ФЕСТИВАЛЬ НА ДЕНЬ СТУДЕНТА

Особливість всіх пострадянських країн — двічі відмічати одне й те ж свято. Українці і тут не пасуть задніх. Ми двічі відмічаємо Різдво, двічі — Новий рік, двічі вітаємо чоловіків (23 лютого і 6 грудня). А молодь, на додаток, двічі святкує День студента — 17 листопада — в Міжнародний день студентів та 25 січня — на Тетянин день. Такі вже ми є — любимо відпочити.
Кожна школа, технікум або коледж нашого міста має свої традиції. Однак, поза всяким сумнівом, всі вищі навчальні заклади святкують Тетянин день — день студентства.
У Новоград-Волинському промислово-економічному технікумі 26 січня педагоги яскраво і незвично вітали студентів, виступивши перед ними з концертом. Традиція в технікумі дивувати учнів з’явилася давно, ще з 1980-х років. Років двадцять тому було проведено декілька виступів КВК. Команда викладачів і студентів технікуму змагалася у кмітливості з іншими ерудитами міста. Не менш цікаво проходили змагання між викладачами та студентами технікуму під час традиційних осінніх та весняних спортивних свят. Років вісім тому викладачі здивували молодь своїм першим концертом.
Проект вирішили повторити. Ідея знову здивувати студентів засіла в головах ініціативної групи ще у вересні 2009 року. Їх підтримала небайдужа частина викладачів. Справа в тому, що викладачі теж колись були студентами. І, крім навчання, брали активну участь у громадському житті своїх альма-матер: хтось грав у ВІА (вокально-інструментальному ансамблі), хтось відвідував СТЕМ (студентський театр мініатюр), хтось грав у оркестрі народних інструментів, а хтось брав участь у КВК. Бажання хоч на годину повернутися у далекі студентські роки, відчути себе молодим і надихнуло викладачів промислово-економічного технікуму вийти на сцену.
Автором ідеї і основним режисером дійства став викладач історії А.А.Поляков. Саме він вибудував загальну канву концерту — кум разом з кумою намагаються вмовити її сина Грицька поступати на навчання до НВПЕТ. Куму яскраво і дуже переконливо зіграла викладач фізики Любчак Д.А. Протягом усього двогодинного концерту куми та Грицько не залишали у спокої зал.
Загальний тон концерту задав Андрій Андрійович, який зачитав поему про студентське життя в технікумі. Гучний сміх та аплодисменти підтвердили, що автор попав у «точку». Образи, які вималював автор віршів, були яскравими і влучними.
Про місто, у незвичний спосіб, розповів директор технікуму Сімчук В.В. Він виконав пісню місцевого поета та співака С.Руденка «Мой Новоград». Наступними на сцену вийшли циганки (викладачі: математики — Онікієнко С.М., української мови — Кудрявцева О.М., голова профкому — Пенькова Є.В., студентки 214 групи Смолич Ольга і Бойко Тоня та діти викладачів). Вони ворожили і Грицьку і глядачам, а на прощання ще й затанцювали, не забувши «прихопити» кумову свитку.
На зміну табору на сцену вийшов неформал, він же новообраний голова студентської ради, а за сумісництвом заступник директора з навчальної роботи — Ваховський В.С. Розповівши про «негаразди», які кояться в технікумі, людина з ірокезом зачитала відкритий лист-звернення студентів до викладачів. Зал дружньо піднімав руки, голосуючи майже одностайно за всі вимоги, які висунули учні до керівництва технікуму.
Концерт тривав. Пісню у виконанні
заввідділенням Косинського О.Р. та викладача хімії Дзюбенко С.В. змінила сценка з іноземцем (викладач електротехніки Семенов С.І) та його перекладачем (викладач іноземної мови Пелех В.А.). Зал дружно аплодував кожній вдалій репліці та нестандартному перекладу. І неозброєним оком було помітно, що студенти технікуму не дарма відвідували уроки англійської мови і з легкістю виявляли негаразди перекладу та неперевершену лексику горе-іноземця.
Приємно здивувала глядачів оригінальним танцем викладач зарубіжної літератури Гопанчук С.В. Незвичний костюм та експресія виконання були підтримані щирими оплесками. Пісню «Не боги» у виконанні Косинського О.Р. та заступника директора з виховної роботи Іванюк Б.А. змінили байки у виконанні екс-директора технікуму Середюка В.С. Яскраві образи, створені читцем, студентство зустріло тепло, від душі. На біс Василь Сергійович виконав ще дві байки і тим самим остаточно завоював прихильність залу. З натхненням співали Арман Мірзабекян та секретар Климчук Т.А. Українська пісня була підтримана всіма учасниками концерту, які дружно поринули в танок прямо в залі. Байдужих не було. Відчувалося, що студенти були готові пуститися у танок, однак для всіх бажаючих у залі не вистачило б місця. Залишилося лише аплодувати і знімати виступ на мобільні телефони та фотоапарати.
Фінальним акордом прозвучала пісня «Во французской стороне». Грицько (студент 492 групи Міщук Олександр) своїм співом переконав присутніх, що він дійсно піде навчатися до технікуму. Підхоплена учасниками концерту пісня покотилася по рядах. В останніх рядках хіта 70-х років булі відчутні нотки суму. На превеликий жаль, все добре, гарне, яскраве завершується. Однак залишилася інтрига: що і коли втнуть викладачі студентам наступного разу, — таємниця за сімома печатями.
Після концерту студенти емоційно ділилися враженнями, дивувалися майстерності викладачів і незвичному подарунку до Тетяниного дня. Поза всяким сумнівом, вже через годину весь концерт, знятий на мобільні телефони, був у мережі Інтернет. А «Контакт» ледь не луснув від емоційних діалогів свідків дійства з тими, хто не зміг потрапити до актової зали. Наступного дня заняття почалися з незвично теплих слів студентів на адресу викладачів. Відчувалося, що стосунки між поколіннями покращилися. Ми стали зрозумілішими один одному. Ми стали ріднішими.