ЮВІЛЕЙ КОМПОЗИТОРА
- Новини культури
- 1003
- коментар(і)
- 05-02-2010 23:05
7 лютого святкує своє 55-ліття Микола Миколайович Куркач, заслужений працівник культури України, керівник народного чоловічого вокального ансамблю «Хміль» та хору ветеранів війни та праці. Усе своє життя Микола Миколайович присвятив культурі.
З грудня 1976 року розпочав свою трудову діяльність у міському Палаці культури ім.Лесі Українки (тоді — імені Щорса).
Саме в Палаці культури проявився хист Миколи Миколайовича до художніх обробок музичних творів. Як композитора, Куркача М.М. знають не лише в Житомирській області. Його пісні увійшли до збірок «Сім струн», «Там, де зорі воду п’ють», їх можна почути у виконанні відомого в області гурту «Древляни» Житомирської обласної філармонії, народного вокального чоловічого ансамблю «Хміль», багатьох дуетів та солістів міста і району. Пісні Миколи Миколайовича вражають своєю ліричністю, сердечністю і глибокою внутрішньою силою.
Крім того, Микола Миколайович — керівник хору ветеранів війни та праці. Завдяки йому в колективі підвищилася виконавська майстерність, збільшився репертуар і стала зростати популярність хору.
З 2000 року Микола Миколайович — учасник і баяніст чоловічого вокального ансамблю «Хміль», який має велику популярність у Новограді-Волинському, районі та Житомирській області. А з листопада 2002 року — керівник колективу. Результатом роботи Куркача М.М. як керівника, стало присвоєння ансамблю в 2003 році почесного звання «народний». У 2004 році ансамбль «Хміль» став переможцем в номінації «Творчий злет року» під час підведення підсумків соціально-економічного розвитку міста Новограда-Волинського «Гордість міста», а у 2005 році отримав диплом ІІ ступеня за успішний виступ на регіональному фестивалі-конкурсі козацької пісні «Встань, козацька славо! Засвіти знамена», який проходив у м.Радивилів Рівненської обл.
У березні 2007 року М.М.Куркача було нагороджено відзнакою Житомирського обласного управління культури «Золоті джерела» у номінації «Найкращий керівник аматорського колективу».
У 2007 році вийшов друком збірник пісень, присвячений 750 річчю від першої літописної згадки про м.Звягель (з 1795 року — м.Новоград-Волинський), в який увійшли твори Миколи Куркача.
У 2008 році — вийшов власний збірник пісень Миколи Курчача під назвою «Чай вишневий».
Микола Миколайович — непересічна особистість у нашому місті, і тому привітати і розповісти про нього може дуже багато людей:
Людмила Петрівна Гамма, начальник відділу культури і туризму міської ради:
— Микола Миколайович саме з тієї категорії людей, яка не шукає долі в чужих краях: одразу після закінчення Житомирського училища культури він повернувся до рідного краю, у своє квітуче Полісся.
У Новограді-Волинському склалося його життя і творча доля. Майже водночас ми почали працювати у міському Палаці культури: він — у 1977 баяністом, я — на рік пізніше методистом. Відтоді баяністів у Палаці культури змінилося — не згадати! А він залишився...
Про таких, як він, говорять «завзятий». Якщо взявся за справу — то вже доводить її до логічного кінця. Талановитий композитор, підхопивши ідею створення чоловічого вокального ансамблю, сьогодні є його натхненним керівником. Ансамбль «Хміль» — прикраса будь-якого творчого дійства!
А нещодавно я почула його абсолютно нову пісню «Поцілушечка», яка стала прем’єрою під час творчого вечора автора слів пісні Валентини Ксендзук. І знову — успіх! Зал аплодисментами супроводжував запальну мелодію Миколи Куркача і підспівував словам Валентини Ксендзук.
Пам’ятаю, коли Микола став дідусем, я довго під час кожної з ним зустрічі потішалася над цим. Бо й справді ніяк не могла уявити дідусем цю молоду енергійну людину! Сьогодні його онуки — його втіха. І вже разом виходять на сцену, де вони — виконавці, а дідусь — акомпаніатор!
Дорогому моєму Миколі Миколайовичу Куркачу бажаю сьогодні того натхнення, що тримає світ! Пісень гарних, друзів, які завжди підтримають, і вдачі — життєвої і творчої!»
Ірина Дмитрівна Антипчук, директор міського Палацу культури:
— Любий колего! Ти є одним із тих, хто дарує людям радість. Будь і надалі мудрим наставником для молодого покоління, маючи при цьому ще великий творчий потенціал, нехай джерело твого таланту ніколи не зникає. Дякую тобі за твої пісні, за твою щирість та відданість улюбленій справі. Бажаю довголіття, невичерпної енергії, здоров’я та всіх земних благ.
