ПІДСТАВА

24-літні Анна і Неля були давніми подругами. Анна знала, що в Нелі є хлопець — 33-річний Артем. Знала і про те, що він одружений, має малу дитину. Неля розповідала, що дуже любить Артема, проте сумнівається у його вірності, підозрюючи, що у нього ще є зв’язки на стороні. А нещодавно вони посварилися, після чого Артем довго не дзвонив. Тепер Неля вирішила його провірити.
— Слухай, Ань, подзвони Артему, адже він тебе не знає. Познайомся. Цікаво дізнатися, захоче він з тобою зустрічатися чи ні.
Анна погодилася. Набрала номер по мобільному.
— Привіт! Як справи? — почала невимушену розмову. — Чим займаєшся?
— Телевізор дивлюся. А це хто?
— Мене Анною звуть. Познайомитися не хочеш?..
— А яка ти на вигляд?
— Струнка, довгонога блондинка.
— А-а, тоді можна. А номер мій звідки?
— Випадково набрала, — вигадала дівчина.
— Згоден, тільки треба на тебе подивитися, — зацікавився Артем. — Запрошую на дачу.
Анна сказала, що пізніше передзвонить, і поклала трубку. Про хід розмови доклала подрузі. Неля засмутилась, але відступати не стала.
— От, гад! Та добре. Зустрічайся, а там побачимо. Головне — дізнайся: серйозно він хоче познайомитися чи ні. Та ти не хвилюйся. Він — хлопець непоганий, тільки бабник.
Неля промовчала про минуле Артема. Тричі засуджений, одна із «ходок» — за групове згвалтування неповнолітньої. Притягувався до адмінвідповідальності за те, що побив двірника. Коли почув, що той шаркає мітлою, підвівся і віддубасив бідолагу, щоб спати не заважав.
Анна довго відмовлялася, та зрештою Неля її вмовила.
Артем і Анна домовилися зустрітися вдень біля автовокзалу. Молодий чоловік приїхав на авто з другом.
— Гарна, не збрехала, — побачивши дівчину, прийшов у захоплення Артем. — А це — Славік. Він нас на дачу відвезе і поїде.
— А що ми на дачі робитимемо?
— Гриби збиратимемо. Шашликів поїмо. Ти не хвилюйся. Славік увечері нас забере.
Прибули на дачу. Артем почав готувати шашлики. Стемніло. Анна, відійшовши вбік, подзвонила подрузі, повідомила:
— Спілкуємося на різні теми, як друзі. Мені здається, що Артем просто скучає без тебе, ось і вирішив розвіятися. Приїжджай, буде йому сюрприз.
Цю розмову випадково почув Артем. Закричав:
— Ось, значить, у чому справа?! Перевірити, сучки, мене хотіли? Це вам так не минеться!
Артем цілковито змінився, обматюкав Анну, штовхнув її, наступив ногою на плече.
— Тепер ти нікуди не підеш!
Він потягнув дівчину в душ, що знаходився надворі. Почав зривати з неї одяг.
— Не чіпай мене! — розуміючи, що він хоче її згвалтувати, Анна намагалася чинити опір, як могла.
Артем включив холодну воду і тримав дівчину під струменем. Потім голу через увесь двір потягнув до будинку. В кімнаті кинув на диван. Анна ще опиралася, за що отримала по обличчю. Затим зловмисник, тримаючи її за руки і всім тілом притискаючи до ліжка, згвалтував білявку.
— А тепер будеш зі мною пити.
— Дай хоч одяг — попросила дівчина.
— Ні. Пішли!
— Куди?
— В сад!
— Отак? Сусіди побачать.
— Наплювати! Підводься!
— Дай одяг. Будь ласка.
— Пішли, я сказав!
Насильник примусив Анну голою йти надвір. Посадив на лавку.
— Пий! — наказав він, протягуючи дівчині стакан.
Анна лише пригубила. Для вигляду.
— Ти що, гидуєшся?! — розлютився він.
— Та я взагалі не п’ю, — почала виправдовуватися дівчина.
Артем зареготав. Відтак пригрозив:
— Якщо комусь розкажеш про згвалтування, — вб’ю. Мені це зробити — раз плюнути. Ось якось зустріли ми з друганом мужика і бабу. Мужика вбили, а бабу спочатку згвалтували, а потім також грохнули…
