ПРО КОНЦЕПЦІЮ ДАЛЬШОГО ПРОВЕДЕННЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Сьогодні багато говориться про нову концепцію проведення пенсійної реформи в Україні. З цього приводу наша розмова з Володимиром Володимировичем ПРАВИЛО, головним спеціалістом-юрисконсультом управління праці та соціального захисту населення міської ради:
— Володимире Володимировичу, чому виникла потреба змінювати пенсійну систему в нашій державі?
— Варто зазначити, що це питання не таке вже й нове. Воно виникло одночасно з українською незалежністю. Пенсійна система, яка сформувалася в Україні на початку 90-х років, недосконала і потребувала реформування. І негативні сторони цієї системи відчуваються уже сьогодні. Зокрема, ця система регулювалася різними законами, мало пов’язаними між собою, що створювало диспропорції у пенсійному забезпеченні різних категорій громадян. Так, вплив бюджетного законодавства на виплату пенсій ще зберігається у розрізі визначення мінімальної пенсії та деяких дотацій до Пенсійного фонду.
Але ж раніше взагалі не було розмежування між державним бюджетом і коштами Пенсійного фонду. Тобто наявність Пенсійного фонду окремо від Державного бюджету гарантує більшу стабільність. Скажімо, так як на сьогодні ми не маємо ще бюджету, — в зв’язку з чим виникає багато проблем, але тепер це має незначний вплив на виплату пенсій.
Залишається ще однією проблемою загроза виникнення нестабільності у наповненні Пенсійного фонду необхідними коштами у зв’язку з тим, що пенсійні внески, які сплачуються згідно із законодавством, не можуть достатньою мірою забезпечити зростання пенсій у майбутньому. Адже близько третини застрахованих осіб сплачують пенсійні внески із зарплати не вище мінімального її розміру.
Водночас із цим зростає частка осіб пенсійного віку а, відповідно, зростає об’єм виплати пенсій. На 15,2 мільйонів працю­ючих припадає 13,8 мільйонів пенсіонерів. Якщо порівняти, то ще 50 років тому в нашій державі це співвідношення було 22,7%. А в 2001 році воно вже складало 41,1%. Якщо ситуація не зміниться і така тенденція зберігатиметься, то до 2050 року пенсіонерів буде 76% відповідно до працездатного населення.
Залишаються ще диспропорції у пенсій­ному забезпеченні, обумовлені збереженням для окремих категорій громадян спеціальних пенсійних програм, якими встановлені відмінні від загальних умови пенсійного забезпечення. Отже, мова йде про пільги для окремих категорій працюючих, серед яких — держслужбовці, працівники прокуратури, суду та інші.
Тож очевидно, що потрібно звести все до однієї методики і запровадити єдиний підхід до всіх категорій працюючих.
— А як же тоді ці пільги — вони відміняться?
— Пільги, як такі, збережуться, але зміниться методика їх надання, — вони будуть нараховуватися за рахунок професійних і корпоративних Пенсійних фондів. Тобто, це стосується деяких пенсій, які платяться на пільгових умовах — зокрема особам, які працювали на шкідливих виробництвах. Тож, як вже було сказано, доплату повинні здійснювати корпоративні і професійні фонди, яких на сьогодні немає.
— Багато доводиться чути про систему недержавного пенсійного забезпечення, як альтернативу існуючій, і доповнення до неї. Чи впроваджується на даний час ця система?
— На жаль, дуже повільно впроваджується система недержавного пенсійного забезпечення, що звужує конкуренцію у цій сфері.
Таке, поки що неактивне впровадження альтернативних систем, викликане недостатністю надходження внесків , недостатньо модифікованим законодавством і низьким рівнем довіри до недержавного пенсійного забезпечення.
— Наскільки таке альтернативне пенсійне забезпечення популярне в інших країнах?
— За кордоном недержавні Пенсійні фонди сприймаються так само, як у нас державні. Ці системи давно працюють, позитивно себе зарекомендували і приносять реальну користь населенню.
— Володимире Володимировичу, є пропозиції про збільшення відсотку відрахувань до Пенсійного фонду. Наскільки, на ваш погляд, це реально і обґрунтовано?
— Спроби збільшити відсоток пенсійних внесків призведуть до додаткового навантаження на працюючих, загалом на економіку держави. Тому потрібно розширити базу справляння пенсійних внесків — зокрема шляхом легалізації заробітної плати (боротьба з виплатою зарплати у конвертах). Це ще один величезний резерв, який необхідно задіювати.
— Які кроки плануються найближчим часом для реформування пенсійної системи?
— 14 жовтня 2009 року розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено концепцію подальшого реформування пенсійної системи. Значну увагу приділено розвитку і впровадженню накопичувальної складової. В чому її суть? Це коли розмір пенсії залежить від пенсійних внесків конкретного працюючого. Крім вже існуючої солідарної пенсійної системи (коли розмір пенсії визначається за єдиними для всіх формулами), у кожного пенсіонера буде особистий рахунок з конкретним накопичуваннями, від яких буде залежати розмір пенсії, додаткової до гарантованої державою. При досягненні пенсійного віку особа зможе укласти договір на отримання пенсії або отримати одноразову пенсійну виплату, розмір яких і залежатиме від накопичень.
Пенсійне реформування значною мірою визначить майбутнє країни, тому вище­зазначена концепція потребує широкого громадського обговорення. Управління праці та соціального захисту населення міської ради закликає громаду міста подавати свої пропозиції щодо кроків з обговорення ­пенсійної реформи.
Текст концепції пенсійного реформування ви можете знайти на офіційному сайті Новоград-Волинської міської ради в розділі «Гуманітарна сфера»: соціальний захист населення, управління праці та соціального захисту населення, програми покращення соціального захисту населення. Також можете звертатись за адресою: м.Новоград-Волинський, вул.Ушакова, 40, к.2. Тел.3-55-51, e-mail: sobes1823@mail.ru. Чекаємо на ваші пропозиції!