«ДАХ» ЇДЕ АБО ХТО «КРИШУЄ» БРАКОНЬЄРІВ?..

Прийшла зима! Случ взялася кригою. І тільки-но замерзла, як рибалки тут-таки вийшли на лід. Точніше, не рибалки, а «драчисти». Вибачте на слові, але драчисти — це браконьєри, котрі рибу ловлять драчами. Таку собі «гачкасту» штукенцію вигадали, якою із зимувальних ям сонну рибу витягають.
Хваляться один одному:
— Я на п’ять кеге витягнув!
— А я на шість сомяру взяв!
— Е-е-е, — невесело, але з погордою каже третій. — А от я заарканив, так заарканив! Бегемота! Тягав його, тягав. Тягав, тягав…
— Ну і?
— Ну-ну! І-і! Не витягнув. Зійшов, гад! Видно, за щось м’яке зачепив. Мабуть, за черево. Порвав, хай йому!
— Де такий був?
— Навпроти водозабору.
— Шкода.
— Не питай…
І заполонили «драчисти», немов орда, Случ від «Лубчиці» до Баби Зоньки, так званої місцини. День у день, як і минулого року, стоять на кризі, «драчують». Неначе на роботу строєм ходять. З ехолотами! Видивляються, де ще що живе на дні лишилося. І ніхто їм нічого не каже. Ніхто не ганяє. А, може, їх бояться?
Проте, декотрі нормальні рибалки іншої думки:
— А, може, в тих драчистів тили міцні?
— Тобто?
— Ну, «кришу» надійну мають. Можливо, з тією «кришою» і рибою діляться?
— Може, може. Просто дах їде…
А чому той «дах» у нормальних рибалок не їхатиме, коли риби в річці з кожним роком усе менше та менше стає. Вона просто катастрофічно зникає. Влітку — річка «в клітинку». Взимку — в «драчистах». І ніхто їм і словом нічого. Ніхто їх не випре звідти. Ніхто…
Пробували додзвонитися до тих, хто має водоймища охороняти, — трубку не беруть.
Подейкували, що ніби всього одного рибінспектора лишили. На три райони! А, може, вже й того звільнили? Може, комусь так вигідно?
Знайомі рибалки хотіли влаштуватися в рибнагляд, — не беруть. Кажуть: не треба!
Днями один рибалка розповідав, що більша частина «драчистів» «опустилася» нижче Случі (від «Лубчиці» і до Баби Зоньки вже майже все винищили!). Так, у районі об’їзної дороги (біля так званої Грабини) ці нехороші мисливці підводного лову за один день із зимувальної ями витягли більше ста кілограмів сомів, залишивши кригу, залиту кров’ю. Потім «драчисти» двинули ще нижче — до Чижівки. А потім — далі.
І це все бачать нормальні рибалки. Дехто мовчить, дехто намагається кудись додзвонитися. Але це, як вилами по воді…
Мабуть, знають, що ніхто не приїде.
То що діється? Хтось когось «кришує»? Чи щось інше?..
І справді «дах» їде…
Микола МАРУСЯК