ГЕРОЇ ЗАСЛУГОВУЮТЬ НА ШАНУ

Коли йдеш вулицями нашого сучасного квітучого міста і бачиш нові будинки оригінальної архітектури з їх чудовими інтер’єрами, приємно усвідомлювати, що час і в нашій країні сприяє рухові мистецтва, завдяки чому наше стародавнє місто набуває європейського вигляду.
Але коли проходиш повз будівлі колишньої в’язниці по вулиці Волі (напіврозтягненої нині) і бачиш у високому бур’яні невеличкий пам’ятний знак тим 7 200 нашим співвітчизникам, яких тут катували і розстрілювали німецько-фашистські окупанти у роки Великої Вітчизняної війни, щемить серце. Невже вірні патріоти нашої Батьківщини, прийнявши смерть у муках із вірою у перемогу, не заслуговують на шану, у вигляді достойної меморіальної споруди, з розповіддю про них та незабутньої народної стежини до неї?!
Адже живуть і працюють у нашому колишньому партизанському краю діти, онуки, правнуки звезених сюди безстрашних народних месників і тих, хто їм допомагав, і по-звірячому тут страчених.
У нашому краю живуть і сьогодні справжні патріоти. А професіонали і шановні бізнесмени могли б творчо підійти до благоустрою цієї території на вулиці Волі. Краяни їх би підтримали.
Про це я написала у своєму зверненні до мера міста, яке підтримали учасники пленуму міської Ради ветеранів (08.08.2008 р.), а також у газеті «Лесин край» у публікації «Будьмо вірні історичній пам’яті» ще 2 вересня 2006 року. Це наш — спадкоємців Перемоги — святий обов’язок: виривати із забуття пам’ять про героїв і жертв страшної війни і зберігати її (цивілізовано!) для майбутніх поколінь.