ЩО ТАКЕ ДЕНЬ АНГЕЛА?
- 564
- коментар(і)
- 15-01-2010 09:33
За церковним статутом ім'я дитині потрібно було давати на восьмий день після її народження. Проте церква ніколи строго не дотримувалася цього правила. Траплялося, ім'я обиралося і до пологів, і в день самих пологів.
Наречення новонародженого ім'ям зазвичай надавалося священикові. Він обирав ім'я по святцях, відповідно до вшановування того або іншого православного святого, співпадаючого з днем хрещення (народження) дитини або близького до цього дня. Нарікаючи немовля ім'ям, священик підносив дитину до ікони Божої Матері і хрестоподібно піднімав її перед іконою, ніби ввіряючи нового християнина її заступництву.
Ім'я, дане дитині на честь будь-якого святого, називається ангельським, а сам святий вважається ангелом-охоронцем людини, її небесним заступником.
Ангел-охоронець знаходиться при дорученому йому Богом християнинові протягом всього його земного життя.
Ангела-охоронця шанували і молилися йому, просячи про заступництво.
Православний християнин повинен знати житіє святого, на честь якого він був названий, і слідувати праведному життю цього святого.
Дозволялося вибирати ім'я і самим батькам.
У багатьох народів існувала віра в магічний зв'язок людини з його ім'ям. Щоб вибрати щасливе ім'я, батьки ворожили: дізнавалися ім'я уві сні або окликали дитину — на яке ім'я вона відгукнеться, таке і давали.
Існувала думка, що за допомогою імені на новонародженого можна перенести позитивні риси вдачі інших людей. Тому дітям нерідко давали імена померлих родичів. До цих пір з покоління в покоління передається звичай називати хлопчиків на честь дідусів з боку батька, а дівчаток — на честь бабусь з боку матері.
День ангела (іменини) був у християн шанобливішим святом, ніж день народження. Про день народження іноді навіть забували. Зате іменини, якщо дозволяло матеріальне положення, святкувалися дуже пишно.
З ранку іменинник або іменинниця розсилали гостям іменинні пироги. Причому, розмір надісланого пирога вимірювався знатністю тієї особи, якій цей пиріг призначався. Хрещеному батьку і матері зазвичай надсилали солодкі пироги на знак особливої пошани.
У свою чергу гості, сходячись за святковим столом, підносили винуватцеві святкування подарунки. Особи духовні благословляли іменинника образами, а світські — дарували відрізи матерії, кубки або гроші, красиві листівки-привітання.
Запрошені діти підносили милих ангелочків, склеєних з паперу.
По-особливому святкувалися іменини у царів. Так, государ у день своїх іменин, виходячи з храму від обідні, сам роздавав іменинні пироги. Те ж робила цариця на своїх іменинах.
Повнолітні царевичі роздавали пироги самі за себе, а від імені царівни або малолітнього царевича роздавав пироги цар.
Якщо іменинником був боярин, то він приходив з пирогами до царя, цар приймав пироги і питав іменинника про здоров'я. Потім іменинник представлявся цариці і також підносив їй пироги.
Царю на День ангела в обов'язковому порядку підносили подарунки. Всі торгові люди повинні були зробити царю подарунки, які відсилалися на Казенний двір і з Казенного ж двору продавалися. Нерідко траплялося, що купець купував на Казенному дворі ту ж саму річ, яку колись він подарував цареві, і тепер підносив її государю вдруге.
За іменинними столами запрошені гості обов'язково співали хором так звану «Многие лета», а після гуляння цар-іменинник зі свого боку обдаровував гостей коштовними подарунками. Після гуляння гості танцювали, співали, грали в карти.
Неодмінним пригощанням на святковому столі був іменинний пиріг. У народі казали: «Без млинця — не Масниця, без пирога — не іменинник».
Кращою начинкою для іменинного пирога вважалася свіжа або солона риба. Як начинку використовували також м'ясо, картоплю, сало, гриби, ягоди.
Обов'язково на іменини пекли пиріг з капустою, а також пиріг з родзинками, яким відводилася спеціальна роль. У розпал торжества його розламували над головою іменинника, начинка сипалася на нього, а гості в цей час засуджували: «Щоб на тебе так все життя сипалося золото і срібло».
Ось старовинний рецепт традиційного іменинного пирога.
Для його приготування буде потрібно: 1 стакан цукру, 200-250 г маргарину, 1 ст. ложка сметани або кефіру, 2 яйця, 1 ч. ложка соди, 1 ст. ложка оцту.
Маргарин, цукор, сметану (кефір), яйця і гашену в оцті питну соду змішати в однорідну масу. Додати просіяну пшеничну муку (її беруть стільки, щоб масу можна було легко розім'яти рукою). Тісто, залишивши невелику грудочку, рівномірно розподілити по всій поверхні дека, змастити тонким шаром варення або джему. Грудочку тіста, що залишилася, замісити крутіше, а потім натерти його на крупній тертці і посипати пиріг.
