ХТО ОСТАННІЙ — ТОЙ І ПЛАТИТЬ?

Нещодавно до редакції «Звягель-Інформу» надійшов відкритий лист на ім’я міського голови М.П.Боровця. Його автор — житель міста, Іван Андрійович Слюсарчук, інвалід ІІ групи Великої Вітчизняної війни, який проживає в мікрорайоні «Лубчиця», — звинувачує владу у байдужості до проблеми ветерана. У даному випадку, за словами пенсіонера, ігнорується питання про допомогу в газифікації. Подаємо лист із деякими скороченнями (стиль написання збережено):
«Отримавши чергову відписку на мою заяву стосовно підключення мого помешкання до газової мережі (відписка від 30.01.10 №18/322), в якій говориться, що заява уважно розглянута, я вважаю, що її (заяву) ніхто не розглядав. Бо, якби розглядали, то подивилися б статут кооперативу, в якому чітко написано, що після десяти років експлуатації мережі, підключення буде безкоштовне. Це рішення перших зборів під час створення кооперативу, на яких я був присутній.
Тоді був внесок коштів — 300-400 гривень. Хто підключався пізніше, сплачували до 600 грн. І затрачені кошти поверталися членам кооперативу. Тепер, коли всі жителі підключилися до мережі газу, а лишився я один, мені загадали платити втричі більше — 1333 гривні. Це притому, що за 10 років експлуатації труби зносилися.
А ще у відписці пишеться, що мережа побудована за кошти інвалідів ВВВ. Тож, хоч би поцікавилися, чи є ті інваліди ВВВ на «Лубчиці», окрім мене. А скільки балачок, як піклуються про інвалідів. І мені вже ніхто грошей не поверне, як тим, хто підключався раніше, бо немає кому підключатись.
Отже, я на вашу допомогу не надіюсь ще й тому, що я вам писав заяву (вхідний №1174/1 від 29.11.05, а відповідь від 23.12.05 1/4145), в якій ішлося про те, що два однакові номери будинку — мій, вул.Ярослава Галана, 2г (Слюсарчук І.А.), та Коваленків — також Ярослава Галана, 2г, що знаходиться по вул.Зарічній. Пройшло п’ять років а віз і нині там. А мене й досі тероризують всі, кому не лінь. Навіть приїжджають провіряти газовий лічильник, якого в мене немає, бо газу немає. З цього приводу я хочу вам побажати такого «комфорту» в житті, як у мене, коли ви вийдете на пенсію.

Кореспонденту «ЗІ» вдалося з’ясувати, що пан Слюсарчук зі своєю проблемою письмово звертався аж до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. А ось і повний текст відповіді міської ради, яку інвалід війни у своєму листі називає «відпискою»:
«Заява Слюсарчука І.А. з приводу підключення оселі до газової мережі, побудованої за кошти мешканців вулиці Ярослава Галана, безкоштовно, уважно розглянута.
Повідомляємо, що завдяки зусиллям активу вулиці Ярослава Галана, пізніше — членів створеного вуличного кооперативу з газифікації, вирішено питання газифікації осель, а також створені певні умови і для газифікації Вашої оселі (біля Вашого будинку прокладена центральна труба). Тому пропонуємо скористатися благами, створеними громадою, де більшість із них — пенсіонери, інваліди війни, багатодітні сім’ї, які за останні кошти будували газопровід, — внести свою частку коштів у кооператив та газифікувати оселю. Сума коштів, що необхідно сплатити, вирішується загальними зборами вуличного кооперативу.
Крім того, міська влада, як інваліду війни 2-ої групи, може надати грошову допомогу в розмірі 300 гривень на часткову оплату виконаних підрядною організацією робіт.
Сподіваємося на порозуміння у вирішенні даного питання.»
«Виконком до вуличного кооперативу діла не має», — пояснили кореспонденту «ЗІ» в управлінні ЖКГ міської ради. Мається на увазі, що суму коштів, яку має внести член кооперативу для того, щоб під’єднати будинок до газової мережі, визначає винятково кооператив, без втручання влади.
— Від разової матеріальної допомоги в розмірі 300 гривень чоловік відмовився, сказавши, що йому така сума не потрібна, — розповіла далі інженер з технагляду за об’єктами благоустрою міста Валентина Мосейчук.
А ще в управлінні ЖКГ, куди, вочевидь, автор листа звертався вже не раз, продемонстрували неабияку обізнаність із матеріальним станом заявника. При цьому, доволі прямо натякаючи, що пенсіонер — цілком фінансово спроможний сплатити суму, яку запросив із нього кооператив для підключення.
…Ось такою є позиція сторін у даному питанні. А в чому автор листа дійсно може бути правим, так це в тому, що деякі з відповідей міської ради на звернення громадян нічим іншим як «відписка» й не назвеш. Сам, як журналіст, декілька разів був свідком, коли такі відповіді пишуться чиновником «на коліні» під час громадських слухань чи засідань виконкому. Вивчили, не вивчили, а для звітності — головне відписатися в місячний термін. Щоб «галочку» поставити, і при перевірці нічого «не спливло».
Насамкінець варто нагадати, що всі спірні питання вирішуються в суді. Тобто, якщо громадянин вважає, що його права порушені, а влада чи інша інстанція не вживає належних заходів, — остаточну крапку — хто правий, а хто ні, — має поставити суд.