КУХНЯ РIЗДВЯНОГО ПОСТУ
- Духовність
- 322
- коментар(і)
- 11-12-2009 02:01
ПІСНИЙ БОРЩ
Для приготування пісного борщу потрібно взяти: квасолю, капусту, буряк, моркву, цибулю, зелень, сіль та спеції, сік половинки лимону чи пару ложок томатної пасти чи півлітра консервованого щавлю (у даному випадку я не використовувала жодних підкислювачів — іноді хочеться не кислого борщу).
А де ж картопля? — запитає дехто. Я в борщ ніколи не кладу картоплю: по-перше, без картоплі рецепт борщу виходить ближчим до того прадавнього, що готували хазяйки ще Руси-України, а по-друге, картопля не дуже добре гармоніює із квасолею.
У каструлю наливаємо води, кидаємо туди квасолю й ставимо на вогонь. Тим часом миємо, чистимо та нарізаємо всі складники. Я звикла моркву та буряк різати середнього розміру скибочками, капусту — не дрібно шаткувати, цибулю — якомога дрібніше.
Як вода з квасолею закипить — накрити кришкою, притишити вогонь та варити близько півгодини. Потім додаємо цибулю, буряк та моркву й за бажанням вливаємо трошки олії. (Можна й без олії, але з жиром якось… звичніше).
Варимо теж з півгодини. Й додаємо капусту. От тут я не засікаю час варіння, а орієнтуюся на м’якість капусти та вивареності буряків. За 15 хв. до готовності солимо, додаємо спеції, зелень, підкислювач, накриваємо кришкою. Після того, як вогонь вимкнений, дуже добре обмотати рушниками та поставити на 30 хвилин настоятися.
ГАРБУЗОВА КАША
Всю осінь й половину зими я із задоволенням ласую пшоняною гарбузовою кашею. Готую я її за дуже простим рецептом. Для приготування потрібно взяти: — гарбуз, пшоно, цукор, воду, сіль.
Нарізати гарбуз (я зазвичай нарізаю середньої величини соломкою). Покласти у каструлю та залити водою, щоб вона повністю покрила гарбуз та, навіть, трошки більше. Поставити на вогонь, і коли закипить — всипати пшоно, цукор, сіль. І тепер починається найвідповідальніший момент: потрібно пильнувати, щоб каша не пригоріла! Для цього час від часу її треба ретельно перемішувати. А коли вона почне гуснути, — мішати постійно. Гарбузова каша дуже «вередлива», а тому може запросто підгоріти. І коли в мене не вистачає терпіння пильнувати за нею — то доводиться їсти кашку «з димком». Коли каша буде готова, — можна їсти. Особисто я їм гарбузову кашу зі смородиновим варенням.
Для приготування пісного борщу потрібно взяти: квасолю, капусту, буряк, моркву, цибулю, зелень, сіль та спеції, сік половинки лимону чи пару ложок томатної пасти чи півлітра консервованого щавлю (у даному випадку я не використовувала жодних підкислювачів — іноді хочеться не кислого борщу).
А де ж картопля? — запитає дехто. Я в борщ ніколи не кладу картоплю: по-перше, без картоплі рецепт борщу виходить ближчим до того прадавнього, що готували хазяйки ще Руси-України, а по-друге, картопля не дуже добре гармоніює із квасолею.
У каструлю наливаємо води, кидаємо туди квасолю й ставимо на вогонь. Тим часом миємо, чистимо та нарізаємо всі складники. Я звикла моркву та буряк різати середнього розміру скибочками, капусту — не дрібно шаткувати, цибулю — якомога дрібніше.
Як вода з квасолею закипить — накрити кришкою, притишити вогонь та варити близько півгодини. Потім додаємо цибулю, буряк та моркву й за бажанням вливаємо трошки олії. (Можна й без олії, але з жиром якось… звичніше).
Варимо теж з півгодини. Й додаємо капусту. От тут я не засікаю час варіння, а орієнтуюся на м’якість капусти та вивареності буряків. За 15 хв. до готовності солимо, додаємо спеції, зелень, підкислювач, накриваємо кришкою. Після того, як вогонь вимкнений, дуже добре обмотати рушниками та поставити на 30 хвилин настоятися.
ГАРБУЗОВА КАША
Всю осінь й половину зими я із задоволенням ласую пшоняною гарбузовою кашею. Готую я її за дуже простим рецептом. Для приготування потрібно взяти: — гарбуз, пшоно, цукор, воду, сіль.
Нарізати гарбуз (я зазвичай нарізаю середньої величини соломкою). Покласти у каструлю та залити водою, щоб вона повністю покрила гарбуз та, навіть, трошки більше. Поставити на вогонь, і коли закипить — всипати пшоно, цукор, сіль. І тепер починається найвідповідальніший момент: потрібно пильнувати, щоб каша не пригоріла! Для цього час від часу її треба ретельно перемішувати. А коли вона почне гуснути, — мішати постійно. Гарбузова каша дуже «вередлива», а тому може запросто підгоріти. І коли в мене не вистачає терпіння пильнувати за нею — то доводиться їсти кашку «з димком». Коли каша буде готова, — можна їсти. Особисто я їм гарбузову кашу зі смородиновим варенням.
Коментарі відсутні