БУТИ СПРАВЖНІМ ЧОЛОВІКОМ!

Дитячі мрії — лицар на білому коні! Такий з дитинства в уяві захисник. Прекрасне слово заставляє мліти серця дівчат і виструнчуватися, робитись подібними справжнім богатирям хлоців та хлопчаків від дитячого садка до випускного класу. День, коли можна приймати вітання від ніжної половини, — 23 лютого.
Традиція? Так. А чому? Хтозна. Якщо говорити про захисників Вітчизни, то чому тільки про чоловічий рід? Чому не вшановувати героїнь-захисниць? А, зрештою, що за такий великий день — 23 лютого? Виявляється, у 1918 році, вперше створені військові загони Росії, у цей день вступили у бій з ворогом, але вимушені були потерпіти поразку. Все ж було вирішено, що це — день народження Червоної Армії. Тільки питання, чому не 29 січня, коли сформовані червоні загони пішли на Київ і влаштували різанину під Крутами?
Мабуть, через сором’язливість. Бо яке було б свято Захисника Вітчизни. Правда, таку назву цьому дню в кінці дев’яностих надав Президент Росії Борис Єльцин. Прислужливо, не вникаючи у суть, з указом поспішив Кучма, аби було що святкувати. Можна не дивуватися старшому поколінню, але нічого дурманити нашу молодь. В Україні були, є і будуть свої герої та славетні дати. Ми зобов’язані їх пам’ятати. Керівники країн, які призвані відстоювати волю народу, зобов’язані розумно, якщо це так можливо, вирішити питання щодо Дня Захисника Вітчизни. Щодо самих захисників, то вони не обділені святами, а навпаки, мають кожен свій пам’ятний день: День Перемоги, День Збройних сил України, День авіації, День Військово-Морських Сил та ін.
А кому не вийшло одягнути військову форму, — будьте чоловіками, і вас привітають у День фізкультурника, мисливця та рибалки і в інших випадках. Головне — бути дійсно чоловіком!