Михайло Іванович Артемюк, керівник народного ансамблю пісні і танцю «Полісся»:
— Миколу я знаю понад 40 років, ще з юних літ, як навчався на курсах у Палаці культури, а потім почав працювати у нас в колективі. Він як людина надзвичайно обов’язковий, вимогливий до себе і до своїх підлеглих, життєрадісний, хороший спеціаліст, музикант-композитор, надзвичайно дбайливий сім’янин, дуже любить своїх онуків — Даринку і Владислава — це його життя. У такий день хочеться побажати, щоб в душі панував мир і доброта, радість від сім’ї і Бог здоров’я посилає на многїї літа.
Віра Юріївна Матвійчук, керівник народного дитячого фольклорного ансамблю «Ордана», народного тріо «Віра»:
— Ювілей Миколи Куркача — це не просто кількість прожитих років життя, це не просто спогади, наповнені тривогами й здобутками, це, в першу чергу, оцінка творчої діяльності, коли вже можна порівняти свою працю з натхненням, пошуком себе і свого творчого обличчя. Маючи багатий творчий доробок у вигляді хору ветеранів, неперевершеного «Хмелю», авторської збірки «Чай вишневий» та інших, він став справжнім митцем-патріотом, якого супроводжують в житті, окрім любові до отчого краю, ще дві посестри таланту — шляхетність і доброта.
Ірина Іванівна Панасюк, режисер загальноміських заходів:
— Дорогий Миколо Миколайовичу, вітаючи Вас з днем народження, від щирого серця бажаю: хай рушниками добра і любові щедро стелить Вам дорогу доля, нехай здійсняться Ваші творчі задуми, а добре здоров’я та гарний настрій стануть запорукою вашої успішної та плідної праці.
Тетяна Леонідівна Куценко, заступник директора МПК з творчих питань:
— Микола Миколайович — справжній Талант, він кропітливо і старанно підбирає репертуар колективам, якими керує, завжди допоможе словом і ділом своїм колегам. Його пісні — розповідь душі і серця. Усю свою енергію, душу він вкладає в учасників колективів. Для хору ветеранів він не просто керівник, він — справжній товариш. В день ювілею хочу побажати Миколі Миколайовичу, щоб не полишала його Муза, щоб життя посилало лише гарні і приємні події, обов’язково — здоров’я і удачі.
З грудня 1976 року розпочав свою трудову діяльність у міському Палаці культури ім.Лесі Українки (тоді — імені Щорса).
Саме в Палаці культури проявився хист Миколи Миколайовича до художніх обробок музичних творів. Як композитора, Куркача М.М. знають не лише в Житомирській області. Його пісні увійшли до збірок «Сім струн», «Там, де зорі воду п’ють», їх можна почути у виконанні відомого в області гурту «Древляни» Житомирської обласної філармонії, народного вокального чоловічого ансамблю «Хміль», багатьох дуетів та солістів міста і району. Пісні Миколи Миколайовича вражають своєю ліричністю, сердечністю і глибокою внутрішньою силою.
Крім того, Микола Миколайович — керівник хору ветеранів війни та праці. Завдяки йому в колективі підвищилася виконавська майстерність, збільшився репертуар і стала зростати популярність хору.
З 2000 року Микола Миколайович — учасник і баяніст чоловічого вокального ансамблю «Хміль», який має велику популярність у Новограді-Волинському, районі та Житомирській області. А з листопада 2002 року — керівник колективу. Результатом роботи Куркача М.М. як керівника, стало присвоєння ансамблю в 2003 році почесного звання «народний». У 2004 році ансамбль «Хміль» став переможцем в номінації «Творчий злет року» під час підведення підсумків соціально-економічного розвитку міста Новограда-Волинського «Гордість міста», а у 2005 році отримав диплом ІІ ступеня за успішний виступ на регіональному фестивалі-конкурсі козацької пісні «Встань, козацька славо! Засвіти знамена», який проходив у м.Радивилів Рівненської обл.
У березні 2007 року М.М.Куркача було нагороджено відзнакою Житомирського обласного управління культури «Золоті джерела» у номінації «Найкращий керівник аматорського колективу».
У 2007 році вийшов друком збірник пісень, присвячений 750 річчю від першої літописної згадки про м.Звягель (з 1795 року — м.Новоград-Волинський), в який увійшли твори Миколи Куркача.
У 2008 році — вийшов власний збірник пісень Миколи Курчача під назвою «Чай вишневий».
