ДОМОГОСПОДАРКА — ЧИ БІЗНЕС-ЛЕДІ?

Саме таке питання нині хвилює багатьох жінок та й, без сумніву, чоловіків. Так вже традиційно віками складалося, що місце жінки насамперед — на кухні. І хоча сучасність вносить деякі корективи, проте ці погляди так і ввважаються традиційними. Спочатку жінка повинна виконати всю хатню роботу, а тоді вже думати про кар’єру. І так вже складається, що сучасна жінка «мусить» встигати всюди. А чи справді — «мусить»? Саме про це велася мова на студентській науково-дослідній конференції, що відбулася на базі Новоград-Волинського медичного коледжу на тему: «Чоловік і жінка в суспільстві. Гендер — проблеми і реалії».
Організатором заходу виступила заступник директора з навчальної роботи Новоград-Волинського медичного коледжу Людмила Анатоліївна Колесник у співпраці із Аллою Василівною Виговською, начальником відділу у справах сім’ї та молоді міської ради.
У цьому заході взяли участь Олена Остапчук, керівник обласного гендерного центру, та спеціалісти цього центру — Софія Котова-Олійник і Олександр Щербатюк. Вони безпосередньо поспілкувалися з молоддю і у процесі цього намагалися донести і роз’яснити проблему гендеру.
Студенти навчального закладу презентували результати соціологічного дослідження, яке проводилося у місті. Майбутні медики з відеокамерами проводили дослідження на вулицях Новограда-Волинського на предмет обізнаності населення щодо гендеру, відносин чоловіка і жінки, мова йшла про те, чи є суттєво жіночі і суто чоловічі проблеми, професії, хто має займатися вихованням дітей у сім’ї, чи є така проблема, як насилля в сім’ї.
Більшість опитуваних не мали уявлення про те, що таке гендер, проте мали чітко сформовані застарілі стереотипи щодо становища жінки і чоловіка в суспільстві. Зокрема це стосувалося того, що основна функція жінки — це домогосподарка, в основному дружина має вирішувати питання щодо виховання дітей, а функція чоловіка — заробляти гроші. Такою є думка сучасної молоді. І саме з метою вплинути на ці стереотипи була проведена конференція
Учні та педагоги ЗОШ №5 також займалися питанням гендерної політики у місті, — вони провели аналіз, з якого видно, що така проблема у Новограді-Волинському існує. Це дослідження отримало назву «Гендерний портрет Новограда-Волинського». Але разом з тим на рівні області було визнано, що наше місто найактивніше впроваджує гендерну політику.
Обласний гендерний центр запропонував на базі медичного коледжу створити волонтерський загін,метою діяльності якого є навчання молоді відповідальному батьківству, гендер і суспільство, змістовне дозвілля, протидія насильству і торгівлі людьми.
Найбільш гострі проблеми щодо забезпечення саморозвитку й самореалізації жінок в Україні:

• обмежений доступ до влади і власності;


• поширюється безробіття серед жінок;


• жінка обмежена у сферах зайнятості, її службове та професійне просування обмежене так само, як і участь у прийнятті державних політичних рішень;


• зниження дітородної функції;


• зростання жіночих захворювань;


• жінка працює на 4-6 годин більше, ніж чоловік: праця у домашньому господарстві не враховується як продуктивна;


• жінки найбільше потерпають від усіх видів насильства;


• найбільш яскравим проявом наявної дискримінації жінки на ринку праці є співвідношення заробітної платні жінок і чоловіків. Це співвідношення складає 72,5%;


• у найбільш важких і найменш прибуткових сферах — підсобному господарстві та «човниковому» бізнесі — працюють здебільшого жінки.

Становище чоловіків у країні ускладнюється певними проблемами:

• темпи зростання рівня безробіття серед чоловіків є більшими, порівняно з рівнем безробіття серед жінок;


• тюрми переповнені чоловіками (понад 90% — всіх ув’язнених), що породжує низку проблем;


• такі хвороби, як туберкульоз, пияцтво, алкоголізм та наркоманія, що заполонили суспільство, більше вражають чоловіків;


• суїцид, як явище, панує переважно серед чоловіків;


• розпад сімей, пов’язаний зі збільшенням кількості випадків аморальної поведінки серед чоловіків, ускладнюється тим, що 57% чоловіків на другий день після розлучення перестають піклуватися про своїх дітей;


• понад 30% чоловіків ніколи не стануть батьками з причин низького рівня репродуктивного здоров’я, і ця цифра зростає; серед юнаків призовного віку середній показник здорових призовників — 1:10.