Паралізована страхом Анна виконувала накази Артема. Навіть голою ходила до туалету. Звісно, під його наглядом.
Ближче до ночі, втомившись, Артем потягнув дівчину до ліжка.
— Будемо спати.
Влаштувавшись поряд, поклав руку на дівчину, щоб та без його відома не могла підвестися.
Всю ніч Анна не спала. Сподівалася вибратися, однак найменший її рух будив чоловіка. Близько шостої ранку він прокинувся, випив горілки і плотолюбно обдивився оголену полонянку.
Дівчина зрозуміла, до чого йдеться і спробувала вирватися, але Артем міцно схопив її за руку, вдарив у обличчя кулаком. Потім силою згвалтував.
— Чого розляглася? Пішли вип’ємо! — гвалтівник потягнув дівчину на кухню.
— Мені потрібно додому. Батьки хвилюватимуться. Шукатимуть. Відпусти.
— Спочатку вип’ємо.
І тут Артем виявив, що горілка закінчилася.
— Це ти розлила? — обурився він. (Анна випадково зачепила пляшку ногою, коли Артем тягнув її до ліжка). — Підеш у магазин за спиртним.
Він дав їй одяг. На голову примусив накинути стару хустку, щоб потім її не впізнали.
Надворі було безлюдно. Проте у Анни з’явилася надія на порятунок: на одній із дачних ділянок працювали дві жінки. Артем підійшов до них, наказавши Анні чекати. Дівчина скористалася цим, побігла, однак Артем кинувся за нею. Догнав. Вкотре пригрозив:
— Якщо підеш, то все одно жити не будеш. Уб’ю при всіх. А якщо втечеш і заявиш у міліцію, — не допоможе. У мене всюди зв’язки. Діло замнуть…
Спиртне купили на гроші Анни. Повернулися на дачу. Було вже близько восьмої вечора. Артем випив і ліг передрімати. Анна в цей момент узяла тихенько мобільний телефон і подзвонила подрузі. Встигла прошепотіти кілька слів:
— Нелю, він мене побив, зробив зі мною страшне…
У цю мить Артем прокинувся. Здогадався, що вона користувалася його телефоном.
— Куди дзвонила?
— Батькам. Просила, щоб не хвилювалися.
— Добре. Але ти повинна відпрацювати дзвінок.
— Не треба…
Але все повторилося, як і до цього.
Потім Артем виявив, що на рахунку немає грошей. Це його розізлило.
— Ти всі бабки проговорила! — горланив він, опускаючи на її голову кулак.
Анні зробилося зле, вона боялася, що знепритомніє.
— Я більше тобі не перечитиму, тільки не бий, — прохала жертва.
— Зараз я тебе провчу.
Бузувір вивів голу Анну надвір і потягнув до підвалу, посадив на бетонну підлогу.
— Тепер це твій дім, будеш жити в підвалі, як собака. А поки прив’яжу тебе на ланцюг, а потім продам у рабство.
— Мені холодно, — молила дівчина.
— Ти — тварина, тобі не може бути холодно.
Негідник дістав ніж.
— Можна розрізати тебе на шматочки. Повільно, довго…
— Мені потрібно до туалету, — попросила дівчина.
Він погодився. Кинув якийсь одяг.
Анна вийшла з підвалу і побігла вбік душа. Побачивши в огорожі дірку, — шмигнула в неї. На дальньому краю дачного масиву в якомусь будинку горіло світло…
Артем бігти не став, але й не ховався. Очевидно, настільки був упевнений у своїй безкарності. Коли його затримали, — знаходився у сильному сп’янінні, вів себе зухвало:
— Не слухайте її, все було за згодою. Я її поїв, годував, спати вкладав, а вона так мені заплатила?

Суд виніс вирок Артему такий — десять років позбавлення волі.

Здавалось би, невинна перевірка закінчилась трагічно. Дуже дивно, що Неля, котра знала про минуле свого коханого, відправила подругу просто в «лапи» насильника. Тепер, звичайно, на дружбі Нелі і Анни поставлено хрест.
І що цікаво: дружина, дізнавшись про «витівки» Артема, заради збереження сім’ї, готова чекати його повернення із тюрми.