26 ЛЮТОГО — БЛГВ. КН. КОСТЯНТИНА ОСТРОЗЬКОГО

Князь Острозький Василь-Костянтин Костянтинович (1526 (1527)-1608 рр.) — останній найвидатніший представник князівського роду Острозьких, володар середньовічного Звягеля (Новограда-Волинського). У молоді роки називався тільки під іменем Василь, син кн. Костянтина Івановича Острозького (помер в 1530 р.) і Олександри, кн.Слуцької. Народився у Турові. Великий кн.Литовський і польський король Сигизмунд І в 1541 р. визнав 15-літнього кн. В.-К.К. повнолітнім, надав половину батьківських володінь.У королівському документі 1543-1544 рр. молодий кн. В.-К.К. названий воєводичем Грецьким. За свого життя займав численні державні посади. В 1550 р., після смерті Петра Кішки, був призначений Володимирським старостою, маршалком Волинської землі.
У 1557-1583 рр. у Луцькому повіті володів такими містами, замками і маєтностями: Острог, Дубно, Степань, Дорогобуж, Крупа, Здовбиця, Берездів, Звягель, Чуднів, Костянтинів, Полонне, Сульжинці, Барани, Красилів, Жарново, Черняхів, Колодно, Остропіль, Кузьмин та ін. Річний прибуток В.-К.К. становив 1200000 злотих, у його володіннях було 100 міст, 40 замків і понад 1300 сіл. Володіння кн. Острозьких становили 34% території Луцького і 33% Кременецького повітів.
Багато зусиль доклав для розвитку освіти, культури, друкарства, літератури, очолив боротьбу проти церковної унії православних з католиками, проголошеної на Берестейському соборі 1596 р. Його резиденція — місто Острог — з 70-х рр.
XVI ст. стала найвидатнішим центром культури і освіти не лише Волині, але й України. В.-К.К. був найбільшим охоронцем і меценатом у галузі культури. Запросив переїхати зі Львова відомого друкаря Івана Федоровича (Федорова), який видав в Острозі «Буквар» або «Азбуку». Приблизно в 1576 р. стараннями В.-К.К. була заснована в Острозі перша у Східній Європі вища школа, названа сучасниками Академією. Завдяки його діяльності Острог у др. пол. XVI — перш. пол. XVII ст. одержав назву «Волинські Афіни». Дружиною його була Софія Тарнавська, з якою В.-К.К. мав п'ятеро дітей: Івана (Януша), Костянтина, Єлизавету, Катерину та Олександра. Після народження Олександра через чотири тижні Софія Тарнавська померла у віці 36 років 1 липня 1571 р. Ще за свого життя В.-К.К. залишив своїм синам свої володіння, які в 1603 р. Януш і Олександр поділили між собою на дві частини. Помер 21 березня 1608 року і похований у Богоявленській церкві в Острозі.