Випікається іменинний пиріг 20 хвилин при температурі близько 200 градусів.
Наречення новонародженого ім'ям зазвичай надавалося священикові. Він обирав ім'я по святцях, відповідно до вшановування того або іншого православного святого, співпадаючого з днем хрещення (народження) дитини або близького до цього дня. Нарікаючи немовля ім'ям, священик підносив дитину до ікони Божої Матері і хрестоподібно піднімав її перед іконою, ніби ввіряючи нового християнина її заступництву.
Ім'я, дане дитині на честь будь-якого святого, називається ангельським, а сам святий вважається ангелом-охоронцем людини, її небесним заступником.
Ангел-охоронець знаходиться при дорученому йому Богом християнинові протягом всього його земного життя.
Ангела-охоронця шанували і молилися йому, просячи про заступництво.
Православний християнин повинен знати житіє святого, на честь якого він був названий, і слідувати праведному життю цього святого.
Дозволялося вибирати ім'я і самим батькам.
У багатьох народів існувала віра в магічний зв'язок людини з його ім'ям. Щоб вибрати щасливе ім'я, батьки ворожили: дізнавалися ім'я уві сні або окликали дитину — на яке ім'я вона відгукнеться, таке і давали.
Існувала думка, що за допомогою імені на новонародженого можна перенести позитивні риси вдачі інших людей. Тому дітям нерідко давали імена померлих родичів. До цих пір з покоління в покоління передається звичай називати хлопчиків на честь дідусів з боку батька, а дівчаток — на честь бабусь з боку матері.
День ангела (іменини) був у християн шанобливішим святом, ніж день народження. Про день народження іноді навіть забували. Зате іменини, якщо дозволяло матеріальне положення, святкувалися дуже пишно.
З ранку іменинник або іменинниця розсилали гостям іменинні пироги. Причому, розмір надісланого пирога вимірювався знатністю тієї особи, якій цей пиріг призначався. Хрещеному батьку і матері зазвичай надсилали солодкі пироги на знак особливої пошани.
У свою чергу гості, сходячись за святковим столом, підносили винуватцеві святкування подарунки. Особи духовні благословляли іменинника образами, а світські — дарували відрізи матерії, кубки або гроші, красиві листівки-привітання.
Запрошені діти підносили милих ангелочків, склеєних з паперу.
По-особливому святкувалися іменини у царів. Так, государ у день своїх іменин, виходячи з храму від обідні, сам роздавав іменинні пироги. Те ж робила цариця на своїх іменинах.
Повнолітні царевичі роздавали пироги самі за себе, а від імені царівни або малолітнього царевича роздавав пироги цар.
Якщо іменинником був боярин, то він приходив з пирогами до царя, цар приймав пироги і питав іменинника про здоров'я. Потім іменинник представлявся цариці і також підносив їй пироги.
Царю на День ангела в обов'язковому порядку підносили подарунки. Всі торгові люди повинні були зробити царю подарунки, які відсилалися на Казенний двір і з Казенного ж двору продавалися. Нерідко траплялося, що купець купував на Казенному дворі ту ж саму річ, яку колись він подарував цареві, і тепер підносив її государю вдруге.
За іменинними столами запрошені гості обов'язково співали хором так звану «Многие лета», а після гуляння цар-іменинник зі свого боку обдаровував гостей коштовними подарунками. Після гуляння гості танцювали, співали, грали в карти.
Неодмінним пригощанням на святковому столі був іменинний пиріг. У народі казали: «Без млинця — не Масниця, без пирога — не іменинник».
Кращою начинкою для іменинного пирога вважалася свіжа або солона риба. Як начинку використовували також м'ясо, картоплю, сало, гриби, ягоди.
Обов'язково на іменини пекли пиріг з капустою, а також пиріг з родзинками, яким відводилася спеціальна роль. У розпал торжества його розламували над головою іменинника, начинка сипалася на нього, а гості в цей час засуджували: «Щоб на тебе так все життя сипалося золото і срібло».
Ось старовинний рецепт традиційного іменинного пирога.
Для його приготування буде потрібно: 1 стакан цукру, 200-250 г маргарину, 1 ст. ложка сметани або кефіру, 2 яйця, 1 ч. ложка соди, 1 ст. ложка оцту.
Маргарин, цукор, сметану (кефір), яйця і гашену в оцті питну соду змішати в однорідну масу. Додати просіяну пшеничну муку (її беруть стільки, щоб масу можна було легко розім'яти рукою). Тісто, залишивши невелику грудочку, рівномірно розподілити по всій поверхні дека, змастити тонким шаром варення або джему. Грудочку тіста, що залишилася, замісити крутіше, а потім натерти його на крупній тертці і посипати пиріг.
Випікається іменинний пиріг 20 хвилин при температурі близько 200 градусів.
Коментарі відсутні