І МІШЕНІ — НАПОВАЛ, І 200 КМ ПІШКИ — НЕ ПРОБЛЕМА

СТРІЛЬБИ ПОЧАЛИ, АЛЕ ЗАВЧАСНО ЗАВЕРШИЛИ — ЯНУКОВИЧ ЗАБОРОНИВ
Розвідники, як і спецназ, належать до елітних військових формувань. Звідси — особливі вимоги до особового складу, яким розвідників навчають щоденно. Результати цих ­навчань новоград-волинці можуть бачити під час показових виступів — це завжди ефект­но і видовищно: розвідники і цеглу руками розбивають, і небезпечні трюки виробляють, і в огонь стрибають, і в воду… Під час зборів воїни пішки долають відстань у понад двісті кілометрів (!), тож витривалості їм не позичати. Окрім того, багато професійних умінь необхідно цим військовим, аби гідно виконувати завдання, покладені на розвідку — прогнозувати, виявляти і попереджати загрози, що несуть небезпеку для країни.
Минулий тиждень для 54-го окремого розвідувального батальйону (ОРБ) розпочався з тривоги: вона ознаменувала початок навчань з бойових стрільб. Двома маршами (гусеничною та колісною технікою) воїни вирушили на Олександрівський полігон, подолавши на своєму шляху водну перешкоду — річку Случ. Впродовж двох днів екіпажі розвідників на БМП-1, БМП-2 та БТР-80 змагалися у вправності зі стрільби штатними (бойовими) пострілами. Як розповів заступник командира Ігор Назарчук, найкращі результати показав екіпаж на чолі з командиром Артуром Залужним, а також кулеметник-розвідник Сергій Шнайдер та водій-механік Євген Міц.
Для них як мішені на відстані до тисячі метрів — не проблема, так і будь-які цілі у радіусі 10 кілометрів ними не залишаться непоміченими. Бути такими точними й усе бачити навкруги розвідникам дозволяють спеціальні пристрої. Спостереження за допомогою переносної станції наземної розвідки пройшли під керівництвом ст. лейтенанта Євгена Мандажі. Серед проблем, які ускладнюють розвідникам навчання, заступник командира батальйону Ігнат Талько називає нестачу палива. Ця проблема, на жаль, є традиційною для різних родів військ — так би мовити, головний біль військових впродовж багатьох років...
Втім серед молодшого особового складу все ж є військові, яких не лякають складнощі в українській армії. Механік-водій строкової служби Євген Заруцький, родом із с. Перемога, служить у розвідувальному батальйоні лише три місяці, втім хлопець впевнений, що залишиться в армії — планує підписати контракт. Розповідає, що служити у розвідці надзвичайно цікаво, навіть захоплююче. І справді, той, хто хоч раз бачив тренування розвідників, наприклад, із захоплення терористів, погодиться — служба розвідників подекуди нагадує кадри з видовищного бойовика. Втім краще, аби застосовувати професійні уміння цим хлопцям не довелося під час реальних бойових дій.
У зв’язку з пожежонебезпечною ситуацією в Україні, викликаною тривалою спекою, за наказом Президента Міністерство оборони тимчасово заборонило стрільби й утилізацію боєприпасів та вибухонебезпечних речовин. Тому завершити навчання розвідникам не вдалося, як і багатьом іншим військовим, яким довелося повернутися з полігонів у місця постійної дислокації.