Микола Миколайович — непересічна особистість у нашому місті, і тому привітати і розповісти про нього може дуже багато людей:
Людмила Петрівна Гамма, начальник відділу культури і туризму міської ради:
— Микола Миколайович саме з тієї категорії людей, яка не шукає долі в чужих краях: одразу після закінчення Житомирського училища культури він повернувся до рідного краю, у своє квітуче Полісся.
У Новограді-Волинському склалося його життя і творча доля. Майже водночас ми почали працювати у міському Палаці культури: він — у 1977 баяністом, я — на рік пізніше методистом. Відтоді баяністів у Палаці культури змінилося — не згадати! А він залишився...
Про таких, як він, говорять «завзятий». Якщо взявся за справу — то вже доводить її до логічного кінця. Талановитий композитор, підхопивши ідею створення чоловічого вокального ансамблю, сьогодні є його натхненним керівником. Ансамбль «Хміль» — прикраса будь-якого творчого дійства!
А нещодавно я почула його абсолютно нову пісню «Поцілушечка», яка стала прем’єрою під час творчого вечора автора слів пісні Валентини Ксендзук. І знову — успіх! Зал аплодисментами супроводжував запальну мелодію Миколи Куркача і підспівував словам Валентини Ксендзук.
Пам’ятаю, коли Микола став дідусем, я довго під час кожної з ним зустрічі потішалася над цим. Бо й справді ніяк не могла уявити дідусем цю молоду енергійну людину! Сьогодні його онуки — його втіха. І вже разом виходять на сцену, де вони — виконавці, а дідусь — акомпаніатор!
Дорогому моєму Миколі Миколайовичу Куркачу бажаю сьогодні того натхнення, що тримає світ! Пісень гарних, друзів, які завжди підтримають, і вдачі — життєвої і творчої!»
Ірина Дмитрівна Антипчук, директор міського Палацу культури:
— Любий колего! Ти є одним із тих, хто дарує людям радість. Будь і надалі мудрим наставником для молодого покоління, маючи при цьому ще великий творчий потенціал, нехай джерело твого таланту ніколи не зникає. Дякую тобі за твої пісні, за твою щирість та відданість улюбленій справі. Бажаю довголіття, невичерпної енергії, здоров’я та всіх земних благ.
Михайло Іванович Артемюк, керівник народного ансамблю пісні і танцю «Полісся»:
— Миколу я знаю понад 40 років, ще з юних літ, як навчався на курсах у Палаці культури, а потім почав працювати у нас в колективі. Він як людина надзвичайно обов’язковий, вимогливий до себе і до своїх підлеглих, життєрадісний, хороший спеціаліст, музикант-композитор, надзвичайно дбайливий сім’янин, дуже любить своїх онуків — Даринку і Владислава — це його життя. У такий день хочеться побажати, щоб в душі панував мир і доброта, радість від сім’ї і Бог здоров’я посилає на многїї літа.
Віра Юріївна Матвійчук, керівник народного дитячого фольклорного ансамблю «Ордана», народного тріо «Віра»:
— Ювілей Миколи Куркача — це не просто кількість прожитих років життя, це не просто спогади, наповнені тривогами й здобутками, це, в першу чергу, оцінка творчої діяльності, коли вже можна порівняти свою працю з натхненням, пошуком себе і свого творчого обличчя. Маючи багатий творчий доробок у вигляді хору ветеранів, неперевершеного «Хмелю», авторської збірки «Чай вишневий» та інших, він став справжнім митцем-патріотом, якого супроводжують в житті, окрім любові до отчого краю, ще дві посестри таланту — шляхетність і доброта.
Ірина Іванівна Панасюк, режисер загальноміських заходів:
— Дорогий Миколо Миколайовичу, вітаючи Вас з днем народження, від щирого серця бажаю: хай рушниками добра і любові щедро стелить Вам дорогу доля, нехай здійсняться Ваші творчі задуми, а добре здоров’я та гарний настрій стануть запорукою вашої успішної та плідної праці.
Тетяна Леонідівна Куценко, заступник директора МПК з творчих питань:
— Микола Миколайович — справжній Талант, він кропітливо і старанно підбирає репертуар колективам, якими керує, завжди допоможе словом і ділом своїм колегам. Його пісні — розповідь душі і серця. Усю свою енергію, душу він вкладає в учасників колективів. Для хору ветеранів він не просто керівник, він — справжній товариш. В день ювілею хочу побажати Миколі Миколайовичу, щоб не полишала його Муза, щоб життя посилало лише гарні і приємні події, обов’язково — здоров’я і удачі.
Коментарі відсутні