КРАЩІ ПОЄДИНКИ ЩЕ НЕ ЗІГРАНІ

Відмінно зігравши на попередній стадії волейбольної дитячої ліги України, вихованці Новоград-Волинського волейболу з надією їхали на фінал, який нинішнього року було вирішено проводити на Чергнігівщині, хоча шанс побачити кращі юні волейбольні таланти держави мали вболівальники нашого міста. Однак відсутність належної волейбольної інфраструктури у Новограді-Волинському, таких як спортивні зали з трибунами для глядачів, що відповідають всеукраїнським нормам, позбавила звягельчан цієї спортивної насолоди.
А в місті Прилуки зібралися шість кращих збірних із різних регіонів України, що вибороли право грати у фіналі, на стадії групових змагань.
Ось враження про фінальні ігри тренера команди Михайла Юхимовича Олендера: «Мої підопічні зустріли фінальний тур у хорошій спортивній формі, маючи надію на призові місця. Гарний настрій зберігся і після перших двох днів фіналу, адже було здобуто дві важливих перемоги — над колективами спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл з міста Кіровограда 3:0 та з м.Артемівськ Донецької області 3:1. У третій ігровий день настрій дещо погіршився, адже не склалась гра проти волейболістів СДЮШОР з міста Дніпропетровська у трьох партіях. З надією очікувався поєдинок проти збірної господарів турніру, адже перемога звягельчан гарантувала їм призове місце, однак такі ж шанси зберігали юні спортсмени з м. Прилуки. І тут у черговий раз своє «негативне» слово сказали рефері, котрі обслуговували цю гру. За збігом обставин центральні судді були раптово викликані на суддівство змагань вищої волейбольної ліги України. Тож і довелося моїм підопічним грати проти шести польових суперників та двох «людей» у чорному, котрі мали свій погляд на дотримання правил волейбольних кодексів, правил чесної гри. Після перших чотирьох партій — рахунок 2:2. А фінальний свисток зафіксував перемогу прилуцьких волейболістів у тайм-брейку з рахунком 15:17 і 2:3 по партіях.
Такий перебіг подій психологічно негативно вплинув на новоград-волинців, які в останній день турніру поступилися збірній Києва у трьох сетах. Таким чином перемога киян вивела їх на перше місце, а моїх підопічних — на п’ятий рядок турнірної таблиці. До речі, почесне суддівство не допомогло прилуцькій команді потрапити до трійки призерів — лише четверте місце. А звягельчани, не зважаючи на відносну невдачу, сподобались своєю атакуючою атлетичною грою. Перемоги ще прийдуть».