КВИТОК В ОДИН КІНЕЦЬ…

Розпорядженням голови Новоград-Волинської райдержадміністрації №584 від 21 липня цього року було встановлено новий порядок перевезення пасажирів пільгових категорій населення на приміських автобусних маршрутах. Відтоді скасовувалися, так звані, пільгові дні — вівторок, середа й четвер, натомість — пільговики всіх категорій отримали право на щоденний безкоштовний проїзд по району без обмежень. Як того й вимагає чинне законодавство.
Здавалося б, радій, душа. Але ні — з розповідей пасажирів-пільговиків слідує наступне: в один кінець вони можуть проїхати безкоштовно (якщо вирушають із Новоград-Волинської автостанції, де можна в касі взяти пільговий квиток), а назад — далеко не завжди. На зупинках по селах водії автобусів часто-густо відмовляються брати пільговика, доки той не заплатить за проїзд повну вартість квитка.
Щоб не бути голослівними, цитуємо уривки з листа, що нещодавно надійшов на адресу редакції «Звягель-Інформу».
«Від імені пенсіонерів хочу просити вас дієвої допомоги у реалізації наших прав на щоденне безкоштовне користування автотранспортом на маршрутах до Броників, Поліянівки, Федорівки, Варварівки, Немильні. Коли пасажир бере квиток у касі автовокзалу, то це право діє, а коли сідаєш на іншій зупинці, або їдеш до міста — то платимо повну вартість, крім вівторка.
Про наше невдоволення жоден із водіїв не хоче й чути: або плати, або виходь. Таким чином, ми у безвиході: ввесь час платимо, бо ж не всі мають можливість сідати з автовокзалу.
Водії свої дії мотивують вказівками перевізників. Хотілося б знати, чому ці перевізники керуються власними амбіціями, а не загальними нормами, які повинні виконувати? Чому закон чи рішення — не одне для всіх?

Нині у Новоград-Волинській райдержадміністрації — нові обличчя. Прокоментувати проблему, порушену в листі, та загалом ситуацію з пасажирськими перевезеннями по району — тепер у компетенції заступника голови РДА Андрія ПОЛІЩУКА. До нього ми й звернулися.
— Невже нове розпорядження погіршило ситуацію для пільговиків? — висловив подив Андрій Борисович. — Та, ні! Це для перевізників відбулося певне погіршення. Адже вони тепер кожен день повинні возити безкоштовно представників пільгових категорій населення. Або ж, як пишеться в листі, «туди» — безкоштовно, «назад» — за гроші, тобто, в середньому — за півціни. А раніше перевізники тільки три дні на тиждень возили за півціни.
— Це питання — дуже проблемне. Відповідь дати складно, — зауважив заступник голови РДА. — Ми по суті повинні вимагати від перевізників, аби ті обслуговували пільговиків на приміських маршрутах безкоштовно і без обмежень, щоб не траплялося таких випадків, як той, що згадується в листі. Але ж транспортники не можуть працювати собі в збиток — вони зупиняться.
Корінь проблеми — не новий і добре відомий. Державна субвенція, що має компенсувати перевізникам витрати на обслуговування пільговиків, у цьому році очікується така, що не покриє й половини від розрахункової суми. З держбюджету має надійти близько семисот тисяч гривень, тоді як середня місячна потреба Новоград-Волинського району становить 195 тисяч. Себто — 2,34 мільйони гривень на рік.
У районному управлінні праці й соціального захисту населення, куди одразу ж зателефонував Андрій Поліщук, надали свіжі цифри: на сьогодні профінансовано перевізникам лише 286 тисяч. Навіть проти очікуваної на даний час суми борг становить 363 тисячі. Якщо за таких умов транспортників узяти під жорсткий контроль, навряд чи вони будуть у змозі здійснювати регулярні перевезення, — наголошував чиновник.
До слова, у минулому році держава профінансувала субвенції дещо більше — 1,31 мільйона гривень. Цьогоріч, як згадувалося, має надійти 700 тисяч. Якщо цю суму поділити на кількість жителів району, які, відповідно до чинного законодавства, мають право на безкоштовний проїзд (17 тисяч), отримаємо трохи більше 41 гривні. Тобто, з держбюджету в цьому році мають перерахувати перевізникам, що працюють у Новоград-Волинському районі, лише по 41 гривні на кожного пільговика. Це, для прикладу, двічі з’їздити з Новограда до Городниці й назад. Зрозуміло, що більшість пільговиків навіть за місяць, не кажучи вже про рік, цю, так би мовити, норму вичерпують. За подальші поїздки безкоштовних пасажирів держава транспортникам вже не платить. Ось тому, певно, й вимушені перевізники давати інструкції водіям обілечувати якомога більшу кількість пасажирів. Внаслідок чого й виникають ситуації, описані вище в листі.
Насамкінець варто додати, що автор цього матеріалу жодним чином не мав на меті виправдати неправомірні дії водіїв автобусів і перевізників. Просто на сьогодні склалася така реальність: між тим, що держава декларує, й тим, що реально фінансово в змозі підкріпити, — величезна прірва.