КОЖЕН ПОСТРІЛ У ЦІЛЬ — КРОК ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

НА ОЛЕКСАНДРІВСЬКОМУ ПОЛІГОНІ ВІДБУЛИСЯ СПІЛЬНІ НАВЧАННЯ ДВОХ ТАНКОВИХ БРИГАД 8-ГО АРМІЙСЬКОГО КОРПУСУ
«Завантажити боєприпаси!» Чіткі накази командирів, злагоджена робота екіпажів, постріли танків — цими липневими днями Олександрівський полігон став епіцентром навчань танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (ОМБР) та 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади, що дислокується у Білій Церкві. Штатна стрільба — завершальний, найвідповідальніший етап фахової підготовки воїнів-танкістів. Лише успішно подолавши цей етап, який самі військові називають вінцем професійної підготовки, танкісти стануть готовими до виконання завдань у бойових умовах. «Хочеш миру — готуйся до війни», — для військовослужбовців цей вислів повсякчас залишається актуальним.
Т-64 — ГОРДІСТЬ ВІЙСЬКОВИХ І ОСНОВА НАЙСУЧАСНІШИХ ТАНКІВ
Як розповів офіцер відділення з виховної роботи 30-ї ОМБР Віктор Голодюк, завершальному етапу навчань передувала тривала підготовка у танковому батальйоні: вивчення озброєння, польові виходи, вогневі тренування, оцінка злагодженої роботи екіпажів — усе для того, аби максимально підвищити рівень особового складу та унеможливити травмування під час роботи з потужною небезпечною технікою.
Саме танки Т-64, попри свій «немолодий» вік (в середньому 1982 року випуску), є гордістю наших військових. Невипадково саме Т-64 став базою для створення танків нового покоління «Булат» та «Оплот» — настільки досконалих та потужних, що наскрізь пробивають броню найновіших танків, що, наприклад, стоять на озброєнні армії Російської Федерації. «Це — наша ударна міць», — говорять воїни-танкісти, розповідають про бойову машину із великим захопленням, пишаються її технічними характеристиками. Механіки-водії 30-ї ОМБР повсякчас стежать за тим, аби техніка була справною, у сховищах танки ремонтують і доглядають — запевнили військові.
Заступник командира танкового батальйону з виховної роботи Андрій Романюк розповів: якщо в середньому висота танка складає три метри, то висота Т-64 — 2 метри 16 сантиметрів, через що противнику важче влучити у танк. Калібр потужної зброї — 125 мм, потужність — 750 кінських сил. Керування пострілом, за умови успішного оволодіння усіма необхідними навиками — нескладне, і це — чергова перевага повноцінної бойової одиниці, яка і під воду може «ходити», і за елементами наведення є кращою за сучасніший Т-72. Переваги сучасних танків — це вдосконалена ходова система та потужність, покращена броня з протиударних сплавів, наявність стабілізаторів, що дозволяють максимально точно влучати у ціль під час руху.
ВЛУЧНО Й ГУЧНО: СЕКРЕТИ «ТАНКІСТІВ У ДУШІ»
Пристрої нічного бачення дозволяють танкістам проводити навчання не лише вдень, а й вночі. Виконувати вправи навчальних стрільб штатним артилерійським пострілом саме у цей період доби — найважче завдання, втім із ним вправно впоралася рота капітана Олега Єрмака. Командир роти показав приклад підлеглим, влучивши в усі цілі та виконавши вправу на «відмінно». У загальному підсумку рота здобула оцінку «добре».
Заліки із загальновійськової тактики та військової топографії воїни здавали під командуванням підполковника Олександра Пятніцина. Про цього командира батальйону у бригаді говорять — «танкіст у душі», настільки відповідально ставиться він до улюбленої та нелегкої роботи, живе нею і передає досвід молодшим поколінням танкістів.
Офіцери управління танкового батальйону продемонстрували серйозний рівень підготовки: їх вправність була оцінена на «відмінно» та «добре». Втім найбільша гордість військових — результати стрільб військовослужбовців-контрактників танкового батальйону. Серед них відмінниками стали: сержант Михайло Ізюмов, командири танків, молодші сержанти Василь Вахарчук, Андрій Печончик та Іван Калінчук, солдати Максим Калінський та Сергій Комісарчук, а також навідники танків, солдати Олег Кальницький, Руслан Лінкевич, Юрій Неглядюк та Роман Датченко. Є серед контрактників воїни, для котрих ці стрільби — вже сьомі за рахунком, тож ці танкісти мають неабиякий досвід та вишкіл.
ЗМАГАННЯ ЕКІПАЖІВ КОНТРАКТНИКІВ ТА СТРОКОВИКІВ З НОВОГРАДА ТА БІЛОЇ ЦЕРКВИ
Порівняти вправність контрактників та воїнів строкової служби було одним із завдань, поставленим командуванням 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Тому одночасно із танковим батальйоном 30-ї ОМБР у тренуваннях на полігоні в Олександрівці взяли участь їх колеги — танкісти 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади. Наші військові підготували для гостей наметове містечко на сто осіб, організували для них харчування і побут. У вихідні на полігоні пройшов концерт для воїнів — за участі колективів художньої самодіяльності 30-ї ОМБР та звягельських виконавців. Відпочинок військовим потрібен не менш за цивільних, бо в умовах напруженої підготовки до відповідального завдання він допомагає зняти бойовий стрес і налаштуватися на роботу.
— Екіпажі танкістів 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади, безумовно, підготовлені на достатньому рівні та мають гарні теоретичні знання, – наголосив командир 30-ї ОМБР полковник Олександр Несторенко. – Втім, це солдати та сержанти строкової служби, отже практичний досвід у них невеликий. Тому наші досвідчені контрактники, які роками відточують свій професійний вишкіл, у тому числі й на бригадних тактичних навчаннях, власним прикладом практично допомогли колегам.


Сильна спека, яка триває нині, чи то проливний дощ — будь-які погодні примхи військовим лише на руку, адже у них це називається «умовами, максимально наближеними до бойових». Кажуть, хіба що стихійне лихо чи землетрус можуть реально зашкодити тренуванням. Втім, як виявилося, не лише вони. Ще й відключення від електропостачання — грозові дощі спричинили поломку в електромережі, тож на полігоні довелося майже півдня чекати відновлення електроенергії, адже мішені тут працюють від мережі. Попри це, до негараздів, яких в армії і без того вистачає, не усі ставляться з песимізмом: труднощі загартовують, вважають інші. З огляду на це, наше військо обіцяє бути вдвічі загартованішим, бо найперше — має досвідчених професіоналів. От тільки стимулів, які можуть втримати їх у армії, залишається дедалі менше.