КУДИ МІСТО ДІВАТИМЕ СМІТТЯ ЧЕРЕЗ РІК?

«Треба розуміти, що ми тут не конфетну фабрику відкриваємо», — приблизно так висловився міський голова Микола Боровець у червні минулого року, коли дякував тодішньому керівництву району за порозуміння при виділенні землі під новий полігон для побутових відходів. Якщо співставити дві фотографії — зроблену в день відкриття полігону і тепер, — бачимо, що той вислів міського голови дуже точно характеризував ситуацію.
Під постійним тиском громадськості старе сміттєзвалище, що по Лянгуса, було закрите для прийому відходів з 1 липня 2009 року. Тоді ж таки офіційно ввели в експлуатацію новий полігон, що знаходиться за об’їзною дорогою. Поспішаючи наблизити цю довгоочікувану подію, міська влада наважилася відкрити нове звалище фактично недобудованим. Для прийому відходів був повністю підготовленим лише, так званий, перший етап першої черги. Фахівці стверджують, що він розрахований на 2,5-3 роки експлуатації.
Нині, коли половина цього терміну минула, стає дедалі очевидніше, що місту невдовзі може загрожувати нова екологічна катастрофа. Це — в разі, якщо все покинути на самоплин, або, якщо не вдасться залучити кошти на добудову.
«Питання роботи і подальшої добудови полігону для твердих побутових відходів — у влади на постійному контролі», — запевняє перший заступник міського голови Валентин Костюк. В якості доказу — показує листування міської влади з міністерствами.
Ще у квітні цього року Микола Боровець направив листа міністру охорони навколишнього природного середовища України Віктору Бойку, де, зокрема, йдеться: «…Будівельні роботи першого етапу першої черги полігону твердих побутових відходів дали змогу розпочати технологічні операції зі складування відходів. На цьому етапі освоєно 3093,54 тис. грн. Але початок експлуатації нового полігону — вимушена міра, без продовження його будівництва у місті через рік може виникнути ситуація, що може призвести до екологічної катастрофи: старе сміттєзвалище — закрите, перший чек нового полігону — переповнений, побутові відходи дівати нікуди. Просимо Вас, шановний Вікторе Олексійовичу, зважити на всі обставини щодо будівництва цього полігону та сприяти виділенню для міста Новограда-Волинського з державного бюджету 5 млн. грн. — для завершення будівництва першої черги полігону твердих побутових відходів».
Ось ключові цитати з відповіді, яку направило Міністерство фінансів України наприкінці квітня. «…Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства віднесено до власних повноважень виконавчих органів відповідних рад, та, згідно з нормами Бюджетного кодексу України, їх фінансування повинно здійснюватись за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Виходячи з реальних можливостей бюджету, для здійснення заходів, пов’язаних із вирішенням нагальних екологічних проблем, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено видатки Мінприроди за бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» в сумі 15 млн. гривень.
Розподіл коштів за вищевказаною бюджетною програмою здійснюватиметься Мінприроди відповідно до Плану природоохоронних заходів, який формується ним на підставі узагальнених розрахунків і обгрунтувань, що будуть подані територіальними органами».
Нарешті, головне: «Враховуючи викладене, питання щодо виділення коштів з державного бюджету для завершення будівництва першої черги полігону твердих побутових відходів у місті Новограді-Волинському, може бути розглянуто Мінприроди разом із міською радою в межах коштів, що передбачені їм в Державному та місцевих бюджетах на 2010 рік».
Якщо розшифрувати це з ділового стилю на загальнодоступний, то виходить, що у виділенні коштів до кінця цього року культурно відмовили. А проблема у Новограді залишається відкритою…
Тим не менше, Валентин Костюк зберігає оптимізм: «Ми дуже надіємося, що в наступному році ми завершимо цю першу чергу. Треба ще 2 мільйони гривень, щоб ми уклали решту захисної плівки й завершили дренаж на іншій половині чека. Тоді ще 3-4 роки цей перший чек можна буде заповнювати».
Наразі ж на новому полігоні не бракує й поточних проблем. Так, «беушний» бульдозер, придбаний за рішенням сесії міської ради, постійно ламається. Доки його безкінечно ремонтують, сміття трамбує інший трактор, але — не так ефективно, як того вимагає технологія експлуатації. Це, до речі, теж питання до міських депутатів: навіщо було економити на бульдозері, якщо тепер така економія вилазить боком? Не дарма ж народна мудрість стверджує, що «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі».
У глобальному сенсі проблему з утилізацією побутових відходів можна вирішити тільки з будівництвом сміттєпереробного заводу, — вкотре на цьому наголосив перший заступник міського голови Валентин Костюк. Однак це — доволі дальня перспектива. Щоб збудувати такий завод, потрібна підтримка потужних інвесторів. А вони на даний час вкладати свої інвестиції в економіку України не поспішають. Принаймні, що стосується даного питання.