14 ЧЕРВНЯ — ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО АГАПІТА ПЕЧЕРСЬКОГО, ЛІКАРЯ БЕЗВІДПЛАТНОГО

Монах Києво-Печерського монастиря. Сподвижник прп. Антонія. Вважають, що родом він був з Києва. Особливо прославився Агапіт як лікар. Спочатку він лікував тільки ченців, та коли слава про нього та його здібності поширилася далеко за межі монастиря, до нього стали приходити люди звідусіль, він лікував усіх і ніколи не брав за це грошей, за що його назвали «безвідплатним лікарем».
У той же час у Києві жив ще один лікар — вірменин. Коли він бачив хворого, то казав йому день і час смерті і не лікував. Одного разу до Агапіта принесли хвору людину, якій вірменин напророкував смерть через вісім днів. Агапіт дав йому зілля, від якого хворий одразу одужав. Дізнавшись про це, вірменин почав заздрити Агапітові і вирішив його знищити. Він підмовив зрадників, щоб дали лікареві отруту. Агапіт випив її, і з ним нічого не скоїлось, бо його охороняв Господь.
У той час захворів Володимир Мономах, який був тоді Чернігівським князем. Його лікував вірменин, але не зміг вилікувати. Тоді від князя до Агапіта прийшли люди з проханням піти до хворого та допомогти йому. Агапіт відповів, що ніколи не виходить з монастиря, і князь нічим не відрізняється від простої людини; він дав зілля для Володимира, і той дуже швидко одужав.
Князь Володимир прийшов до монастиря, щоб віддячити Агапітові, і хотів обдарувати його, але Агапіт не хотів слави і не вийшов до князя. Тоді до келії Агапіта від князя прийшов посланець і поклав перед ченцем багаті дари, від яких Агапіт теж відмовився. Посланець сказаз, якщо Агапіт не хоче прийняти дари для себе, хай він віддасть все бідним.
Через деякий час захворів сам Агапіт. До нього прийшов вірменин і почав змагатися з ним в умінні лікувати. Він сказав Агапітові, що через три дні він помре, а якщо цього не станеться, то він сам пострижеться у ченці і прийме християнську віру. Агапіт відповів йому, що ні в якому разі через три дні він не помре, тому що від Господа йому відомо, що смерть його наступить через три місяці. Упокоївся Агапіт дійсно через три місяці. Сталося це близько 1095 року.
Поховали прп. Агапіта у Антонієвих печерах. А вірменин постригся у Печерському монастирі, і тут скінчилося його життя.