журналіст-краєзнавець І.В.Александров, завідувачка відділом обласної наукової бібліотеки Л.А.Мозгова, заступник міського голови В.С.Титяневич, благочинний протоієрей Української православної церкви у Новоград-Волинському районі отець Стефан Маркевич висвітлили окремі життєві сторінки Н.І.Оржевської, її громадської і просвітницької діяльності, меценатства. Вона вклала частину своїх коштів у будівництво у нашому місті примішення лікарні та лікування бідних хворих, опікувалася підготовкою для неї сестер-жалібниць, займалася питанням добору педагогічних кадрів міського училища і допомагала фінансово зміцненню його матеріальної бази, призначала іменні стипендії здібним учням із бідних родин і частково оплачувала квартири для вчителів.
У своєму маєтку в с.Нова Чартория, що входив тоді до складу Новоград-Волинського повіту, Н.І.Оржевська відкрила і утримувала своїм коштом сільську амбулаторію, працюючи у ній сестрою-жалібницею, допомагала фінансово місцевому сільському училищу. В тяжкий час голодних 1932-1933 років, не боячись переслідувань з боку тодішньої влади, вона отримувала на своє ім’я грошові перекази, купувала на них у торгсині продукти і роздавала їх безкоштовно сім’ям священиків, віруючим, багатьом людям у місті Житомирі та його околицях, врятувавши таким чином від голодної смерті чимало людей. Пам’ять про благодійну діяльність Н.І. Оржевської живе і понині в переказах і архівних документах.
Спадає біле покривало. На меморіальній дошці викарбувано портрет благодійниці в одязі сестри-жалібниці і напис: «Дошка встановлена на честь Оржевської Наталії Іванівни, (1856-1939), засновниці Новоград-Волинської повітової організації Червоного Хреста, почесної попечительки міського училища.» Отець Стефан здійснив християнський обряд освячення меморіальної дошки. Потім гості та пристутні на мітингу були запрошені до музею лікарні; екскурсію у ньому провів лікар, краєзнавець Е.О.Соломін.
В.ВІТРЕНКО
Коментарі відсутні