ПОМИНАННЯ 23/2010

8 червня — 5 років, як пішов з життя Микола Петрович СМІТЮК, а 9 червня — річниця світлої пам’яті Ніни Олександрівни СМІТЮК з Новограда-Волинського

На життєвому небосхилі згасли зорі долі дорогих наших батьків. Сумно і важко жити без Вас. Час не може cтерти з пам’яті дорогі образи. Скільки житимемо, — любитимемо і пам’ятатимемо Вас. Вічний спокій і Царство Небесне вашим добрим душам.

Вічно сумуючі діти, внуки, правнуки

5 червня — 8 років, як обірвалося життя Олексія Івановича ТОКОВОГО

Розцвіла біла калина, комусь рік новий дарує життя. А я виглядаю свого синочка, ніби вернеться з небуття… Де ти, мій любий синочку? Озовися ти мені, кровинка моя! Нема тебе, хоч скільки клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, я не зустріну посмішки твоєї. Не сумуй, кровинко-сину, на тому світі без людей, досить тих сліз, що ллються із моїх очей. Спи, мій рідний, спи, дорогий, у моєму серці ти вічно живий. Прошу Всевишнього шлях мого сина освятить, а
тих людей, хто знав його, — добрим словом пом’януть.

Вічно сумуюча мама, брат, дружина, діти, рідні

4 червня минає рік, як нема з нами дорогої дружини, матері, бабусі — Людмили Тофіліївни ГАЛАГУЗ

Горбок землі мовчить, як все довокола, і огортає тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Хай Бог дарує вічний спокій.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки

5 червня — 40 днів світлої пам’яті нашої мами, бабусі — Галини Михайлівни БІЛОУС

Невимовно сумно заходити до оселі, не чути рідний голос, не бачити радісної посмішки, люблячих очей, не відчувати теплих обіймів. Опустіла без тебе земля… Згадайте і пом’яніть всі, кому вона залишила по собі добру пам’ять.

Сумуючі діти, внуки

9 червня минає 3 роки світлої пам’яті дорогого чоловіка, батька, дідуся — Михайла Павловича ГОРБАНЯ

Час не лікує… Невгамовний біль досі крає серце. Не вистачає твого рішучого слова, люблячого погляду, щирої посмішки… Не вистачає Тебе… Ти назавжди з нами в думках та серці… Вічна тобі пам’ять і вічний спокій.

Дружина, діти, онуки

5 червня минає рік, як пішов у вічність рідний син — Василь Іванович КАРКАЧ

Як тяжко рідних хоронити. Як серце плаче і болить за добрими словами і милими очима. Пробач, пробач, пробач, синку, що не змогли тебе спасти.

У вічній печалі мама, дружина, син, брат з сім’єю, теща, всі рідні

7 июня — 2 года светлой памяти нашего дорогого мужа, отца, дедушки — Станислава Антоновича ЗАГРИВОГО

Проходят годы, а боль тяжёлой утраты не оставляет нас. Ты прожил нелёгкую жизнь, но всегда был человеком безграничной доброты. Любим, помним и свято храним твой светлый образ. Кто знал Антоновича, — помяните добрым, тихим словом. Пусть Господь посылает тебе Царство Небесное и вечный покой твоей душе. Помним, скорбим.

Жена, дочь, сыновья, невестка, зять, внуки

9 червня минає рік з дня передчасної смерті Віталія Андрійовича ГАВРИЛЕНКА

Здається нам, що ти в дорозі,

Що скоро станеш на порозі.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до тебе,

Щоб рай був там тобі на небі,

А пам’ять на землі зоріла.

Царство, спокій душі твоїй.

Хто пам’ятає, — пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, доньки та онучка Віта

8 червня минає 40 днів, як пішов з життя Анатолій Карпович БІЛОКОНЬ

Царство Небесне твоїй душі. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Пухом тобі земля. Не забудемо.

Дружина, рідні

8 июня — 5 лет светлой памяти Ивана Митрофановича КОРНЕЙЧУКА — замечательного человека, заботливого и любящего мужа, сына, брата, дяди и зятя, верного друга, самого лучшего в мире отца

Бог наделил тебя необычайной добротой, мудростью, отзывчивым сердцем. Мы тебя помним и любим, ты ­ всегда с нами.

Скорбящие дочь и родственники

31 травня — 9 днів з дня смерті Надії Іванівни ДМИТРЕНКО

Згасло сонце і померкли квіти,

Очі плачуть і болить душа.

Непоправність втрати…

Гірка туга огорнула серце і не залиша.

Мама ніжна, любляча бабуся,

Господиня добра, серце золоте.

Всіх любила, всім добро робила —

Вічна пам’ять їй за те.

Царство Небесне і вічний спокій її душі.

У скорботі донька, сини, невістки, зять, онуки

40 днів з дня смерті Валерія Петровича РОЖКОВА

Світла пам’ять назавжди залишиться в наших серцях. Просимо всіх, кому він залишив по собі добру пам’ять, згадати його в цей день і пом’янути добрим словом. Царство Небесне, вічний спокій твоїй душі.

Дружина, син, невістка, внучка