ЧОМУ МИ ПОВИННІ ПЛАТИТИ ЗА РУДУ ВОДУ?

Одна з перших ознак підняття тарифів на комунальні послуги — планомірні публікації у ЗМІ, якими керівники підприємств намагаються, так би мовити, підготувати населення «до невідворотного». Один із прикладів — матеріал у «Звягель-Інформі» під заголовком «Оптимізація обліку водокористування, як засіб стримування росту тарифів» за авторством пана Матвійчука, голови постійної комісії міської ради з питань ЖКГ і екології, інженера з маркетингу Водоканалу.
Не вдаючись до подробиць публікації, нагадаємо, що пан Матвійчук закликає населення масово перейти на високочутливі прилади обліку спожитої води, бо в цьому Водоканал вбачає левову частку своїх втрат, а відтак — фінансових проблем. Причому, з усього слідує, що цей перехід має відбуватися за рахунок споживачів, що, вочевидь, буде не дешево.
Але мова наразі не про це. Керівництво Водоканалу дорікає, що значна кількість споживачів примудряється споживати воду й водночас за неї не платити, тобто, красти. Звісно, не виключено, що таке подекуди має місце, проте чому Водоканал мовчить про такі випадки, коли вода з-під крану тече чорна, руда, зелена, — а за неї теж треба сплатити, бо її рахує лічильник?
Коли воду подають у мережу після відключення (а такі, як відомо, в нашому місті не рідкість — навіть прислів’я можна складати: «Побачив у мікрорайоні екскаватор — чекай відключення води»), у мережі відбувається сумнозвісний гідроудар, що спричиняє вторинне забруднення. Хто рахує, скільки після цього води потрібно з-під крана злити, аби вона знову стала придатною для споживання — приготування їжі, миття посуду чи прання? Та навіть у туалеті такою водою змивати не хочеться, бо після неї слід буде провести незаплановану чистку!
До речі, щось схоже часом буває й при подачі гарячої води, коли по трубах спочатку йдуть повітряні «пробки», розкручуючи лічильник, а вже за ними — продукт. Пригадується, як одного разу на громадських слуханнях, де обговорювали проблеми ЖКГ, один із жителів міста слушно зауважив: «Чому я маю платити за повітря за ціною гарячої води?».
Тож, може, нашим комунальним підприємствам варто спочатку поміркувати над тим, як зробити свої послуги безперебійними і якісними, а тоді вже говорити про зростання тарифів і таке інше.
Олег БРЮХАНОВ